Рішення

від 01.09.2014 по справі 910/12138/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12138/14 01.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТАЙМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ"

про стягнення 23 944,80 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Турська М.В. за довіреністю № 15-07/14 від 15.07.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТАЙМ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ" (відповідач) про стягнення 23 944,80 грн. заборгованості на підставі Договору № 21/03-13/2 про надання рекламних послуг від 21.03.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/12138/14 та призначено розгляд справи на 21.07.2014 р. о 10:40 год.

В судове засідання, призначене на 21.07.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.07.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 23.06.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.07.2014 р., подав власне письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору. Письмове підтвердження залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 21.07.2014 р., представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.07.2014 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 01.09.2014 о 15:20 год.

В судове засідання, призначене на 01.09.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 01.09.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.06.2014 р. та від 21.07.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштове відправлення з ухвалою про порушення провадження у справі № 910/12138/14 від 23.06.2014 р., а рівно і поштове відправлення з ухвалою суду від 21.07.2014 р., було направлене відповідачу за адресою 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2Б, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача станом на 01.09.2014 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом судді від 01.09.2014 р. за № 19221113.

Втім, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/12138/14 від 23.06.2014 р. та від 21.07.2014 р. були повернуті органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з довідкою (ф. 20), в якій вказано причину повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

За наведених обставин, судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В абз. 3 наведеного пункту також вказано, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 910/12138/14.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.09.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.09.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТАЙМ" (рекламіст, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ" (замовник, відповідач) був укладений Договір № 21/03-13/2 про надання рекламних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов'язується надати послуги щодо якісного та своєчасного виготовлення для замовника рекламних аудіороликів (надалі - аудіоматеріали), а також послуги щодо розміщення Рекламних матеріалів замовника (або його клієнтів) в рекламних блоках радіостанції "Авторадіо", радіостанції "Europa Plus", радіостанції "Наше радіо" у відповідності з умовами даного Договору та додатками до нього.

Згідно п. 1.2 Договору визначено, що під поняттям "Рекламні матеріали" в рамках даного Договору розуміються матеріали замовника, які містять Рекламу та розміщуються на відповідних матеріальних носіях (в подальшому за текстом також аудіоролик).

Під поняттям "Реклама" у даному Договорі мається на увазі спеціальна інформація про особу (фізичну або/та юридичну), товари, роботи, послуги, яка призначена для невизначеного кола осіб та покликана формувати або підтримувати інтерес до цих осіб, товарів, робіт, послуг, призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб, товарів, робіт, послуг та/або ім'я, найменування, знак для товарів і послуг (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Договору сторони узгодили, що період та загальний час рекламної кампанії, а також вид та тривалість рекламних матеріалів зазначаються в додатках до цього Договору, що є його невід'ємною частиною; Графік виходу реклами обумовлюється Додатками до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 4.1.5 Договору замовник (відповідач) зобов'язався належним чином оплатити вартість наданих рекламістом (позивачем) послуг у відповідності з умовами даного Договору.

У п. 5.2 Договору встановлено, що замовник (відповідач) оплачує вартість послуг, що надаються йому рекламістом (позивачем) відповідно до цього Договору, шляхом переказу на поточний рахунок рекламіста 100% передплати вартості цих послуг не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до рекламної кампанії замовника згідно з відповідним Додатком (медіа- планом), якщо інший порядок розрахунків сторони не погодять у відповідному Додатку.

Як встановлено у п. 6.1 Договору, надання послуг за Договором підтверджується Актами здачі-приймання наданих послуг, які підписуються повноважними представниками сторін не пізніше десяти робочих днів з моменту закінчення кожного місяця, в якому відбувалося проведення рекламної кампанії згідно Додатків до Договору (медіа-планів). Якщо замовник буде мати зауваження або заперечення відносно обсягу або якості наданих послуг, він зобов'язаний письмово повідомити про це рекламіста в письмовій формі протягом семи робочих днів з моменту закінчення кожного місяця, в якому проводилася рекламна кампанія.

Відповідно до п. 11.1 Договору визначено, що Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до "31" грудня 2013 року. При цьому вказано, що закінчення терміну дії Договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, що виникли до або в момент припинення терміну дії Договору.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору надав відповідачу рекламні послуги на загальну суму 23944,80 грн., що підтверджується Актом № ОУ-0000297 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.04.2013 р.

Разом з тим, відповідач, отримавши спірні рекламні послуги, не виконав свого зобов'язання за Договором щодо оплати за надані позивачем послуги.

Враховуючи наявність у відповідача заборгованості за Договором, позивач 02.12.2013 р. та 06.06.2014 р. направив відповідачу претензії № 19-11/13 від 19.11.2013 р. та № 05-06/14 від 05.06.2014 р. разом з рахунками-фактурами на суму 23944,80 грн., що підтверджується фіскальними чеками № 3134 від 02.12.2014 р. та № 4707 від 06.06.2014 р. з описами вкладень у цінні листи.

Відповідно до наведених претензій позивач просив відповідача впродовж 7 банківських днів з дня отримання відповідної претензії перерахувати заборгованість за Договором в сумі 23944,80 грн. за банківськими реквізитами позивача.

Проте відповідач відповіді на претензії позивача № 19-11/13 від 19.11.2013 р. та № 05-06/14 від 05.06.2014 р. не надав, заборгованість на підставі Договору в сумі 23944,80 грн. не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Наявний в матеріалах справи Акт № ОУ-0000297 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.04.2013 р., який підписаний та скріплений печатками сторін, свідчить, що позивач надав, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень та заперечень до повноти та якості наданих послуг, передбачені умовами Договору рекламні послуги на суму 23944,80 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору сторонами було узгоджено 100% попередню передплату вартості послуг не пізніше ніж за 3 (три) робочих дні до рекламної кампанії замовника згідно з відповідним Додатком (медіа- планом), якщо інший порядок розрахунків сторони не погодять у відповідному Додатку. При цьому матеріалами справи підтверджується, що інший порядок розрахунків сторони не погоджували, відповідний Додаток до Договору не підписували.

Натомість, в порушення положень п. 5.2 Договору, відповідач не здійснив 100% попередню передплату вартості спірних послуг, фактичне надання яких підтверджується вищенаведеним Актом № ОУ-0000297 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.04.2013 р. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, 02.12.2013 р. та 06.06.2014 р. позивач направив відповідачу претензії № 19-11/13 від 19.11.2013 р. та № 05-06/14 від 05.06.2014 р. разом з рахунками-фактурами на суму 23944,80 грн., що підтверджується фіскальними чеками № 3134 від 02.12.2014 р. та № 4707 від 06.06.2014 р. з описами вкладень у цінні листи.

Відповідно до наведених претензій позивач просив відповідача впродовж 7 банківських днів з дня отримання відповідної претензії перерахувати заборгованість за Договором в сумі 23944,80 грн. за банківськими реквізитами позивача.

Станом на час розгляду спору по суті строк сплати спірної заборгованості за Договором є таким, що настав.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовано, що станом на час розгляду справи по суті відповідач не оплатив рекламні послуги в сумі 23944,80 грн., надані йому позивачем на підставі Договору.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23944,80 грн. заборгованості за Договором визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75 , 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТ МЕНЕДЖМЕНТ ІНТЕРНЕШНЛ" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2Б; ідентифікаційний код 36563661), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМТАЙМ" (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 6; ідентифікаційний код 38463787) 23944,80 грн. (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок чотири гривні 80 коп.) основного боргу, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.09.2014 р.

Суддя Гумега О.В.