Рішення

від 28.08.2014 по справі 911/2841/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 911/2841/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ до Фермерського господарства «Ісіда», АРК, с. Абрикосівка про стягнення 100 036,60 грн., за участю представників:

позивача:Букова Ю.В., довіреність № б/н від 30.12.2013 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 100 036,00 грн. неустойки та збитків у зв'язку з невиконанням своїх договірних зобов'язань щодо повернення предмету лізингу згідно умов Договору фінансового лізингу № 3883L12/00-LD від 25.05.2012 року.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014 року відкладено розгляд справи на 28.08.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (лізингодавець) та Фермерським господарством «Ісіда» (лізингоодержувач) укладено договір № 3883L12/00-LD фінансового лізингу, за умовами якого, лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність покупця, що обраний лізингоодержувачем, предмет лізингу відповідно до встановлених лізингоодержувачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором; лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу у користування та оплачувати лізингодавцю лізингові платежі, комісії, які зазначені у додатку (тарифи) до договору, який є його невід'ємною частиною, інші комісії, що передбачені договором, а також виконувати інші обов'язки, передбачені договором та чинним законодавством (пункт 1.1 договору).

Даний договір, що передбачено п. 15.1, вступає у дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

У подальшому сторонами вносились зміни до відповідного договору додатковими угодами. Зокрема, додатковими угодами № 1 від 01.06.2012, № 2 від 31.10.2013, сторонами змінювались умови договору, у т.ч. щодо вартості предмета лізингу, графіку сплати лізингових платежів та їх розміру тощо.

01.06.2012 року на виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято предмети лізингу, а саме: комбайн New Holland CX 8080, 2011 р.в. у комплекті із зерновою жаткою NH 24GVFP (7.3m Varifeed), заводський номер - 311784009, номер двигуна - 018312, заводський номер жатки - 249973071 на підтвердження чого позивач надав суду підписаний між сторонами акт приймання-передачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Умовами договору визначено, що у будь-який час дії або після настання випадку невиконання, лізингодавець на власний розсуд може, направивши письмове повідомлення лізингоодержувачу, відмовитись від цього договору в односторонньому порядку (підпункт «d» п.11.2 договору).

В силу п. 1.2.2 (d) договору строк лізингу закінчується у день, визначений у повідомленні про відмову від договору за ініціативою лізингодавця або лізингоодержувача у випадках, передбачених цим договором та/або чинним законодавством.

Керуючись ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», ТОВ «УніКредит Лізинг» реалізувало своє право на односторонню відмову від Договору та розірвало його з 08.05.2014 pоку, надіславши на адресу ФГ «Ісіда» відповідне письмове повідомлення № 3984 від 05.05.2014 p., яким просило повернути предмет лізингу па стоянку ТОВ «УніКредит Лізинг» за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5. Вказане повідомлення було надіслане на адресу боржника та отримане ним 08.05.2014 p., що підтверджується накладною №15-6109-5459.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що договір фінансового лізингу № 3883L12/00-LD від 25.05.2012 року було достроково розірвано з 08.05.2014 року.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України «Про фінансовий лізинг» та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Як визначено п. 9.1 договору, у випадку дострокового припинення дії договору або у випадку повернення предмета лізингу лізингодавцю з будь-якої іншої причини, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу та всі необхідні документи, які вимагаються лізингодавцем, у місці, визначеному лізингодавцем у межах України, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо інше не буде зазначено у відповідному повідомленні лізингодавця (п. 9.1 договору).

Незважаючи на факт отримання відповідачем 08.05.2014 року повідомлення про відмову від договору і сплив 5-денного строку на повернення предмету лізингу 16.05.2014 p., відповідач добровільно обов'язок повернути предмети лізингу не виконав, у зв'язку із чим ТОВ «УніКредит Лізинг» вимушене було вдатись до засобів захисту з метою забезпечення можливості передбаченого законом примусового виконання відповідачем обов'язку щодо повернення лізингодавцю належного йому майна (предметів лізингу, які є власністю лізингодавця та перебували у користуванні лізингоодержувача).

Так, ТОВ «УніКредит Лізинг» звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про вчинення на договорі виконавчого напису про вилучення у ФГ «Ісіда» і повернення предмета лізингу на користь ТОВ «УніКредит Лізинг».

20.05.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 87, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» було вчинено виконавчий напис № 2220 про повернення предмета лізингу за Договором фінансового лізингу № 3883L12/00-LD від 25.05.2012.

За вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусом стягнуто з ТОВ «УніКредит Лізинг» плату в розмірі 3 000,00 грн. Сплата ТОВ «УніКредит Лізинг» вказаної суми підтверджується текстом виконавчого напису нотаріуса на Договорі, угодою-рахунком № 221 від 20.05.2014 р., актом приймання-здачі виконаних послуг від 20.05.2014 р. та платіжним дорученням ТОВ «УніКредит Лізинг» № 1234 від 22.05.2014 р. як докази оплати виконавчого напису нотаріуса № 2220.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 224 та ч. 1 ст. 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 3 000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 97 036,60 грн. - неустойки за прострочення повернення предметів лізингу (за період з 17.05.2014 року по 07.07.2014 року), суд зазначає наступне

Відповідно до п. 12.4. договору у випадку коли лізингоодержувач не виконує обов'язку щодо повернення предмета лізингу, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача сплатити неустойку у подвійному розмірі періодичного лізингового платежу за весь час прострочення. При цьому, для розрахунку приймається останній (тобто такий, який передує факту порушення зобов'язання лізингоодержувача щодо повернення предмету лізингу), повний періодичний лізинговий платіж, згідно з графіком лізингових платежів.

Відповідач не повернув предмет лізингу за умовами договору, а тому позивач реалізовує своє право і вимагає сплати неустойки у подвійному розмірі періодичного лізингового платежу за весь час прострочення за період прострочення повернення предмета лізингу, за період з 17.05.2014 року по 07.07.2014 рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 97 036,60 грн. - неустойки за прострочення повернення предметів лізингу (за період з 17.05.2014 року по 07.07.2014 року) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Судовий збір, у розмірі 2 000,73 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Ісіда» (96553, АР Крим, с. Абрикосівка, код 25153319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код 33942232) 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. збитків, 97 036 (дев'яносто сім тисяч тридцять шість) грн. 60 коп. неустойки за прострочення повернення предмету лізингу, 2 000(дві тисячі) грн. 73 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.09.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак