Ухвала

від 02.09.2014 по справі 927/1231/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"02" вересня 2014 р. Справа №927/1231/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Остапенка О.М.

Верховця А.А.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.08.2014

у справі № 927/1231/14 (суддя Івченко С.М.)

за заявою голови ліквідкомісії Боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімат»

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.08.2014 порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімат»; введено мараторій на задоволення вимог кредиторів та інше.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція, ДПІ) звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.08.2014, а провадження у справі № 927/1231/14 припинити.

Дослідивши апеляційну скаргу Інспекції та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут), а кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної, в тому числі і органу доходів і зборів) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України, яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, від 05 серпня 2014 року ухвалою Господарського суду Чернігівської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімат" про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду.

Зазначена ухвала в якості повідомлення була направлена на адресу Міністерству доходів і зборів України 05.08.2014, про що свідчить відмітка на зворотному боці ухвали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11 серпня 2014 року порушено провадження за заявою голови ліквідаційної комісії боржника ТОВ "Полімат" у справі про порушення справи про банкрутство.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 15 серпня 2014 року визнано банкрутом ТОВ "Полімат", відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ТОВ "Полімат" Струк Ірину Михайлівну. зобов'язано ліквідатора банкрута здійснити публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Вказані судові рішення були направлені на адресу державні податковій інспекції за місцезнаходженням боржника, про що свідчить відмітка на зворотному боці.

Порядок звернення кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається ст.ст. 23-25 Закону про банкрутство, який вимагає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника з документами, що їх підтверджують, а також їх розгляд судом на попередньому засіданні.

В матеріалах справи відсутні докази звернення Інспекції до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімат".

Не містять матеріали справи і доказів звернення Інспекції з поточними вимогами до боржника.

В апеляційній скарзі Інспекція не посилається на наявність у боржника заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму кредиторських вимог), характер вимог (майнові або грошові), а отже, будь-які майнові (грошових) вимоги до боржника у Інспекції відсутні. Також у апеляційній скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 23-25 Закону про банкрутство, колегія суддів вважає, що Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімат", оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до боржника, не звернулась у визначений законодавством строк із кредиторськими вимогами до суду, у зв'язку з чим Інспекція, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство, а оскаржувана ухвала не стосується її прав та обов'язків, а тому ДПІ не має права апеляційного оскарження судових рішень у даній справі відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слід відмовити в прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу від 11.08.2014 у даній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Враховуючи, що провадження у даній справі порушено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11 серпня 2014 року, а постанову про визнання боржника банкрутом прийнято 15 серпня 2014 року, органи податкової служби не були позбавлені права провести позапланову документальну перевірку боржника у зв'язку з порушенням провадження у справі про його банкрутство.

Як було встановлено вище, ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство, постанова про визнання боржника банкрутом надсилалась судом першої інстанції на адресу органу доходів і зборів, при цьому будь-яких доказів на підтвердження вжиття відповідних заходів, а так само виконання своїх визначених законодавством функції з визначення податкових зобов'язань платника податків - ТОВ "Полімат", скаржником не надано.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 62, 86, 91 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.08.2014 у справі № 927/1231/14.

Матеріали справи № 927/1231/14 повернути на адресу Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді О.М. Остапенко

А.А. Верховець