Рішення

від 27.08.2014 по справі 914/2408/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 р. Справа № 914/2408/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", с.м.т.Вигода, Долинського району, Івано-Франківської області

до відповідача Приватного підприємства "Пересвіт", м.Львів

про стягнення 999,50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Пенгрин Л.Й. - представник (довіреність №7/14 від 02.01.2014р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Уніплит" до Приватного підприємства "Пересвіт" про стягнення 3 253,40 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 11.07.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.08.2014р.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 11.07.2014р. подав заяву (вх.№4158/14 від 27.08.2014р.), в якій просить суд стягнути з відповідача 999,50 грн. залишку заборгованості. Крім того, до вищенаведеної заяви долучив наступні документи: акт звірки взаєморозрахунків; копію видаткової накладної; копію Витягу з ЄДР на позивача; копію Витягу з ЄДР на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд про те, що у додатках до позовної заяви було допущено помилку і невірно вказано номер договору (має бути №2/11-11).

В судовому засіданні представник позивача просив позов, згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх.№4156/14 від 27.08.2014р.) задоволити повністю, стягнути з відповідача 999,50 грн. заборгованості.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 11.07.2014р. не виконав.

16.07.2014р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали про порушення провадження у справі за адресою: 79035, м.Львів, вул.Зелена, 149, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є те, що за зазначеною адресою ПП "Пересвіт" вибуло. Поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79035, м.Львів, вул.Зелена, 149.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна поштова адреса Приватного підприємства "Пересвіт", а саме: 79034, м.Львів, вул.Навроцького, 6. Відтак, ухвала про порушення провадження у справі надсилалась відповідачу також і на поштову адресу.

20.08.2014р. на адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали про порушення провадження у справі за адресою: 79034, м.Львів, вул.Навроцького, 6, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.08.2014р. за №19200520 наданого представником позивача, Приватне підприємство "Пересвіт" станом на 26.08.2014р. перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79035, м.Львів, Сихівський район, вул.Зелена, 149.

Згідно п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом . Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомі.

Станом на 27.08.2014р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

28.11.2011р. між Приватним підприємством "Пересвіт" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уніплит" (покупець) було укладено договір постачання товару №2/11-11 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався виготовляти, постачати та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався приймати цей товар та своєчасно його оплачувати на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. договору предметом постачання є наступний товар: робочий та спеціальний одяг; робоче та спеціальне взуття; засоби індивідуального захисту.

Згідно п.4.1. та п.4.3. договору товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом 21 (двадцяти одного) робочого дня з моменту передоплати. Пункт поставки: Івано-Франківська область Долинський район с.Вигода.

Відповідно до п.4.1. та п.4.2. договору ціна за одиницю товару погоджується перед кожною поставкою у рахунках - фактурах. Попередня оплата в розмірі 60 (шістдесят) % від суми договору має бути перерахована продавцю протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту надання специфікації.

Відповідно до п.4.4. договору остаточний термін оплати товару складає 3 (три) робочих дні з моменту отримання товару.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав повністю, здійснив попередню оплату на загальну суму 73286,00 грн.

Проте, відповідач поставив товар на загальну суму 70032,60 грн.

Позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення коштів від 04.11.2013р. за вих. №8/14-1, в якій просив відповідача протягом семи календарних днів перерахувати на розрахункових рахунок позивача заборгованість у розмірі 3253,40 грн.

Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Відтак станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 3253,40 грн.

Представником позивача подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх.№4156/14 від 27.08.2014р.), в якій він повідомляє суд про те, що 17.07.2014р. від відповідача на адресу позивача надійшла видаткова накладна №РН-0000014 від 16.02.2012р. на суму 2253,90 грн., у зв'язку із чим позивач просить стягнути з відповідача залишок заборгованості в розмірі 999,50 грн.

Отже, сума заборгованості, згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх.№4156/14 від 27.08.2014р.) становить 999,50 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.623 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Позивач свої зобов'язання по виконанню умов договору виконав, згідно умов договору здійснив попередню оплату за поставку товару на загальну суму 73 286,00 грн.

Факт попередньої оплати на загальну суму 73 286,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: №20133 від 28.11.2011р. на суму 5 000,00 грн.; №20245 від 30.11.2011р. на суму 2500,00 грн.; №20630 від 12.12.2011р. на суму 1000,00 грн.; №9654 від 14.12.2011р. на суму 43220,00 грн.; №11430 від 14.02.2012р. на суму 4000, 00 грн.; № 11873 від 27.02.2012р. на суму 4000,00 грн.; №12034 від 02.03.2012р. на суму 2000,00 грн.; №12628 від 23.03.2012р. на суму 2000,00 грн.; №12855 від 29.03.2012р. на суму 1000,00 грн.; №13035 від 04.04.2012р. на суму 1000,00 грн.; №13108 від 05.04.2012р. на суму 1000,00 грн.; №13401 від 17.04.2012р. на суму 2000,00 грн.; №13433 від 18.04.2012р. на суму 1 566,00 грн.; №13483 від 20.04.2012р. на суму 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п.4.1. договору сторони домовились про те, що товар повинен бути повністю поставлений покупцю протягом 21 (двадцяти одного) робочого дня з моменту передоплати.

Проте, відповідач свої зобов'язання не виконував в повному обсязі, частково поставив товар лише на загальну суму 70 032,60 грн.

Факт поставки підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме:

№РН-11-0173 від 30.12.2011р. на суму 31140,00 грн.;

№РН-0000002 від 04.01.2012р. на суму 20580,00 грн.;

№РН-0000022 від 28.02.2012р. на суму 6147,00 грн.;

№РН-0000015 від 20.02.2012р. на суму 5942,10 грн.;

№РН-0000023 від 02.03.2012р. на суму 3073,50 грн.;

№РН-0000024 від 02.03.2012р. на суму 3150,00 грн.

Відтак, станом на момент подання позовної заяви, відповідач не поставив позивачу товар на суму 3 253,40 грн.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог (вх.№4158/14 від 27.08.2014р.), яка фактично є заявою про зменшення та згідно якої станом на 27.08.2014р. у відповідача існує заборгованість за договором постачання товару №2/11-11 від 28.11.2011р. в сумі 999,50 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем на дату прийняття рішення складає 999,50 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 999,50 грн., згідно заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1827,00 грн. (мінімальний розмір встановлений Законом України «Про судовий збір»), то наслідки передбачені п.1 ч.1 ст.7 Закону не застосовуються, сума судового збору в частині зменшених позовних вимог позивачу не повертається, а судовий збір, відповідно до вимог ст.49 ГПК покладається на відповідача повністю.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №36 від 24.06.2014р. на суму 1827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 610, 612, 625, 627-629, 693, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Пересвіт" (79035, м.Львів, Сихівський район, вул.Зелена, 149; код ЄДРПОУ 31896242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" (77552, Івано-Франківська область, Долинський район, с.м.т.Вигода; код ЄДРПОУ 30905968) основний борг в сумі 999,50 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

3 . Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 01.09.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.