Рішення

від 28.08.2014 по справі 911/2313/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 911/2313/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Сімейний доктор», Автономна Республіка Крим, м. Ялта

про стягнення 15289,50 грн.

за участю представників:

від позивача: Засядько О.Ю. (дов. від 25.12.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Сімейний доктор» (далі - відповідач) про стягнення 15289,50 грн. заборгованості за договором № Р/13-78 від 01.02.2013 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № Р/13-78 від 01.02.2013 р. в частині зобов'язання з оплати вартості наданих послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 15289,50 грн.

Представник позивача у судових засіданнях 17.07.2014 р., 05.08.2014 р. та 28.08.2014 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 17.07.2014 р., 05.08.2014 р. та 28.08.2014 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 29900673001708, квитанціями № 76307867 від 01.08.2014 р. та № 1613 від 09.08.2014 р., описами вкладення у цінний лист від 01.08.2014 р. та від 09.08.2014 р. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Клініка «Сімейний договір» (замовник) було укладено договір № Р/13-78 про надання послуг (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язаний за завданням замовника, оформленого у вигляді направлення, що містить інформацію про необхідні послуги, надати медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці, в межах переліку за ціною та у строки, визначені у Прайс-листі виконавця, що є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1 до договору).

Пунктом 2.1. договору встановлено, що виконавець зобов'язаний розпочати надання послуг за завданням замовника з моменту підписання договору.

Згідно з п. 3.1. договору перелік послуг, що надаються виконавцем на умовах договору, та їх ціна вказані в діючому Прайс-листі виконавця, що є невід'ємною частиною договору (Додаток № 1 до договору), який може бути змінений виконавцем з попереднім повідомленням замовника у письмовому вигляді за 14 днів до вступу в силу нових цін.

Сторонами було підписано додаток № 1 до договору № Р/13-78 від 01.02.2013 р., в якому вказано перелік, строк, базову ціну та договірну ціну послуг.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата вартості послуг, наданих виконавцем на умовах договору, здійснюється замовником на підставі рахунку-фактури, що виставляється виконавцем за попередній місяць, після підписання сторонами договору акта прийому-передачі наданих послуг.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що замовник зобов'язується оплатити вартість послуг протягом 5-ти банківських днів від дати отримання рахунку-фактури, але не раніше підписання акта прийому-передачі наданих послуг за період, за який виставляється рахунок-фактура.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату наданих послуг, які є предметом договору, та підписувати акти здачі-приймання виконаних робіт.

В пункті 8.1. договору зазначено, що договір діє з моменту підписання та діє до 31.01.2014 р.

За твердженням позивача, на виконання умов договору ним за період грудень 2013 р. - січень 2014 р. надано відповідачу медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці на загальну суму 15289,50 грн.

З метою оплати наданих послуг позивачем направлено відповідачу акти надання послуг № 45568 від 31.12.2013 р. на суму 7045,50 грн. та № 4610 від 31.01.2014 р. на суму 8244,00 грн. та виставлено відповідні рахунки на оплату № 1825 від 31.12.2013 р. та № 142 від 31.01.2014 р.

Відповідачем було підписано та повернуто на адресу позивача акт надання послуг № 45568 від 31.12.2013 р. на суму 7045,50 грн. та направлено гарантійний лист від 01.02.2014 р. щодо оплати вказаної заборгованості у строк до 15.02.2014 р.

Водночас, акт надання послуг № 4610 від 31.01.2014 р. на суму 8244,00 грн. відповідач всупереч умовам п. 4.1. договору не підписав та не повернув, хоча з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 07187369 вбачається, що вказаний акт було отримано відповідачем 22.02.2014 р. При цьому, жодних претензій чи зауважень щодо кількості, якості та своєчасності наданих позивачем у січні 2014 р. послуг від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

На підтвердження факту надання відповідачу у січні 2014 р. послуг за договором № Р/13-78 від 01.02.2013 р. позивачем було надано суду витяги з електронної бази даних ТОВ «Сінево Україна» SILAB станом на 16.07.2014 р., що являються додатком до акта № 4610 від 31.01.2014 р. за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., в яких вказано повний перелік проведених позивачем за завданням відповідача лабораторних досліджень із зазначенням дат досліджень, вартості замовлень та ціни наданих послуг.

Як пояснив представник позивача в судових засіданнях, завдання по клінічній лабораторній діагностиці направлялися відповідачем електронною поштою та, у зв'язку з їх реєстрацією в електронній базі даних ТОВ «Сінево Україна», станом на момент звернення до суду не збереглися, а тому інші докази надання відповідачу у січні 2014 р. послуг за договором № Р/13-78 від 01.02.2013 р., ніж вищезазначені витяги з електронної бази даних, у позивача відсутні.

Згідно з статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, враховуючи наявність в матеріалах справи доказів надання відповідачем позивачу завдань по клінічній лабораторній діагностиці у січні 2014 р., отримання відповідачем акта надання послуг № 4610 від 31.01.2014 р. на суму 8244,00 грн. та його не підписання за відсутності жодних претензій чи зауважень, господарський суд дійшов висновку, що зазначені докази в сукупності підтверджують факт надання позивачем відповідачу вказаних в акті № 4610 від 31.01.2014 р. послуг на суму 8244,00 грн.

Таким чином, господарським судом встановлено, що за період грудень 2013 р. - січень 2014 р. позивачем відповідно до умов договору № Р/13-78 від 01.02.2013 р. надано відповідачу медичні послуги по клінічній лабораторній діагностиці на загальну суму 15289,50 грн.

Проте, відповідач в порушення умов п.п. 3.2., 3.3. договору вказані послуги не оплатив, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 15289,50 грн.

23.04.2014 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 110 від 28.03.2014 р. про заподіяння матеріальної шкоди на суму 15289,50 грн., в якій позивач зазначив про порушення відповідачем умов п. 4.1.4. договору в частині не підписання акта надання послуг № 4610 від 31.01.2014 р. на суму 8244,00 грн. та вимагав негайно погасити заборгованість за договором.

Вказана претензія була отримана відповідачем 25.04.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 73000789 від 23.04.2014 р. та фіскальним чеком № 2702 від 23.04.2014 р., проте залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 15289,50 грн. за послуги, отримані на підставі договору № Р/13-78 від 01.02.2013 р., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 15289,50 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка «Сімейний доктор» (98600, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. П. Тольятті, 16А, код 36657576) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (04214, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Північна, 2/58, літера «А», код 34709124) 15289,50 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять грн. 50 коп.) заборгованості та 1827,00 грн . (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 02.09.2014 р.