Постанова

від 27.08.2014 по справі 820/11577/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 серпня 2014 р. Справа № 820/11577/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю: представників позивача - Зінченко Т.Л., Перепелиця Є.П., представника відповідача - Дитиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Регіонального підприємства "Укрінструментресурси" приватної фірми до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне підприємство "Укрінструментресурси" приватна фірма (надалі за текстом - РП "Укрінструментресурси" ПФ, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - ДПІ у Київському р-ні м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, відповідач), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення № 0002921702 від 14.03.2014 року, видане Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області..

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованим та безпідставним у донарахуванні податку на доходи фізичних осіб, штрафної санкції та штрафу.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у наданих письмових запереченнях.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському р-ні м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області у період з 20.01.2014 року по 30.01.2014 року та з 03.02.2014 року по 07.02.2014 року проведена планова виїзна перевірка РП "Укрінструментресурси" приватної фірми, код за ЄДРПОУ 24268902, з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року За результатами перевірки складено Акт перевірки № 322/20-31-22-01-07/242689023 від 13.02.2014 року.

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки № 322/20-31-22-01-07/242689023 від 13.02.2014 року, за результатами розгляду якого податковим органом 11.03.2014 року за № 3209/9/322/20-31-22-01-07/24268902 було надано відповідь про правомірність складеного акту.

Так, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002921702 від 14.03.2014 року, яким нараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 12776,38 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 9497,49 грн. за порушення п.п.170.9 п. 170.9 ст. 170, абз. б) п. 176.2 ст. 176, пп. 168.1.2 п. 168.1 Податкового Кодексу України.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, передбаченим ст. 56 Податкового кодексу України, та направив скарги до ГУ Міністерства доходів та зборів у Харківській області та до Міністерства доходів та зборів України. Проте скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002921702 від 14.03.2014 року - без змін.

Судом встановлено, що директором фірми Гікаловим А.С. за видатковим касовим ордером № 360 від 06.09.2011 року та адміністратором фірми Книш О.В. за видатковим ордером № 414 від 05.10.2011 року та видатковим касовим ордером № 416 від 06.10.2011 року були отримані під звіт кошти у сумі 32660 грн., 14400 грн. та 19370 грн..

Директором фірми Гікаловим А.С. частину отриманих ним за вказаним видатковим касовим ордером коштів в сумі 30315,00 грн. було повернуто 15.09.2011 року за прибутковим касовим ордером № 553.

Адміністратором Книш О.В. отримані ним за вказаними видатковими касовими ордерами кошти в сумі 33370,00 грн. було повернуто 17.10.2011 року за прибутковим касовим ордером.

Судом встановлено, що кошти вказаними працівниками отримувалися для укладання від імені Фірми цивільно-правових угод, однак через незалежні від вказаних осіб обставин, угоди не були укладені.

Суд зазначає, що відповідно до абз. «б» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового Кодексу України, звіт про використання коштів виданих, зокрема, під звіт, подається за формою, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує держану податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки цивільно-правові дії на підставі договорів не були вчинені, то не має правових підстав відраховувати п'ятиденний термін від дати отримання коштів у касі Фірми, тобто від 06.09.2011 року щодо повернення отриманих сум Гікаловим А.С. та від 06.10.2011 року щодо повернення отриманих сум Книш О.В.

Відповідно до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Крім того суд констатує, що відповідно до норми п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у друго-червертому календарних кварталах 2011 року.

Суд зазначає, що позивач є платником податку на прибуток підприємств, що підтверджує перевіряючий податковий орган при розрахунку санкцій за донарахування податку на прибуток 2011 року, а саме: сума податку донарахована, штрафна санкції за другий-четвертий календарний квартал 2011 року не нараховано.

Судом встановлено, що в акті перевірки № 322/20-31-22-01-07/242689023 від 13.02.2014 року та податковому повідомленні - рішенні № 0002921702 від 14.03.2014 року не зазначено підстав донарахування штрафу за квітень-травень 2012 року в сумі 4119,08 грн.. Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що у перевіряємому періоді, перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати здійснювались в повному обсязі та встановлені законодавством строки, порушень законодавтсав не встановлено.

Крім того, судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення № 0002921702 від 14.03.2014 року не відповідає вимогам Податкового Кодексу України. Відповідно до ч. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України, оскільки повинно містити підставу для нарахування грошового зобов'язання.

Так, податковий орган вказує в Акті перевірки № 322/20-31-22-01-07/242689023 від 13.02.2014 року як підставу для нарахування суми грошового зобов'язання, вказаної у оскаржувальному податковому повідомленні - рішенні № 0002921702 від 14.03.2014 року, але в порушення норм Податкового Кодексу України, при нарахуванні суми грошового зобов'язання використано дані листа - відповіді про розгляд заперечень від 11.03.2014 року за № 3209/9/322/20-31-22-01-07/24268902 на вказаний акт.

Окремо суд звертає увагу, що в судовому засіданні представником відповідача підтверджено факт своєчасного повернення коштів зважаючи на зміст матеріалів адміністративної справи, а саме договорів та платіжних документів, однак представник податкового органу посилався на відсутність цих документів під-час проведеної перевірки з боку податкового органу, що в свою чергу не кореспондується зі змістом акту перевірки, оскільки в ньому зазначено про проведення перевірки суцільним порядком та не констатовано про ненадання, відсутність чи інші обставин, що перешкоджали вивченню цих документів в ході проведеної перевірки.

Відповідно до ч. 3 п. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України, до податкового повідомлення - рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій. Судом встановлено, додатком до оскаржуваного повідомлення - рішення є розрахунок штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб, що є порушення зазначеної норми ПК України. Крім того, в додатку зазначена сума до сплати 22783,87 грн., що не відповідає даним податкового повідомлення рішення. Також, слід зауважити, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення не містить інформації щодо граничних строків його оскарження.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано належного обґрунтування його правової позиції та, відповідно, правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Судом встановлено, що відповідач діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Регіонального підприємства "Укрінструментресурси" приватної фірми до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0002921702 від 14.03.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Регіонального підприємства "Укрінструментресурси" приватної фірми (61002, м. Харків, вул. Артема, 36, кв. 2, ІПН 24268902) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 вересня 2014 року.

Суддя Супрун Ю.О.