Рішення

від 26.08.2014 по справі 910/12812/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12812/14 26.08.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ФУДС

про стягнення 2 577 073,10 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 22.05.2014 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ФУДС" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 2 577 073,10 грн., з яких 1 653 559,42 грн. складає борг по оплаті орендних платежів, 183 976,68 грн. - компенсація за комунальні послуги, 99 487,79 грн. - пеня, 580 151,27 грн. - 60% річних, 59 897,94 грн. - інфляційне збільшення, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/12812/14, розгляд справи призначено на 29.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 розгляд справи було відкладено на 26.08.2014 у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, не виконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання сторонами додаткових пояснень по справі.

26.08.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача було подано додаткові пояснення щодо заявленої до стягнення суми комунальних платежів.

В судове засідання 26.08.2014 представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача вимоги ухвал суду від 01.07.2014 та від 29.07.2014 не виконав.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором суборенди № 40/11-Н від 02.12.2011, а саме в частині сплати орендної плати та компенсації за комунальні послуги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував.

Відповідно до поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 2-А.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що після судового засідання, під час підготовки повного рішення, а саме 28.08.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача було подано додаткові письмові пояснення, клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, та додаткові письмові пояснення щодо розрахунку сум місячної орендної плати.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2011 позивач, в якості орендаря, та відповідач, в якості суборендаря за умовами договору, уклали договір суборенди № 40/11-Н (далі за текстом - договір), згідно п.п.1.1. та 1.2 якого орендар передає в суборенду, а суборендар приймає в суборенду нежилі приміщення (секція 3.А.33, 3.А.35, 4.3.) загальною площею 333,5 кв.м. (далі - приміщення) в тому числі: приміщення 1 загальною площею 289,1 кв.м., площа 2 загальною площею 20,00 кв.м., приміщення 3 загальною площею 24,4 кв.м., в будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 2 (літера А), широко відомій, як Торгово-виставковий комплекс "Глобус" (далі за текстом - площа, що орендується, приміщення). Орендар користується приміщеннями на підставі договору оренди нежилого приміщення №2 від 26.02.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ділайт Сіті", з однієї сторони та позивачем, з другої сторони, що посвідчений ОСОБА_1, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 627.

Згідно п. 2.1 договору строк суборенди встановлюється з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року включно.

Передача приміщення підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною договору (п. 2.2.2. договору).

Пунктом 5.2 в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 до договору від 29.01.2013 суборендар сплачує орендарю орендну плату за договором в сумі, яка включає платежі передбачені ЦК України. Щомісячна орендна плата обчислюється за відповідною формулою:

орендна плата = площа, що орендується*К1*К2*орендна ставка + ПДВ, де (К1*К2*орендна ставка) складає ціну за 1 кв.м. приміщення, що орендуються за даний період.

Пунктом 5.2. договору, також, сторонами було визначено, що орендна ставка по приміщенню 1 за договором складає 591,25 грн. за один квадратний метр, а з 01.03.2012 складає 611, 23 грн. за один квадратний метр.

Орендна ставка по площі 2 за договором складає 499,37 грн. за один квадратний метр, а з 01.03.2012 складає 519, 34 грн. за один квадратний метр.

Орендна ставка по приміщенню 3 за договором складає 293, 23 грн. за один квадратний метр, а з 01.03.2012 складає 322, 23 грн. за один квадратний метр.

Всі орендні ставки в договорі наведено згідно з офіційним курсом НБУ долара США до гривні на дату підписання договору (7,9899 грн. за 1 дол. США на 02.12.2011)

К1 - індекс зміни орендної плати, К2 - індекс зміни курсу.

На момент підписання договору К1 рівний одиниці. З 29.01.2013 К1 для приміщення 1 рівний 1, 0, для площі 2 та приміщення 3 рівний 1, 1.

К2 - відношення офіційного курсу НБУ долара США до гривні на день виставлення рахунку (а у разі відсутності рахунку до першого числа поточного місяця - на підставі Договору на день фактичної оплати) до офіційного курсу НБУ долара США до гривні на день підписання Договору. Індекс зміни курсу застосовується наступним чином:

якщо відношення офіційного курсу НБУ долара США до гривні на день виставлення рахунку (а у разі відсутності рахунку до першого числа поточного місяця - на підставі Договору на день фактичної оплати) до офіційного курсу НБУ долара США до гривні на день підписання цього Договору більше або рівний одиниці, то в розрахунках п. 5.2 К2 приймається рівним частці від ділення цих двох курсів;

якщо відношення офіційного курсу НБУ долара США до гривні на день виставлення рахунку (а у разі відсутності рахунку до першого числа поточного місяця - на підставі Договору на день фактичної оплати) до офіційного курсу НБУ долара США до гривні на день підписання цього Договору менше одиниці, то в розрахунках п. 5.2 К2 - приймається рівним одиниці.

За розрахунком позивача, загальний розмір щомісячної орендної плати в період з червня 2013 по грудень 2013 року становить 236 228,49 грн.

Орендні платежі вносяться на банківський рахунок орендаря щомісячно авансом не пізніше 15 календарного дня кожного місяця (п. 5.4 договору).

Пунктом 3.1.2. договору сторонами передбачено, що вартість спожитих суборендарем комунальних послуг у приміщенні 1 сплачується щомісяця додатково до орендної плати, починаючи з дати початку, відповідно до розрахунків використання або згідно з показниками індивідуальних лічильників, які встановлюються суборендарем самостійно за свій рахунок.

Крім того, зазначеним пунктом договору визначено, що суборендар компенсує витрати орендаря по сплаті за енергопостачання загальних площ в частині, пропорційній співвідношенню площі приміщення 1 та площі 2 до площ, що орендуються.

Відповідно до п. 3.2.2 договору, суборендар зобов'язаний своєчасно здійснювати всі орендні платежі і оплачувати всі інші витрати відповідно до умові договору.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що якщо будь-який платіж за договором прострочений, суборендар виплачує орендарю прострочену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 60 відсотків річних від простроченої суми та пеню за прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення відповідної суми.

Позивачем було передано, відповідачем було прийнято зазначені в договорі приміщення, про що свідчить наявний в матеріалах справи підписаний представниками сторін акт прийому-передачі приміщення від 01.01.2012 з відтисками печаток сторін.

Позивач стверджує, що станом на 16.04.2014 у відповідача наявна заборгованість щодо орендної плати за договором за період з червня по грудень 2013 року на загальну суму 1 653 599,43 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками на оплату:

- № 3060 від 24.05.2013 на суму 236 228,49 грн.;

- № 3703 від 25.06.2013 на суму 236 228,49 грн.

- № 4424 від 25.07.2013 на суму 236228,49 грн.

- № 5099 від 23.08.2013 на суму 236228,49 грн.

- № 5767 від 25.09.2013 на суму 236 228,49 грн.

- № 6428 від 25.10.2013 на суму 236228,49 грн.

- № 7108 від 25.11.2013 на суму 236 228,49 грн.

В якості доказів займання зазначених в договорі приміщень відповідачем надано завірені копії актів дотримання умов торговельного профілю за договором в період з 30 червня 2013 по 30 грудня 2013 року.

Матеріали справи також містять рахунки на оплату відшкодування витрат по комунальним послугам за період з травня по грудень 2013 на загальну суму 183 976,68 грн. (всього 22 рахунки).

Доказів погашення заборгованості за зазначеними вище рахунками відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

За твердженням позивача, відповідач з травня по грудень 2013 року включно взагалі не вносив орендну плату за договором та не сплачував комунальні витрати, станом на момент подання позовної заяви та розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 837 536,10 грн. (=183 976,68 грн. комунальні витрати + 1 653 559,42 грн. орендна плата). Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 99 487,79 грн. пені, 580 151,27 грн. 60% річних, 59 897,94 грн. інфляційних втрат за період з 16.06.2013 по 16.04.2014, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач витребувані ухвалами суду документи та пояснення не надав, наведені позивачем у позовній заяві обставини не спростував, правом на подання відзиву не скористався.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір суборенди № 40/11-Н від 02.12.2011 є договором піднайму, а тому до нього, в силу вимог ст. 774 ЦК України, застосовуються положення про договір найму. Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ч. 1 ст. 774 ЦК України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, власники приміщень договорами оренди №1 та № 2 від 26.02.2008

надали згоду позивачу, як орендодавці, на передачу в суборенду об'єкту оренди за договором укладеним між сторонами вказаних договорів.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору було передано 01.01.2012 відповідачу в суборенду об'єкт оренди. Відповідно до умов договору, орендні платежі вносяться суборендарем(відповідачем) на банківський рахунок орендаря щомісячно авансом не пізніше 15 (п'ятнадцятого) календарного дня кожного місяця. Вартість спожитих відповідачем комунальних послуг у приміщенні 1 сплачується щомісяця додатково до орендної плати, починаючи з дати початку. Також, за умовами договору суборендар компенсує витрат орендаря по сплаті за енергопостачання загальних площ в частині, пропорційній співвідношення приміщення 1 та площі 2 до площ, що орендуються.

Відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання по оплаті за договором, не сплачував орендні платежі та комунальні витрати в період з травня по грудень 2013 року, внаслідок чого сформувалась заборгованість за договором, в розмірі 1 837 536,10 грн. Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 1 837 536,10 грн. відповідачем суду не надано.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача по орендній платі перед позивачем складає 1837536,10 грн., з яких 1653559,42 грн. складає орендна плата та 183976,68 грн. - комунальні витрати.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання умов позивачем договору не заявлялось та суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 1837536,10 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 1 837 536,10 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк сплати орендної плати та комунальних витрат, у відповідності до п.п. 3.2.2, 5.4 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 1 837 536,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 99 487,79 грн. пені , в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення відповідної суми за загальний період з 16.06.2013 по 16.04.2014 та 580 151,27 грн. - 60% річних та інфляційне збільшення в розмірі 59 897,94 грн . за загальний період з 16.06.2013 по 16.04.2014 згідно п.5.6 договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено , санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 99 487,79 грн. у відповідності до п.5.6 договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. При перевірці правильності наданого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що сума нарахованої (за кожний місяць окремо) пені за зазначений позивачем період складає 112 354,14 грн., проте, оскільки при вирішенні спору суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню підлягає сума пені, зазначена позивачем.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з 60 % річних нарахованих на суму боргу ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України) та п. 5.6. договору, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 60% річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного позивачем розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 60% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції (інфляційного збільшення) нарахованих на суму боргу ґрунтуються на договорі (п.5.6) та законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційного збільшення суми боргу підлягають задоволенню. При перевірці розрахунку судом встановлено, що сума інфляційного збільшення за зазначений позивачем період складає 116 443,35 грн. Проте, оскільки при вирішенні спору суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню підлягає сума інфляційного збільшення згідно розрахунку наданого позивачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85, 89 ГПК кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ-ФУДС (01021, м. Київ, печерський район, вул. Інститутська, буд.2-а, код ЄДРПОУ 37814652; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" (01001, м.Київ, Шевченківський район, Майдан Незалежності, ПТП №1, сектор В, код ЄДРПОУ 35234901) 1653559 (один мільйон шістсот п'ятдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 42 коп. боргу по оплаті орендних платежів, 183 976 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 68 коп. компенсації за комунальні послуги, 99 487 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 79 коп. пені, 580 151 (п'ятсот п'ятдесят одну тисячу сто п'ятдесят одну) грн. 27 коп. 60% річних, 59 897 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 94 грн. інфляційного збільшення та 51 541 (п'ятдесят одну тисячу п'ятсот сорок одну) грн. 47 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.09.2014.

Суддя Г.П. Бондаренко