Рішення
від 02.09.2014 по справі 917/1501/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2014 р. Справа №917/1501/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин", с.Геронимівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крячківка-Агро", с.Крячківка

про стягнення 26 939,06 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Зарудня Д.В., довіреність №17 від 22.01.2014 р.

від відповідача: відсутні

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 26939,06 грн. заборгованості, в тому числі: 23800,00. основного боргу по розрахункам за надані послуги, 386,12 грн. 3% річних за період з 01.01.2014 р. по 16.07.2014 р., 2752,94 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2014 р.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві, зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг по Акту здачі - приймання робіт (надання послуг) № 3 від 31.07.2013 р. в частині оплати.

Відповідач явку повноважного представника в засідання суду жодного разу не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення ухвал (повідомлення в матеріалах справи). Відомості про державну реєстрацію відповідача підтверджуються даними, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців (діє відповідно до наказу Міністерства юстиції України №18 46/5 від 14.12.2012 р. "Про затвердження порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"

Таким чином, відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Судом відкладався розгляд справи для належного повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду та надання можливості надати пояснення стосовно спору.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив:

31 липня 2013 року позивачем для відповідача були надані послуги комбайна для збирання сільськогосподарських культур, що підтверджується Актом здачі -приймання робіт (надання послуг) №3 від 31.07.2013 р. на загальну суму 23800,00 грн. (копія Акту в матеріалах справи, а.с. -8, оригінал оглянуто в судовому засіданні). Згідно даного Акту відповідач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Позивач звертався до відповідача листом №226 від 28.11.2013 р. з проханням розрахуватися за надані послуги (а.с. 9). Як зазначає позивач, відповіді і розрахунків від позивача так і не надійшло.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2014 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія №122, яка також залишена відповідачем без відповіді.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення 23800, 00 грн. основного боргу. Крім того, враховуючи приписи ст. 530 та 625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 386,12 грн. 3% річних за період з 01.01.2014 р. по 16.07.2014 р., 2752,94 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2013 р. по 30.06.2014 р.

Таким чином, загальна сума заявлена до стягнення, складає 26939,06 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При цьому в силу ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу ч. 1 ст. 208 ЦК України для правочинів (за змістом ч. 2 ст. 202 ЦК України, договір між двома особами є двостороннім правочином) між юридичними особами встановлена письмова форма.

Однак згідно ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відтак, судом визначено, що шляхом підписання акту-приймання виконаних робіт (надання послуг) сторони уклали договір надання послуг у спрощений спосіб, за яким в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт згідно акту, доданого до матеріалів справи, є предметом спору у даній справі.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт згідно вищезазначеного акту, незважаючи на вимогу позивача про оплату, яка була направлена відповідачу 28.11.2013 р. (копія вимоги та докази її направлення - у матер.справи), допустивши заборгованість у розмірі 23800,00 грн.

Враховуючи встановлені обставини та положення вищевказаних норм права, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 23800,00 грн. та дані вимоги підлягають задоволенню. Дані, що відображені в даному акті не спростовані відповідачем належними доказами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, жодних доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості перед позивачем чи її розмір, не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача 386,12 грн. 3% річних за період з 01.01.2014 р. по 16.07.2014 р., 2752,94 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. Судом перевірено методику розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за визначені позивачем періоди, які узгоджуються з нормами чинного законодавства, з використанням калькулятора ІПС "Ліга". За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 385,36 грн. 3% річних та 2752,94 грн. інфляційних втрат; в частині стягнення 0,76 грн. 3% річних позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Договір про надання послуг №335 про надання послуг по збиранню урожаю від 18.07.2013 р. Даний договір підписаний тільки позивачем; на нього відсутнє посилання у акті №3 від 31.07.2013р.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 75 , 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Крячківка-Агро" (37041, Полтавська область, Пирятинський район, с. Крячківка, вул. Горького, 11, код ЄДРПОУ 36313486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський науково-виробничий центр по біологічному захисту рослин" (19601, с. Геронимівка, вул. Геронимівська, 3, Черкаський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 00717867 ІПН 007178623253, р/р 26003348198 АТ "РайффайзенБанк "Аваль", м. Київ, МФО 380805) 23800,00 грн. основного боргу, 385,36 грн. 3% річних, 2752,94 інфляційних втрат та 1826,95 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Мацко

СудГосподарський суд Полтавської області
Дата ухвалення рішення02.09.2014
Оприлюднено08.09.2014
Номер документу40341543
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/1501/14

Рішення від 02.09.2014

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

Ухвала від 19.08.2014

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

Ухвала від 28.07.2014

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Мацко О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні