Рішення

від 27.08.2014 по справі 924/864/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р.Справа № 924/864/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Музика М.В. при секретарі судового засідання Дідик Н.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державної акціонерної компанії "Ліки України", м.Київ

до комунального підприємства "Центральна районна аптека №1 Дунаєвецької районної ради" м.Дунаївці Хмельницької області

про стягнення 14 210, 60 грн. заборгованості, з яких 9 890,18 грн.-основний борг, 1 390,68 грн.-пеня, 1597,10 грн.-3% річних, 1332, 64 грн.-інфляційні нарахування,

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Крижановська Л.П. - в.о. завідувача КП "Центральна районна аптека №1 Дунаєвецької районної ради"

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог 14 210, 60 грн. заборгованості, з яких 9 890,18 грн.-основний борг, 1 390,68 грн.-пеня, 1597,10 грн.-3% річних, 1332, 64 грн.-інфляційні нарахування.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання з'явилась представник відповідача, подала до суду клопотання про перенесення розгляду справи "у звязку із невідповідністю вказаних у позовній заяві розрахунків". У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено виходячи з наступного. Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи. 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Окрім того, представник відповідача повідомила про часткове погашення заборгованості, на підтвердження чого надала суду платіжне доручення № 422 від 26.08.2014 р. про сплату 1 000 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.09.2007 року між державною акціонерною компанією "Ліки України" (постачальник) та комунальним підприємством "Центральна районна аптека №19 Дунаєвецької районної ради" (правонаступником якого є комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 1 Дунаєвецької районної ради, Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 88, код 01980101) (покупець) був укладений договір №109НП поставки наркотичних та психотропних лікарських засобів (надалі - договір).

Відповідно до умов п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наркотичні та психотропні лікарські засоби (медпродукцію), в кількості, асортименті і по цінах згідно погоджених накладних (специфікацій), що є невід'ємними частинами договору

Відповідно до п. 1.2 договору, постачальник здійснює поставку медпродукції на підставах письмових замовлень Покупця, в яких останній визначає номенклатуру медпродукції, кількість, термін та умови поставки.

Медпродукція поставляється на умовах франко-складу відповідності з Міжнародними правилами по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2000 року. (п. 2.1 договору).

На підставі п.4.1., 4.3., 4.4,4.5 договору, розрахунки за медпродукцію здійснюються покупцем по факту отримання відповідно вартості медикаментів, вказаних у видаткових накладних. Валютою платежу по Договору є українська гривня. Сторони узгодили, що усю суму вартості відвантаженої партії медпродукції покупець перераховує на рахунок постачальника. Витрати, які пов'язані з перерахуванням коштів, а також пов'язані із здійсненням платежів сплачуються покупцем.

На виконання умов договору позивачем було відпущено відповідачу медичний товар 23.08.2011 р. за видатковою накладною № 39925 Постачальником було відпущено медичний товар на загальну суму 3828,40 грн. (строк оплати -до 23.09.2011 р.), але сплачено було частково в розмірі 2 297.35 грн. 07.12.12 р. - 97,35 грн.; 30.01.13 р. - 1500.00 грн.; 20.02.13 р. - 700.00 грн.)- Отже не сплачено за видатковою накладною № 39925 від 23.08.2011 р.-1531,05 грн.

27.09.2011 р. за видатковою накладною № 40290 Постачальником було відпущено медичний товар на загальну суму 15 407,15 грн. (строк оплати - до 30,09.2011 р.). але сплачено в строк не було.

27.09.2011 р. за видатковими накладними № 40291. 40292 Постачальником було відпущено медичний товар на загальну суму 2 951,98 грн. (строк оплати - до 27.10.2011 р.). але сплачено в строк не було.

09.07.2014р. відповідачем було погашено частково борг в сумі 10 000 грн.

26.08.2014 р. відповідачем погашено борг у сумі 1 000 грн.

Таким чином, загальна сума не сплаченої заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 27.08.2014 року складає 8 890,18 грн.

Відповідач свої договірні зобов'язання по розрахункам за придбаний товар виконав частково, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем станом у розмірі 8 890,18 грн., що не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи погашення суми боргу 26.08.2014 р. у розмірі 1 000 грн., провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Доказів погашання заявленої суми основного боргу у розмірі 8 890,18 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 8890,18 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню, інфляційні нарахування та 3% річних. Судом враховується наступне.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3. договору сторони передбачили, що при затримці оплати поставленої медпродукції на строк більший ніж 2 банківських днів, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. До часу сплати покупцем суми пені та основного боргу постачальник має право не відвантажувати наступні партії медпродукції.

Статтею 232 (ч.6) Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

За поданим позивачем розрахунком, розмір пені становить 1390,68 грн. (за період з 15.11.2013 по 14.04.2014р. на суму 1531,05грн суму 82,34грн.; з 15.04.2014 по 15.05.20104р. на суму 1531,05грн суму 24,71грн., з 15.11.2014р. по 14.04.2014р. на суму 15407, 15 грн суму 828,61грн., з 15.04.2014р. по 15.05.20104р. на суму 15407,15грн суму 248,62грн., з 15.11.2013р. по 14.04.2014р. на суму 2951,98грн суму 158,76грн., з 15.04.2014р. по 15.05.2014р. на суму 2951,98 грн суму 47,64 грн.)

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та визнано його вірним.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми пені у розмірі 1390,68 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 1390,68 грн., є доведеними і підлягають задоволенню.

Також, через несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем нараховано відповідачу суму 3% річних у розмірі 1597,10 грн. та суму інфляційних втрат у розмірі 1332,64 грн. Правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 1597,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1332,64 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України).

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 32, 33, 34, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Державної акціонерної компанії "Ліки України", м.Київ до комунального підприємства "Центральна районна аптека №1 Дунаєвецької районної ради" м.Дунаївці Хмельницької області про стягнення 14 210, 60 грн. заборгованості, з яких 9 890,18 грн.-основний борг, 1390,68 грн.-пеня, 1597,10 грн.-3% річних, 1332, 64 грн.-інфляційні нарахування, задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Центральна районна аптека №1 Дунаєвецької районної ради" (Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 88, код 01980101) на користь Державної акціонерної компанії "Ліки України" (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, код 20078889) 8 890,18 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто грн. 18 коп.) - основного боргу, 1 390,68 (одна тисяча триста дев'яносто грн. 68 коп.) - пені, 1597,10 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто сім грн. 10 коп.) - 3% річних, 1 332, 64 грн. (одна тисяча триста тридцять дві грн. 64 коп.) - інфляційні нарахування, 1 827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

В частині стягнення 1 000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 01.09.2014р .

Суддя М.В.Музика

Віддрук. у 2 прим. 1 - до справи, 2 - позивачу (04075, м. Київ, вул. Червонофлотська, 28)