Рішення

від 26.08.2014 по справі 917/858/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2014 р.Справа № 917/858/14

За позовом Приватного підприємства "КМ-33"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"

про стягнення 207309,59грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Усков Є.С., довіреність від 04.07.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство "КМ-33", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", в якій просить суд стягнути заборгованість у розмірі 207309,59грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.05.14р. порушено провадження у справі №917/858/14.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10 . 06.14р. матеріали справи №917/858/14 направлено для розгляду за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області, в порядку ст.ст.15,17 ГПК України, у зв'язку з тим, що відповідно до положення про Полтавське регіональне відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", відділенню не надано право виступати в господарському процесі від імені юридичної особи, та як вбачається з матеріалів справи місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" є: м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд.13, розгляд якої доручено судді Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2014р. прийнято справу №917/858/14 до провадження судді Гут С.Ф.

05.08.14р. від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№20240/14 від 05.08.14р.), згідно яких зазначає на те, що підставою звернення до суду є невиконання банком своїх обов'язків за договором №17660-Д. У позовній заяві є також посилання на договори про строковий вклад №17210-Д та № 17216-Д «гарантована зима» від 27 грудня 2013р., які закінчилися та виконані сторонами у повному обсязі. Підставою для посилання на ці договори є те, що позивач не вносив готівкових коштів на рахунок відповідача для розміщення депозиту, оскільки ці кошти були переведені з одного рахунку (за договорами №17210-Д та № 17216-Д) на інший рахунок (за договором №17660-Д). Сторони домовились, що сума вкладу перераховується на депозитні рахунки позивача, зокрема, №26102743017660.980. Вказані грошові кошти були списані з рахунку позивача, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р. Факт зарахування грошових коштів на депозитний рахунок позивача підтверджується випискою з особового рахунку з 27.02.2014р. по 28.02.2014р.

26.08.14р. від позивача надійшли письмові пояснення (вх.№22255/14 від 26.08.14р.).

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань(відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою(тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність(вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

27.02.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" (Банк) та Приватним підприємством "КМ-33" (Вкладник ) було укладено договір про строковий вклад №17660-Д(гарантована зима), відповідно до умов якого Вкладник передає Банку, а Банк приймає грошові кошти в депозит(вклад).

У відповідності з п. 1.2. договору, сума первинного вкладу становить 200000 (двісті тисяч)грн.

Відповідно до п.1.3. договору вклад розміщується на строк 60 календарних дні з 27.02.2014р. до 28.04.2014р.(включно.).

Згідно п.1.4. договору, проценти на суму вкладу нараховуються з розрахунку 23(двадцять три)% річних.

Так, 28.04.2014р. настав час повернення депозитного вкладу, однак відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків та не повернув гроші позивачу.

Двома однотипними договорами про строковий вклад №17210-Д та №216-Д «гарантована зима» від 27 грудня 2013р. позивачем були розмішені на депозитному рахунку 325000грн. за кожним договором.

Додатковою угодою від 27 лютого 2014р. сторони дійшли згоди про зміну умов договору в частині повернення позивачу його вкладу. Так, сторони домовились, що сума вкладу перераховується на депозитні рахунки позивача, зокрема, №26102743017660.980. Вказані грошові кошти були списані з рахунку позивача, що підтверджується випискою з особового рахунку за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р. Факт зарахування грошових коштів на депозитний рахунок позивача підтверджується випискою з особового рахунку з 27.02.2014р. по 28.02.2014р.

Відповідно до умов договору про строковий вклад «Гарантована зима» від 27.02.14р. №17660-Д позивач передав відповідачу в депозит грошові кошти в розмірі 200000 (двісті тисяч) грн. Вклад розміщений на період з 27.02.2014р. по 28.04.2014р. включно. Проценти на суму первинного внеску нараховуються з розрахунку 23% річних. Сплата процентів здійснюється по закінченні строку дії цього договору. Для виконання умов договору відповідач відкрив позивачу депозитний рахунок №26102743017660.980. Відповідач зобов'язався повернути суму вкладу і нараховані відсотки після закінчення строку дії договору на вимогу позивача.

Позивачу були нараховані відсотки у розмірі: за лютий 2014 року - 126,03грн., за березень 2014р. у розмірі 3906,85грн., за квітень 2014р. у розмірі 3402,74грн. Загальний розмір нарахованих відсотків - 7435,616грн. Фактично виплачені позивачу лише 126,03грн., а отже загальний розмір заборгованості за процентами становить 7309,59грн.

29.04.14р. позивач звернувся до відповідача і зареєстрував заяву з вимогою повернути депозитні вклади та нараховані відсотки за депозитними договорами.

Однак в порушення умов договору відповідач не повернув у визначені договорами строки суму внеску та нараховані проценти.

Враховуючи неповернення відповідачем суми внеску разом з сумою нарахованих відсотків, Приватне підприємство "КМ-33" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" про стягнення суми внеску у розмірі 200000грн. та процентів у розмірі 7309,59грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ст.1060 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Ч.5 ст. 1061 Цивільного кодексу України визначено, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору, не виконав прийняті на себе зобов'язання по поверненню вкладу та по сплаті відсотків після закінчення строку дії договору на вимогу позивача, у зв'язку з чим, враховуючи приписи законодавства, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми внеску у розмірі 200000грн. та процентів у розмірі 7309,59грн., та такими, що підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Приватного підприємства "КМ-33" до відповідача Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" про стягнення суми внеску у розмірі 200000грн. та процентів у розмірі 7309,59грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 4147грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" в особі Полтавського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"(65104, м. Одеса, проспект Академіка Глушка, буд.13, код ЄДРПОУ 14366762) на користь Приватного підприємства "КМ-33" (36010, м. Полтава, вул. Половки, 64Д; код ЄДРПОУ 34548657) суму внеску у розмірі 200000(двісті тисяч)грн., відсотки у розмірі 7309(сім тисяч триста дев'ять)грн.59коп., витрати по сплаті судового збору на суму 4147(чотири тисячі сто сорок сім)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.09.2014р.

Суддя С.Ф. Гут