ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01.09.14р. Справа № 904/5107/14
За позовом Приватного підприємства "ЛЄОН", м. Кіровоград
про стягнення 28 272,10 грн.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Старостіна К.С., довіреність б/н від 21.07.2014р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Приватне підприємство "ЛЄОН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Підприємство "Енергомир" (далі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 24 503,03 грн., 3% річних в сумі 153,06 грн., пені в сумі 945,21 грн., інфляційного збільшення суми боргу в сумі 2670,80 грн. та витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані договірні зобов'язання в частині оплати за надані позивачем послуги.
Представник позивача підтримав в судовому засіданні свої позовні вимоги просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судові засідання 22.07.2014 р. та 01.09.2014 р. явку уповноваженого представника не забезпечив, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2014 р., від 22.07.2014 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Спеціальному витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, буд. 73, корп. 3, кв. 72, ідентифікаційний код 32608546) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".
У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2014 р. розгляд справи відкладено на 01.09.2014 р.
В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 01.09.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2011 року між Приватним Підприємством "ЛЄОН" - Виконавець (надалі Позивач) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Енергомир" - Замовник (надалі Відповідач) з іншої сторони, було укладено договір про надання охоронних послуг № 01/09-3 (надалі Договір).
Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2. предметом Договору є надання послуг з охорони внутрішнього периметру території об'єкта, забезпечення схоронності майна та захист працівників замовника, що знаходяться на об'єкті, розташованому за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, б. 11, офісна будівля.
Охоронні послуги надаються персоналом виконавця з використанням засобів індивідуального захисту та спеціальних засобів активної оборони, дозволених до використання законодавством України.
Позивач, відповідно до умов Договору, виконуючи свої обов'язки, передбачені п. 2.1. Договору, починаючи з 01 вересня 2011 року приступив до забезпечення пропускного режиму, охорони об'єкту, майна та інших товарно-матеріальних цінностей.
В свою чергу, замовник, відповідно до п. 2.2.4 Договору, зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунки з виконавцем за надані послуги.
Розділом 3 Договору встановлена вартість послуг та порядок оплати, вартість послуг складає 841,45 грн. в місяць без ПДВ, сума ПДВ - 168,29 грн., разом з ПДВ -1009,74грн. в місяць.
Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок вартості послуг виконавця здійснюється замовником на підставі акта виконаних робіт, за надані послуги в строк до п'ятого числа місяцю наступного за тим, за який здійснюється оплата. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що акт виконаних робіт за надані послуги підписується щомісячно в строк до п'ятого числа місяця наступного за звітним та є підставою для здійснення оплати.
Але Відповідач систематично порушував взяті на себе обов'язки щодо своєчасності оплати наданих послуг.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що кожна із сторін має право вимагати розірвання Договору при невиконанні іншої стороною взятих на себе зобов'язань. У випадку дострокового розірвання договору, сторона, що його розриває, зобов'язана за два тижні письмово повідомити іншу сторону про свої наміри, оплата здійснюється за фактично надану послугу.
З метою розірвання договору та досудового врегулювання спору, 25.03.2014 р. позивачем відповідачу було відправлено письмове повідомлення вих.№25/03-1 від 25.03.2014р. про розірвання Договору №01/09-3 від 01.09.2011р. з "08" квітня 2014 р. Письмове повідомлення отримано відповідачем 27.03.2014 р. (а.с 38-39,40).
Письмове повідомлення також містило у собі вимогу щодо добровільного погашення заборгованості за Договором №01/09-3 від 01.09.2011р. у розмірі 23224,02 грн. в строк до 01 квітня 2014року.
Одночасно до письмового повідомлення було додано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2011р. по 25.03.2014р. між позивачем та відповідачем за Договором №01/09-3 від 01.09.2011р. Відповідно до акту заборгованість відповідача станом на 25.03.2014 р. складає 23224,02 грн.
Крім того, позивачем відповідачу було направлено акт виконаних послуг за надані послуги за лютий місяць 2014 року, який відповідач повинен підписати.
Вимоги позивача щодо розрахунку за надані послуги та погашення заборгованості відповідачем проігноровані та не виконані - кошти станом на 23.06.2014р. не перераховані, акт звірки взаєморозрахунків не підписаний, відповідь не надано.
08.04.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено повторно вимогу про погашення заборгованості вих. № 08/04-1 від 08.04.2014р. в якій повідомлялось, що в зв'язку з систематичним порушенням відповідачем умов Договору, а саме п. 2.2.4. строки розрахунку за надання послуг, Договір № 01/09-03 від 01.09.2011 року, укладений між ПП "ЛЄОН" та ТОВ "НВП "Енергомир" розірваний з 08.04.2014р., та запропоновано відповідачу погасити заборгованість в строк до 11 квітня 2014р. в розмірі 24503,03 грн.
Послуги з охорони надавались до "08" квітня 2014р. включно в зв'язку із чим сума заборгованості збільшилась і станом на 23.06.2014р. складає 24503,03 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період: 01.09.2011р. по 08.04.2014р.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати охоронних послуг не виконав, внаслідок чого у нього утворився основний борг перед позивачем на суму 24 503,03 грн., що і є причиною виникнення спору.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором
Статтею 526 Цивільного кодексу України також передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
До того ж, ч. 1, ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Крім вищевказаного, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі: основного боргу в сумі 24 503,03 грн., 3% річних в сумі 153,06 грн., пені в сумі 945,21 грн., інфляційного збільшення суми боргу в сумі 2670,80 грн.
За невиконання вимог суду - ненадання письмового відзиву на позов, та витребуваних господарським судом матеріалів з відповідача належить стягнути 1 700 грн. штрафу в доход Державного бюджету України згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача, оскільки спір доведено з його вини.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Підприємство "Енергомир" (49108, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, б. 73, корп. 3, кв. 72, код ЄДРПОУ 32608546) на користь Приватного підприємства "ЛЄОН" (25006, м. Кіровоград, вул. Покровська, буд. 11-Д, р/р 26007000000909 у Банк ПАТ "ВБР" в м. Київ, МФО 380719, код ЄДРПОУ 34366803) 24 503,03 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот три грн. 03 коп.) - основного боргу, 153,06 грн. (сто п'ятдесят три грн. 06 коп.) - 3 % річних, 945,21 грн. (дев'ятсот сорок п'ять грн. 21 коп.) - пені, 2670,80 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят грн. 80 коп.), про що видати наказ.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Підприємство "Енергомир" (49108, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, б. 73, корп. 3, кв. 72, код ЄДРПОУ 32608546) на користь Приватного підприємства "ЛЄОН" (25006, м. Кіровоград, вул. Покровська, буд. 11-Д, р/р 26007000000909 у Банк ПАТ "ВБР" в м. Київ, МФО 380719, код ЄДРПОУ 34366803) 1827,00грн. (тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) суми судового збору, про що видати наказ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Підприємство "Енергомир" (49108, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, б. 73, корп. 3, кв. 72, код ЄДРПОУ 32608546) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37989269, рахунок №31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.) - штрафу, про що видати наказ.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України "02" вересня 2014р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2014 |
Оприлюднено | 05.09.2014 |
Номер документу | 40329931 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудовська Інна Анатоліївна с
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні