Рішення

від 23.07.2014 по справі 911/2532/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа № 911/2532/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Яковенко Д. А. (довіреність № 277 від 31.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна", м. Київ

до Сімферопольської міської ради, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим

про розірвання договору земельної ділянки

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Сімферопольської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки № 1211-Р від 22.10.2012 р., укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" та Сімферопольською міською радою.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем припиненням його права користування земельною ділянкою за спірним договором оренди земельної ділянки, у зв'язку із набуттям іншою особою права власності на автозаправну станцію, що розташована на земельній ділянці, що є об'єктом оренди за спірним договором оренди земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2532/14 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" до Сімферопольської міської ради про розірвання договору земельної ділянки і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.07.2014 р.

09.07.2014 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 04/388 від 08.07.2014 р. про надання доказів із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

09.07.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.07.2014 р.

23.07.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки № 1211-Р, згідно умов п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування автозаправної станції, що знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва - Ялта, 8 км 300 м, план (схема) якої є невід'ємною частиною договору, кадастровий номер земельної ділянки № 01 101 000 00:02:001:0525.

Згідно п. 2.2. договору на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна: АЗС, належна орендарю згідно договору купівлі-продажу автозаправної станції від 28.11.2013 р. № 03/1576, витяг про реєстрацію права власності КРП „СМБРТІ" від 26.12.2003 р. № 244724.

Пунктом 3.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір укладений строком на 49 років з моменту підписання, а саме до 22.10.2061 року.

Відповіно до підпункту 7.3.7. п. 7.3. договору договір припиняється у випадку: набуття права власності на житловий будинок, будову чи споруду, що розташовані на земельній ділянці іншою особою.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

16.11.2012 р. вказаний договір було зареєстровано у Управлінні Держкомзему у м. Сімферополь АРК, у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Київського району за № 011010004000654.

Після укладення договору між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого у відповідності до договору оренди земельної ділянки № 1211-Р від 22.10.2012 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у в строкове, платне користування земельну ділянку для обслуговування автозаправної станції, що знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва - Ялта, 8 км 300 м, кадастровий номер земельної ділянки № 01 101 000 00:02:001:0525.

26.03.2014 р. між позивачем та ТОВ „Лукойл-Югнефтепродукт" (юридична особа, зареєстрована за законодавством Російської Федерації) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, на умовах, передбачених цим договором, продавець продає (передає у власність), а покупець купує (приймає у власність) та зобов'язується оплатити вартість АЗС, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва - Ялта, 8 км 300 м, загальною площею 172 кв.м.

Згідно п. 1.2. договору майно розташоване на земельній ділянці загальною площею 0, 0690 га, кадастровий номер № 01 101 000 00:02:001:0525, цільове призначення - обслуговування автозаправної станції. Земельна ділянка знаходиться в користуванні продавця на підставі договору оренди земельної ділянки від 22.10.2012 p., укладеного продавцем з Сімферопольською міською радою, зареєстрованого в управлінні Держкомзему в м. Сімферополі АР Крим, про що, в книзі записів реєстрації договорів ореади землі Київського району здійснено запис від 16.11.2012 року № 011010004000654.

Відповідно до п. 3.1. договору право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору, у покупця виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору та державної реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка здійснюється одночасно з нотаріальним посвідченням цього договору відповідно до ч. 3, 4 ст. 344 Цивільного кодексу України.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації і обов'язковим для сторін до повного виконання покупцем і продавцем всіх умов цього договору.

Вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 881, 882.

26.03.2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було проведено державну реєстрацію права власності ТОВ „Лукойл-Югнефтепродукт" (юридична особа, зареєстрована за законодавством Російської Федерації) на АЗС, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва - Ялта, 8 км 300 м, загальною площею 172 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2014 р., що підтверджується витягом № 19595257 від 26.03.2014 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності, наявним у матеріалах справи.

06.05.2014 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 1850 від 17.04.2014 р., у якому повідомив про укладення між позивачем та ТОВ „Лукойл-Югнефтепродукт" (юридична особа, зареєстрована за законодавством Російської Федерації) договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2014 р.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки № 1211-Р від 22.10.2012 р., укладений між Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" та Сімферопольською міською радою.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з ст. 1 Закону України „Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 цього ж закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 291 цього ж кодексу передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 31 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 32 цього ж закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до підпункту 7.3.7. п. 7.3. договору договір припиняється у випадку: набуття права власності на житловий будинок, будову чи споруду, що розташовані на земельній ділянці іншою особою.

Пунктом 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України „Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України „Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, у період дії договору оренди земельної ділянки позивачем на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.03.2014 р. було відчужено ТОВ „Лукойл-Югнефтепродукт" (юридична особа, зареєстрована за законодавством Російської Федерації) АЗС, загальною площею 172 кв. м., що розташована на земельній ділянці, загальною площею 0, 0690 га, кадастровий номер № 01 101 000 00:02:001:0525, за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва - Ялта, 8 км 300 м, та є об'єктом оренди за договором оренди земельної ділянки № 1211-Р від 22.10.2012 р., укладеним між Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" та Сімферопольською міською радою, що в свою чергу є підставою для припинення права користування позивача земельною ділянкою за вказаним договором у зв'язку із набуттям ТОВ „Лукойл-Югнефтепродукт" (юридична особа, зареєстрована за законодавством Російської Федерації) права власності на автозаправну станцію, що розташована на спірній земельній ділянці, у зв'язку із чим у позивача виникло право на розірвання спірного договору оренди земельної ділянки з підстав, зазначених у пункті 7.3. договору та у ст. ст. 31, 32 Закону України „Про оренду землі".

Отже, вимоги позивача до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки № 1211-Р від 22.10.2012 р., укладеного між Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" та Сімферопольською міською радою, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки № 1211-Р від 22.10.2012 р., укладений між Підприємством з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" (ідентифікаційний код 30603572) та Сімферопольською міською радою (ідентифікаційний код 33433669), зареєстрований у Управлінні Держкомзему у м. Сімферополь АРК, у книзі записів реєстрації договорів оренди землі Київського району за № 011010004000654 від 16.11.2012 р.

3. Стягнути з Сімферопольської міської ради (ідентифікаційний код 33433669) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями „Лукойл-Україна" (ідентифікаційний код 30603572) судові витрати 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

01 серпня 2014 р.