Рішення

від 06.08.2014 по справі 495/4802/14-ц

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/4802/14-ц

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

06 серпня 2014 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,

при секретарі - Горовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради, Комунального підприємства «Добробут-3» про стягнення нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївської сільської ради, КП «Добробут-3» про стягнення нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, уточнивши позовні вимоги просить суд: стягнути з Комунального підприємства «Добробут-3» що підпорядковане Миколаївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 заборгованість за нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 22075,32 (двадцять дві тисячі сімдесят п'ять) гривень 32 копійки, середньомісячну заробітну плату у розмірі 1955,91 грн. за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а також моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень; допустити негайне виконання рішення у справі щодо присудження ОСОБА_1, з Комунального підприємства «Добробут-3» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за один місяць.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надавши письмову заяву, згідно якої вимоги уточненого позову підтримує та просить задовольнити, а також просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2000,00 грн.; справу розглянути у його відсутність.

Представник Миколаївської сільської ради, Комунального підприємства «Добробут-3» - Стойков М.І. в судове засідання не з'явився, згідно наданої письмової заяви, просить справу розглянути у відсутність відповідачів, проти задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 22075,32 гривень та витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката у розмірі 2000,00 грн. - не заперечує.

Дослідивши матеріали справи та всі надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 травня 2011 року по 31 січня 2012 року працював в Миколаївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області на різних посадах.

09 вересня 2011 року розпорядженням Миколаївського сільського голови № 18-К ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Комунального підприємства «Добробут-3», що підпорядковане Миколаївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача. (а.с.6-7)

Далі, згідно розпорядженням виконуючого обов'язки сільського голови Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про припинення трудового договору (контракту) №03-ОС від 03.04.2014 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням з посади директора КП «Добробут-3».

Відповідно до п.10 ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Як вбачається з наданих КП «Добробут-3» особових рахунків ОСОБА_1 за 2012-2014 рік, заборгованість підприємства по заробітній платі перед позивачем складає: за 2012 рік - 5225,53 гривень, за 2013 рік - 12537,00 гривень, за 2014 рік - 4312,79 гривень, в загальній сумі - 22075,32 (двадцять дві тисячі сімдесят п'ять) гривень 32 копійки.

Як зазначає позивач, заборгованість по заробітній платі в розмірі 22075,32 грн. підприємством йому виплачена не була, у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене у статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача про стягнення на його користь з КП «Добробут-3» заборгованості за нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 22075,32 (двадцять дві тисячі сімдесят п'ять) гривень 32 копійки, без стягнення середньомісячної заробітної плати у розмірі 1955,91 грн. за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з огляду на наступне.

Позивач, перебуваючи на посаді керівника КП «Добробут-3», відповідно до укладеного контракту між Миколаївською сільською радою від 12 вересня 2011 року, здійснював поточне (оперативне) управління КП «Добробут-3».

У своїй роботі позивач керувався вищезазначеним контрактом та затвердженим рішенням сесії Миколаївської сільської ради четвертого скликання № 268-ІУ від 26.11.2004 року Статутом комунального підприємства «Добробут-3» (далі - статут).

Відповідно до п.п. 6.5, 7.1, 7.2 статуту, власник - Миколаївська сільська рада не втручається в оперативну і господарську діяльність підприємства. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності комунального підприємства є прибуток.

Чистий прибуток підприємства, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплату відсотків по кредитах банків, внеску передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджетів, - залишається у розпорядженні підприємства.

Згідно п. 6.4 статуту, позивач як директор, в тому числі розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства.

Згідно положень п.8 контракту, керівник зобов'язується забезпечити своєчасне і повне внесення платежів до бюджету, включаючи внески до Пенсійного фонду, та недопущення заборгованості із заробітної плати, а також виконання заходів щодо нормування праці.

Отже, заборгованість по заробітній платі у позивача виникла під час керування ним КП «Добробут-3» та на момент звільнення він як керівник підприємства самостійно міг вирішувати питання щодо своєчасної виплати заборгованості по заробітній платі, що вказує на відсутність підстав для виплати позивачеві середньомісячного заробітку в розмірі 1955,91 грн., а також для стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

Крім того, відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" в редакції від 27.02.2009 р., обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Вищевказані тлумачення Верховного Суду України роблять неможливим задоволення позову про стягнення моральної шкоди без встановлення судом необхідних фактів та обставин, а саме наявність моральної шкоди, протиправна поведінка заподіювача, докази, на підставі яких можна зробити такі висновки, та причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями та шкодою.

Отже, обставини, викладені позивачем в позовній заяві, не є такими, що зумовлюють наявність усіх вищевказаних умов.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, що в свою чергу, у відповідності до положень ч.2 ст.367 ЦПК України, виключає можливість допущення негайного виконання рішення суду.

У відповідності до положень ч.1 ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача - КП «Добробут-3» на користь позивача понесені ним судові витрати на оплату правової допомоги - 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 361, 365 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 40, 147, 151 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради, Комунального підприємства «Добробут-3» про стягнення нарахованої, але не виплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Добробут-3», ідентифікаційний код №26600128, що підпорядковане Миколаївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість за нараховану, але невиплачену заробітну плату в сумі 22075,32 (двадцять дві тисячі сімдесят п'ять гривень 32 копійки) гривень.

Стягнути з Комунального підприємства «Добробут-3», ідентифікаційний код №26600128, що підпорядковане Миколаївській сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, у розмірі 2000 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: