Рішення

від 27.08.2014 по справі 922/2902/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р.Справа № 922/2902/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Дуброва Н.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна", м. Київ до Корпораціі "Харківський електрощитовий завод - Елетекс-С", м. Харків про стягнення 399940,60 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мороз О.О. (дов. № 7 від 27.08.2013 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.07.2014 р. звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача, Корпорації "Харківський електрощитовий завод - Елетекс-С", на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем" взятих на себе зобов'язань за договорами поставки № КЄ-08, укладеним між позивачем та відповідачем 22.02.2013 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 399940,60 грн., яка складається з 392318,98 грн. основного боргу, 6631,99 грн. інфляційних втрат, 989,63 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за отриманий товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.07.2014 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/2902/14 та розгляд справи призначено на 06.08.2014 р. об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2014 р. розгляд справи № 922/2902/14, за клопотанням представника відповідача, було відкладено на 27.08.2014 р. об 11:30 год.

В судовому засіданні 27 серпня 2014 року представник позивача підтримав поданий позов та просив суд його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, свого повноважного представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, а саме відміткою на поштовому повідомленні про вручення судової ухвали відповідачу 26.08.2014р., проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" (позивач) та Корпорацією "Харківський електрощитовий завод - Елетекс-С" (відповідач) було укладено договір поставки № КЄ-08, відповідно до п.1.1. якого, позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) у визначений цим договором строк, комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у специфікації (товар), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. Договору, у специфікації зазначається найменування товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість товару. Специфікація є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що строк дії договору - один календарний рік з дня підписання договору обома сторонами.

Умови поставки й приймання товару визначені сторонами у розділі 2 договору поставки № КЄ-08.

Умови щодо оплати та ціни товару, передбачені сторонами у 3 розділі договору, зокрема відповідно до п. 3.1 договору, ціна кожної одиниці товару вказується в специфікації і виражається в гривні.

Проте, згідно з п. 3.9 договору, сторонами унормовано, що у разі зміни на день оплати курсу долару США та/або Євро до гривні, встановленого НБУ, більше ніж на 2% у порівняні з курсом на дату підписання Специфікації, оплата товару здійснюється покупцем за цінами, зміненими пропорційно зміни курсу долару США та/або Євро.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за спірним договором, поставив відповідачу за період з 03.12.2013 р. по 22.01.2014 р. товар на загальну суму 351019,68 грн., що підтверджується наданими позивачем товаро-транспортними накладними № 24027 від 03.12.2014 р., № 25242 від 16.12.2013 р., № 25919 від 25.12.2013 р., 852 від 22.01.2014 р. підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Факт отримання товару також підтверджується довіреностями на отримання товару та вантажними деклараціями, копії яких залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений за договором поставки № КЄ-08 товар у розмірі 129935,69 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до Специфікації № 20629 від 29.11.2013 р., відповідач зобов'язався здійснити оплату товару протягом 40 днів з дати поставки.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, розрахунок за отриманий від позивача товар на протязі 40 днів в повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар без урахування збільшення курсу долара США по відношенню до гривні більше ніж 2% за договором поставки № КЄ-08 в розмірі 221083,99 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" за договором поставки № КЄ-08 від 22.02.2013 року товару у розмірі 221083,99 грн.

Враховуючи зміну курсу долару США, з урахуванням п. 3.9 спірного договору, позивачем здійснення перерахунок вартості не сплаченого відповідачем товару, яка склала 392318,98 грн.

Правомірність перерахування розміру вартості не сплаченого відповідачем товару перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку та передбачена умовами договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості у строку передбачені договором, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 392318,98 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, сума яких складає 6631,99 грн., та 3% річних, сума яких складає 989,63 грн., надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та відносинам, що склалися між сторонами, а тому нараховані суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами розгляду справи, керуючись статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 7998,82 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Корпораціі "Харківський електрощитовий завод - Елетекс-С", (61105, Харківська область, м. Харків, вул. Киргизька, 19; ідентифікаційний код 36225421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 13-Б, корпус 2; ідентифікаційний код 38013262) 392318,98 грн. основного боргу, 6631,99 грн. інфляційних втрат, 989,63 грн. - 3% річних, 7998,82 грн. судового збору

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.09.2014 р.

Суддя М.І. Шатерніков