Постанова

від 01.09.2014 по справі 203/4016/14-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2014 року суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К ., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську , за участю : ОСОБА_1 та її представника за довіреністю ОСОБА_2; прокурора - Добролюбова В.А.; представника митниці - Козія І.М., апеляційну скаргу тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника митниці - Михайлова В.В. на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року у справі про порушення митних правил , якою провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої на посаді митного брокера ТОВ «М-Брок», ідентифікаційний код НОМЕР_1; зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1,

за ст. 472 МК України , закрито через відсутність складу порушення митних правил ,-

встановив:

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року закрито провадження у справі про порушення митних правил за ст. 472 Митного Кодексу України, відносно ОСОБА_1, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Судом першої інстанції було встановлено, що дійсно 05 травня 2014 року відповідно до контракту від 01 березня 2014 року №27, специфікації від 03 березня 2014 року №2 в зону діяльності Південної митниці Міндоходів морським транспортом із Китаю від фірми « Yantai chenguang metals minerals and machinery CO., LTD»,на адресу ПП «Строй-Пак» на підставі товаросупровідних документів у контейнері TCLU 2646261 надійшли товари, загальною вагою 6515,8 кг та фактурною вартістю 219685,21 гривень. 12 травня 2014 року на підставі CMRвід 09 травня 2014 року №88, ДКД від 05 травня 2014 року №110000000/2014/910774 вказаний товар вантажним автотранспортом було доставлено у зону діяльності Дніпропетровської митниці Міндоходів, та цього ж дня митний брокер ТОВ «М-Брокер» ОСОБА_1 подала митну декларацію №110100000/2014/211264 та задекларувала товар у режимі ІМ-40 ДЕ. Під час огляду 12 травня 2014 року - 13 травня 2014 року працівниками митниці за участю декларанта - ОСОБА_1 було виявлено надлишок товару, який не був задекларований на суму 181600 гривень.

По результатом проведеного огляду посадовими особами митниці, відносно декларанта - митного брокера ТОВ «М-Брокер» ОСОБА_1 було оформлено матеріали справи про порушення митних правил за ст. 472 Митного Кодексу України та направлено до суду .

Суд розглянувши зазначені матеріали справи, дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України. Свої висновки суд вмотивував тим, що під час розгляду справи було встановлено, що вантаж, який намагалася розмитнити ОСОБА_1, помилково був направлений постачальником з Китаю на адресу ПП «Строй - Пак». Зазначений вантаж мав бути направлений до польського контрагента «Pol-cel SP z o.o.». Дані обставини були підтвердженні листом « Yantai chenguang metals minerals and machinery CO., LTD» від 02 червня 2014 року, в якому китайське підприємство, визнаючи свою помилку при направленні вантажу, просить українського контрагента - ПП «Строй - Пак» перенаправити помилково направлений нею вантаж на адресу польської компанії « Pol-cel SP z o.o.».

Не погоджуючись з висновками суду , тимчасово виконуючим обов'язки заступника начальника Дніпропетровською митницею було подано апеляційну скаргу , у порядку ст. 294 КУпАП, в якій порушується питання про скасування постанови районного суду та прийняття нової, якою ОСОБА_1 визнати винною за ст. 472 Митного Кодексу України та накласти відповідне стягнення передбачене санкцією статті.

З'явившись у судове засідання апеляційного суду представник митниці - Козій І.М. разом з прокурором Добролюбовим В.А. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, вважаючи, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі. Свої доводи прокурор та представник митниці обґрунтовували тим, що правопорушення, передбаченні ст. 472 Митного Кодексу України, характеризується як прямою формою умислу, так і непрямою - з необережності, а тому той факт, що вантаж був ввезений на митну територію України помилково не може бути достатньою підставою для звільнення особи від відповідальності, оскільки ч. 1 ст. 190 Митного Кодексу України визначено, що факт помилкового ввезення вантажу на митну територію України встановлюється виключно митним органом, а такого встановлено не було .

В свою чергу , в апеляційному суді представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виступили проти задоволення апеляційної скарги митного органу, вважаючи постанову районного суду законною та обґрунтованою, а висновки суду такими, що відповідають фактичним обставинам.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників апеляційного провадження , вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд , розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, має з'ясувати усі обставини справи та встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення, винність особи у його вчиненні та усунувши усі можливі сумніви наявними доказами, прийняти закону та обґрунтовану постанову про наявність вини чи її відсутність.

Разом з тим, приймаючи рішення у справі , суд має керуватися презумпцією невинуватості закріпленою у ст. 62 Конституції України, у відповідності до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал, тобто митний орган та органи прокуратури.

Поряд з цим, свої доводи щодо неправомірного закриття провадження у справі сторона обвинувачення обґрунтувала тим, що районом судом залишено поза увагою, що ОСОБА_1 згідно з ч. 2 ст. 266 та ч. 1 ст. 23 Митного Кодексу України, наділена правам попереднього рішення та фактичної перевірки поставленого товару, а тому могла фактично переконатися у наявності надлишку поставленого товару та вжити відповідних заходів перед тим , як продовжувати відповідні митні процедури направленні на розмитнення товару .

Співставивши доводи сторони обвинувачення із наявними матеріалами справи та пояснення сторони захисту, апеляційний суду дійшов висновку про їх нікчемність .

Так дійсно на декларанта, у відповідності до ст. 266 Митного Кодексу України, покладено ряд обов'язків, зокрема декларування товару з дотриманням вимог митного законодавства України. Разом з тим, Митним Кодексом України визначено права декларанта, з метою виконання покладеного на нього обов'язку, зокрема подання попереднього рішення та фізичного огляду товару, що надійшов . У свою чергу, право на відміну від обов'язку полягає у тому, що особа на власний розсуд, при наявності певних обставин чи фактів, може вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Таким чином, звинувачуючи особу у тому, що вона не заявила достовірні данні про кількість товару, що був переміщений через митний кордон, тобто у правопорушенні передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України, яке характеризується як умисними діями так і необережністю, та посилаючись на не виконання декларантом передбачених законом прав, сторона обвинувачення має надати прямі докази умисності дій чи необережності, а також довести той факт, що декларанту достовірно було відомо про надлишок товару чи він мав у своєму розпорядженні певні данні , які свідчили про невідповідність товаросупровідних документів фактичній кількості товару.

З огляду наявних матеріалів справи вбачається , що дійсно на адресу ПП «Строй - Пак» від китайського контрагента «Yantai chenguang metals minerals and machinery CO., LTD» надійшов товар, декларування, якого здійснено митним брокером ТОВ «М-Брок» - ОСОБА_1 (а.с. 24-27), у відповідності до товаросупровідних документів отриманих від замовника послуги декларування (а.с. 27-40). Після чого, у ході фізичного огляду товару, що надійшов , працівниками митниці було встановлено надлишок товару на суму 181600 гривень.

З приводу виявленого надлишку митний брокер ОСОБА_1 пояснила, що з цього приводу китайська компанія «Yantai chenguang metals minerals and machinery CO., LTD» повідомила, що зазначений вантаж фактично направлявся до польського контрагента, але помилково був направлений на адресу української компанії ПП «Строй-Пак», разом з тим просить перенаправити зазначений вантаж на адресу польського контрагента, що підтверджується листами (а.с. 76-80).

З аналізу наведено вбачається, що ОСОБА_1 є митним брокером ТОВ «М-Брок», та здійснювала митне оформлення товару, який надійшов до ПП «Строй - Пак», на підставі господарсько-правової угоди. Виконуючи свої обов'язки, як працівник ТОВ «М-Брок», ОСОБА_1 оформила митну документацію у відповідності до наданої їй товаросупровідної документації, яка була їй надана ПП «Строй - Пак».

Приведене свідчить про те, що ОСОБА_1 не підтримувала прямого зв'язку з відправником товару - китайською компанією, не була завчасно повідомлена про можливість поликового направлення товару, або інших будь-яких обставини які б свідчили про те, що особі - декларанту було відомо чи могло бути відомо про невідповідність фактичної кількості товару заявленій, а тому у апеляційного суду відсутні достатні дані вважати, що особі об'єктивно було відомо чи могло бути відомо про факт невідповідності кількості товару .

При відсутності даних, що особі - декларанту об'єктивно було відомо чи могло бути відомо про невідповідність фактичної кількості товару заявленій у товаросупровідних документах, апеляційний суд вважає, що вина особи у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 472 Митного Кодексу України, у повному обсязі не доведена .

Враховуючи наявну неповноту доведеності вини особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України, у діях ОСОБА_1, а також дотримуючись вимог ст. 62 Конституції України, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було досліджено усі обставини справи, наявним доказам дана належна оцінка та при наявності сумніві щодо винуватості особи суд правильно та з наведенням відповідних мотивів, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, закрив провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив :

апеляційну скаргу тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника митниці - Михайлова В.В. - залишити без задоволення .

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2014 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 за ст. 472 Митного Кодексу України , закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу адміністративного правопорушення - залишити без змін .

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду І.К. Живоглядова

Дніпропетровської області