ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/16273/14 26.08.14
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд Айті Дистриб'юшн»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Телеком»
про стягнення 277 147,41 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Будник Я.П. - довіреність б/н від 24.04.2013 року;
від відповідача: не з'явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд Айті Дистриб'юшн» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Телеком» про стягнення 85 176,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати вартості отриманого товару згідно умов Договору поставки №С_05-12/75 від 08.05.2012 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 211 727,20 грн. - основного боргу, 39 716,52 грн. - пені, 8 796,63 грн. - 3% річних, 16 907,06 грн. - інфляційних втрат, 5 542,95 грн. - судового збору.
Ухвалою суду від 07.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.08.2014 року.
В судове засідання 26.08.2014 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 07.08.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
26.08.2014 року до канцелярії суду, після розгляду даної справи, надійшло клопотання представника відповідача про перенесення слухання справи (відправлене 22.08.2014 року засобами поштового перебігу).
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.08.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 26.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
08.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегатрейд Айті Дистриб'юшн» (далі по тексту - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Телеком» (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №С_05-12/75 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця мережеве, серверне. технологічне та комп'ютерне обладнання, інше обладнання, комплектуючі та аксесуари відповідно до видаткових накладних (надалі «Товар»), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість у строки і на умовах, визначених цим Договором та/або будь-якими додатками до нього і рахунків-фактур.
Відповідно до п. 4.2. Договору Покупець зобов'язаний оплатити 100 (сто) % вартості Товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки Товару, якщо інше не передбачено додатковими угодами до Договору або специфікаціями на поставку окремої партії товару.
Сторони домовились, що вартість Товару, вказана у видаткових накладних під час поставки Товару на умовах відстрочення оплати, може змінюватися у разі зміни курсу долару США (п. 3.2.Договору).
Згідно з п. 3.3. Договору у даному Договорі термін «курс долару США» означає курс обміну готівкового долару США на гривні (продаж долару США), встановлюваний щодня станом на 10 годину 00 хвилин у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 300335, місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Лєскова, 9), значення якого можна довідатись за телефоном (044)490-88-88 та/або на інтернет-сайті «http://aval.ua/» , або надіславши офіційний запит за адресою: 01011. м. Київ. вул. Лєскова. 9.
Відповідно до п. 3.4. Договору у випадку зміни курсу долару США на день оплати в порівнянні з курсом долару США на день підписання відповідної видаткової накладної на 3 (три) або більше відсотки, ціна кожної одиниці поставленого Покупцю і неоплаченого ним Товару, встановлена у відповідній видатковій накладній, змінюється пропорційно такій зміні курсу долару США (при цьому для визначення коефіцієнту зміни курсу долару США необхідно курс долару США на день оплати розділити на курс долару США на день підписання видаткової накладної).
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв Товар, що підтверджується видатковими накладними підписані уповноваженими представниками обох сторін, а саме:
1) видаткова накладна № 90053365 від 23.05.2012 року на суму 57 085,26 гри., підписана уповноваженим представником відповідача - Семеновим М.Ю. за довіреністю №130 від 23.05.2012 року;
2) видаткова накладна № 90063507 від 29.08.2012 року на суму 81 663,96 гри., підписана уповноваженим представником відповідача - Семеновим М.Ю. за довіреністю №271 від 29.08.2012 pоку;
3) видаткова накладна № 90111568 від 30.08.2013 року на суму 58 264,49 грн., підписана уповноваженим представником Відповідача - Семеновим М.Ю. за довіреністю №290 від 30.08.2013 року;
На оплату зазначених накладних Позивач виставляв Відповідачу рахунки, а саме:
1) Рахунок 42748 від 11.05.2012 року на суму 57 085.26 грн. по накладній № 90053365 від 23.05.2012 року;
2) Рахунок 52289 від 29.08.2012 року на суму 81 663,96 грн. по накладній № 90063507 від
29.08.2012 року;
3) Рахунок: 78857 від 30.08.2013 року на суму 58 264,49 грн. по накладній № 90111568 від
30.08.2013 року.
Однак відповідач здійснив лише часткову оплату товару, а саме:
- Всього по накладній № 90053365 від 23.05.2012 р. (Рахунок 42748 від 11.05.2012 р.) на суму 57 085,26 грн. відповідач частково оплатив 30 085,26 грн., неоплачений залишок складає 27 000,00 грн.;
- Всього по накладній №90111568 від 30.08.2013 р. (Рахунок 78857 від 30.08.2013 р.) на суму 58 264,49 грн. Відповідач частково оплатив 28 264,49 грн., неоплачений залишок складає 30 000.00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем (станом на 29.07.2014 року) становить 138 663,96 грн.
Однак, позивач керуючись пунктами 3.2, 3.2., 3.4. Договору зазначає, що оскільки товару не оплачений, тому день примусової оплати визначаємо як день складання позовної заяви -29.07.2014 року. Так курс долару США на 29.07.2014 р. становить 12,20 грн. за 1 долар США., курс на момент підписання накладних становив 7,99 грн. за 1 долар США. Позивач вказує, що зростання курсу відбулось майже на 40%, а відповідно до умов п.3.3. Договору для зміни вартості Товару курс повинен збільшитися на 3 і більше відсотки.
Тобто виходячи з вищенаведеного, вартість Товару збільшилася відповідно до наступного розрахунку (поданогопозиваечм) згідно п.3.4. Договору (збільшенню підлягає неоплачена за накладною сума):
1) За накладною № 90053365 від 23.05.2012 р., неоплачений залишок складає 27 000,00 грн.; 27 000,00 * (12,20 / 7,99) = 41 226,53 грн.
2) За накладною № 90063507 від 29.08.2012 р. неоплачена вся сума 81 663,96 грн.; 81 663,96* (12,20/7,99) = 124 693,41 грн.
3) За накладною № 90111568 від 30.08.2013 p., неоплачений залишок складає 30 000,00 грн.; 30 000,00 * (12,20 / 7,99) = 45 807,26 грн.
За розрахунками позивача, заборгованість відповідача (станом на 29.07.2014 року) за поставлений, але не повістю оплачений товар становить 211 727,20 грн. (з урахуванням зміни курсу долару США на день оплати в порівнянні з курсом долару США на день підписання відповідної видаткової накладної).
Спір вник в зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач не виконав умови Договору в частині своєчасності та повноти оплати вартості отриманого товару, а в зв'язку зі зміною курсу Долара США до гривні, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.07.2014 року становить 211 727,20 грн. (з урахуванням зміни курсу долару США на день оплати в порівнянні з курсом долару США на день підписання відповідної видаткової накладної).
Відповідачем не надано суду жодних доказів оплати заборгованості за договором чи спростування обставин викладених позивачем в позовній заяві.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачу товар за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 211 727,20 грн. (з урахуванням зміни курсу долару США на день оплати в порівнянні з курсом долару США на день підписання відповідної видаткової накладної).
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 211 727,20 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п. 6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 39 716,52 грн.
Згідно з п. 6.2. Договору у випадку порушення строків оплати Товару покупець на вимогу постачальника сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення оплати за весь період прострочення.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами договору, зокрема п. 6.2 визначено розмір пені, який становить подвійну облікову ставку Національного Банку України від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення оплати за весь період прострочення.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.
В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.
Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 року «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Окрім того, висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України 11/103 від 24.10.2011 року (справа № 25/187), а також і у постанові Верховного Суду України 11/112 від 07 листопада 2011 року (справа 5002-2/5109-2010), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.
Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно розрахунку, що проведений за період прострочення не більше шести місяців з дати настання строку платежу за подвійною обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) та з урахуванням кількості днів у 2012 році - 366, у 2013 році - 365.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню і за уточненим розрахунком суду становлять 14 126,15 грн.
Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 761,30 грн. - інфляційних втрат, 2 542,46 грн. - 3% річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 16 907,06 грн. - інфляційних втрат, та 8 796,63 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дата Телеком» (01601, м. Київ, ПЕЧЕРСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 3, ПОВЕРХ 5, кімната 3, код ЄДРПОУ 31243535) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАТРЕЙД АЙТІ ДИСТРИБ'ЮШН» (03005, м. Київ, ВУЛИЦЯ СМОЛЕНСЬКА, будинок 31-33, код ЄДРПОУ 37642733) 211 727 (двісті одинадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 20 коп. - основного боргу, 14 126 (чотирнадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 15 коп. - пені, 16 907 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 06 коп. - інфляційних втрат, 8 796 (вісім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 63 коп. - 3% річних, 5 031 (п'ять тисяч тридцять одну) грн. 14 коп. - судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 01.09.2014 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2014 |
Оприлюднено | 04.09.2014 |
Номер документу | 40332175 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Якименко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні