Ухвала

від 02.09.2014 по справі 911/2076/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"02" вересня 2014 р. Справа №911/2076/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Остапенка О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Господарського суду Київської області від 01.07.2014

у справі № 911/2076/14 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейдінвест»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтрейдінвест»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 01.07.2014 у справі № 911/2076/14 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтрейдінвест" та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Алієва Шахіна Назимовича, вирішено інші процедурні питання.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Головне управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 01.07.2014 та припинити провадження у справі № 911/2076/14.

Дослідивши апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, а також ухвали у випадках визначених статтею 106 цього кодексу мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Тобто, згідно зазначених положень, в разі оскарження рішення (постанови, ухвали) особою, яка не брала участі у справі, останній необхідно довести, що в оскаржуваному рішенні (постанові, ухвалі) господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Разом з тим, згідно приписів частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство сторонами у справі про банкрутство є боржник (банкрут) та конкурсні кредитора (представник комітету кредиторів), які також є учасниками провадження по справі про банкрутство, а кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами грошові вимоги до боржника. Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної так юридичної) грошових вимог до боржника, а припинення статусу кредитора пов'язано з погашенням (припиненням) таких грошових вимог.

Стаття 1 Закону про банкрутство також визначає, що кредиторами боржника є органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Однак, і зазначені особи набувають статусу кредиторів по справі в разі наявності у встановленому порядку підтверджених грошових вимог до боржника.

При цьому, колегія судів зазначає, що правовий статус органів справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), як кредиторів неплатоспроможних боржників визначається і статтею 210 Господарського кодексу України яка також не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2014 ухвалою Господарського суду Київської області заяву боржника товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейдінвест" про порушення провадження у справі про його банкрутство прийнято до провадження.

Ухвалою господарського Київської області від 16.06.2014 порушено провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство та призначено судове засідання на 01.07.2014.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 зазначеної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Постановою Господарського суду Київської області від 01.07.2014 у справі № 911/2076/14 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтрейдінвест" та відкрито ліквідаційну процедуру.

В матеріалах справи не міститься доказів звернення Головного управління Міндоходів у м. Києві до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтрейдінвест".

В апеляційній скарзі Головне управління Міндоходів у м. Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

Таким чином, Головне управління Міндоходів у м. Києві не є стороною у справі про банкрутство боржника в розумінні приписів Закону про банкрутство.

Доводи скаржника про порушення його права на проведення перевірки не приймаються колегією суддів, оскільки, голова ліквідаційної комісії повідомляв податковий орган про початок ліквідаційної процедури боржника, також і господарський суд повідомляв податковий орган як про порушення провадження у справі про банкрутство так і про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, надіславши йому відповідні судові рішення. Втім, податковий орган не скористався своїм правом на проведення позапланової податкової перевірки та участь у справі шляхом подання заяви з вимогами до боржника.

Не містять матеріали справи і докази на підтвердження вчинення податковим органом будь-яких дій на проведення податкової перевірки згідно приписів Податкового кодексу України з моменту порушення провадження у справі про банкрутство і до визнання боржника банкрутом, враховуючи, що в апеляційні скарзі орган доходів і зборів лише цитує положення Податкового кодексу України та посилається на обов'язковість проведення перевірки, не визначаючи при цьому причини не проведення податкової перевірки ні під час ліквідаційної процедури боржника, ні під час процедури банкрутства.

Разом з тим, до апеляційної скарги не подано будь-яких доказів порушення оскаржуваною постановою Господарського суду Київської області від 01.07.2014 прав та охоронюваних законом інтересів органів доходів і зборів, зокрема, Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Таким чином, скаржником не доведено належними та беззаперечними доказами, що у оскаржуваній постанові суду вирішено питання щодо прав та обов'язків Головного управління Міндоходів у м. Києві, у зв'язку з чим, останнє не має права апеляційного оскарження зазначеної постанови згідно приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що у прийнятті апеляційної скарги Головного управління Міндоходів у м. Києві належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 91 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Міндоходів у м. Києві в прийнятті апеляційної скарги на постанову Господарського суду Київської області від 01.07.2014 року у справі № 911/2076/14.

Матеріали справи № 911/2076/14. повернути на адресу Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

О.М. Остапенко