Рішення

від 29.08.2014 по справі 473/3722/14-ц

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/3722/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2014 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про встановлення факту належності првовстановлюючих документів та визнання права власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_3.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді трьох окремих земельних ділянок, розташованих в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа ділянок складає 5,62 га.

Позивач, як спадкоємець за заповітом від 18 липня 2002 року, реєстр. №156, прийняв спадщину, проте нотаріус відмовляє йому в оформленні спадкових прав щодо спірного майна в зв'язку з наявністю розбіжностей в прізвищі спадкодавця ("ОСОБА_3") та особи заповідача в заповіті ("ОСОБА_3"), а також в правовстановлюючому документі на спадкове майно ("ОСОБА_3"), а також невідповідністю правовстановлюючого документа на землю вимогам закону.

Враховуючи встановлені обставини, в тому числі відмову нотаріуса від оформлення спадкових прав на майно та неможливість внесення змін або іншим чином приведення заповіту, а також Державного акту на право приватної власності на землю у відповідність до вимог закону в позасудовому порядку, а тому ОСОБА_2 просив встановити факт належності вказаних документів спадкодавцю та визнати за ним право власності на спірні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3

В судовому засіданні, яке проводилося без особистої участі позивача, його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі позивача та представника відповідача, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування передбачених ст. 174 ЦПК України наслідків визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Зокрема судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3.

Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді трьох окремих земельних ділянок, розташованих в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площами 4,45 га., 0,92 га. та 0,25 га.

Позивач, як спадкоємець спірного майна за заповітом від 18 липня 2002 року реєстр. №156, прийняв спадщину, проте нотаріус відмовляє йому в оформленні спадкових прав щодо майна в зв'язку з наявністю розбіжностей в прізвищі спадкодавця ("ОСОБА_3") та особи заповідача в заповіті ("ОСОБА_3"), а також в правовстановлюючому документі на спадкове майно ("ОСОБА_3"), а також невідповідністю правовстановлюючого документа на землю вимогам закону (посвідчення права власності на три окремі об'єкти (ділянки) одним Державним актом на право приватної власності на землю).

Судом встановлено неможливість внесення змін або іншим чином приведення заповіту, а також Державного акту на право приватної власності на землю у відповідність до вимог закону в позасудовому порядку.

Разом з тим факт належності спадкодавцю правовстановлюючого документа щодо спірного майна знайшов своє підтвердження письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 7-8, 12-23, 25-26, 43), зокрема наявністю в спадкодавця, а в подальшому в позивача оригіналу правовстановлюючого документа на майно та розпорядження ОСОБА_3 майном на випадок своєї смерті.

Також факт належності спадкодавцю складеного на користь ОСОБА_2 заповіту знайшов своє підтвердження вищевказаними доказами, зокрема наявністю у спадкодавця, а в подальшому в позивача оригіналу цього документа та записом у заповіті про розпорядження ОСОБА_3 майном, факт належності спадкодавцю якого встановлено судом.

Разом з тим, як вбачається зі змісту самого заповіту, помилка в написанні прізвищ спадкодавця та спадкоємця обумовлена технічною неможливістю написання літери "Є" під час його складання.

Згідно положень Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.

В матеріалах справи є достатньо доказів того, що спірне майно належало спадкодавцю, а тому вважається таким, що ввійшло до складу спадщини.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, належним чином прийняв спадщину, звернувшись до нотаріальної контори з відповідною заявою.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов'язкову частку, судом не виявлено.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, виходячи з того, що позивач не має іншої можливості захистити свої права на спадщину, зокрема через органи нотаріату, а тому суд вважає, що його позов підлягає задоволенню в цілому.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про встановлення факту належності првовстановлюючих документів та визнання права власності на спадщину - задовольнити повністю.

Встановити факт належності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Астана, Республіка Казахстан правовстановлюючого документа - Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-МК №027720 від 29 березня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №322.

Встановити факт належності ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Астана, Республіка Казахстан правовстановлюючого документа - заповіту, складеного 18 липня 2002 року на користь ОСОБА_2, посвідченого в цей же день секретарем виконкому Прибужанської сільської ради народних депутатів Вознесенського району Миколаївської області, зареєстрованого в реєстрі за №156.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на:

- земельну ділянку, площею 4,45 (чотири цілих сорок п'ять сотих) гектара, розташовану в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822083800:12:000:0051;

- земельну ділянку, площею 0,92 (нуль цілих дев'яносто дві сотих) гектара, розташовану в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822083800:17:000:0037;

- земельну ділянку, площею 0,25 (нуль цілих двадцять п'ять сотих) гектара, розташовану в межах території Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий №4822083800:09:000:0267 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Астана Республіки Казахстан.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Вуїв О.В.