Рішення

від 26.08.2014 по справі 916/2354/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2014 р.Справа № 916/2354/14

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС"

про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна та стягнення 30394,75грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Кривулько М.В., довіреність №6 від 08.01.2014р.

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеси, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС", згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 27925,57грн., заборгованість з компенсації податку на землю - 950,76грн., пеню - 680,65грн., штраф - 837,77грн.; розірвати договір №5/06-2 від 25.07.2006р. оренди нерухомого військового майна - будівель та споруд загальною площею 249кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248, яке знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОС" повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси із складанням акту прийому-передачі нерухомого військового майна - будівлі та споруди загальною площею 249кв.м, а саме: технічну будівлю за генеральним планом №2 площею 130,3кв.м, полупідвальне приміщення за генеральним планом №3 площею 24,7кв.м, туалет за генеральним планом будівля №4 площею 1кв.м, сховище за генеральним планом будівля №5 площею 93кв.м, розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248, яке знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.06.2014р. порушено провадження у справі №916/2354/14.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2014р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 01.09.2014р. в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

04.02.14р. від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.ГСОО№22174/14 від 26.08.2014р.), в яких представник Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси зазначає, що відповідачем в порушення п. 5.3 договору №5/06 -2 від 25.07.2006р. в 2014 році не було застраховано орендоване майно та не надано копію страхового полісу до КЕВ м. Одеси, що є додатковою підставою для розірвання договору (п.10.8).

Судом надані письмові пояснення залучені до матеріалів справи.

Відповідач був присутній у судовому засіданні, проте відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про збройні Сили України", ст.ст. 2, 10 Закону України "Про оборону України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством оборони України, яке відповідно ст. 3 Закону України "Про збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління.

Згідно ст. 3, 4 Закону України „Про правовий режим майна у Збройних силах України" майно, з моменту надходження до Збройних сил України і закріплення його за військовою частиною. Набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних сил України.

Так, будівлі та споруди загальною площею 249кв.м розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 є нерухомим військовим майном, яке належить державі в особі Міністерства оборони України та знаходиться на балансі КЕВ м. Одеси.

КЕВ м. Одеси є державною установою Міністерства оборони України, до повноважень якої належить здавання під найм власної та державної нерухомості невиробничого призначення, відповідно до наказу МОУ від 03.07.2013р. №448 „Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних сил України", Положення про КЕВ м. Одеси та Свідоцтва про реєстрацію військової частини, як суб'єкта господарської діяльності у Збройних силах України №350 від 31.10.2001р.

25.07.2006р. між Військовою частиною А1620(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКОС"(Орендар) було укладено договір оренди нерухомого військового майна №5/06-2, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме будівлі та споруди, розташовані за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248.

Згідно п.2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, та за результатами конкурсу і домовленості становить без ПДВ за базовий місяць (липень 2005року) 1800грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди.

За умовами п. 3.3 договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами п. 3.5 договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 5.3 договору, орендар зобов'язаний протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно на його вартість згідно акту оцінки, але не меншу ніж за експертною оцінкою, за рахунок власних коштів на користь Орендодавця в порядку визначеному законодавством, та надати Орендодавцю завірену печаткою копію страхового полісу.

Згідно з п.5.12 договору, орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі та споруд земельна ділянка площею 1,9га, на яку орендарю відповідно до ст. 796 ЦК України надається право користування для досягнення мети оренди.

Пунктом 10.1. встановлено, цей договір діє з 25 липня 2006р. по 25 липня 2016р.

Згідно з п. 10.8 договору, сторони погоджуються, що цей договір може бути достроково розірваний на вимогу Орендодавця, якщо орендар не вніс плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу; не застрахував орендоване майно згідно п. 5.3 цього договору.

Відповідно до п. 11.3 договору, плата за надані комунальні послуги перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та за невиконання вимог п. 5.3 понад три місяці, орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.

10.09.2007р. між КЕВ м. Одеси та ТОВ „НІКОС", у зв'язку з прийняттям на бухгалтерський облік (баланс) КЕВ м. Одеси будівель та споруд, а також з метою приведення умов договору у відповідність до вимог діючого законодавства, було укладено додаткову угоду №172д-с/2007/КЕВ м. Одеси до договору оренди №5/06-2 від 25.07.2006р., відповідно до умов якої: „Орендодавець (КЕВ м. Одеси) передав, а Орендар (ТОВ „НІКОС") приймає у строкове платне користування нерухоме майно, а саме будівлі та споруди, які складають в цілому: технічну будівлю за генеральним планом №2 площею 130,3кв.м, полупідвальне приміщення за генеральним планом №3 площею 24,7кв.м, туалет за генеральним планом будівля №4 площею 1кв.м, сховище за генеральним планом будівля №5 площею 93кв.м, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси військового містечка №248, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248.

Відповідно до умов договору №5/06-2 від 25.07.2006р. сторонами було підписано розрахунок орендної плати державного нерухомого майна за результатами конкурсу, акт інвентаризації орендованого майна від 01.07.2006р. та акт приймання-передачі орендованого майна від 15.09.2006р.

На виконання умов договору, позивач за період з грудня 2013р. по квітень 2014р., включно, виставляв відповідачу рахунки на компенсацію податку на землю на загальну суму 950,76грн. (№601 від 11.02.14р. на суму 237,69грн., №812 від 11.03.14р. на суму 237,69грн., №1136 від 08.04.14р. на суму 237,69грн., №1495 від 12.05.14р. на суму 237,69грн.) та рахунки за орендну плату на загальну суму 27925,42грн.(№123 від 08.01.14р., №533 від 11.02.14р., №811 від 12.03.14р., №1135 від 08.04.14р., №1494 від 12.05.14р.).

Керуючись п. 9.2 договору, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензією з метою врегулювання спору у досудовому порядку, однак ці звернення були проігноровані та залишені відповідачем без задоволення.

Проте, відповідач, в порушення умов укладеного договору, не виконав свої зобов'язання належним чином, та не розрахувався у повному обсязі за виставленими рахунками у період з грудня 2013р. по квітень 2014р., включно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за рахунками на компенсацію податку на землю на загальну суму 950,76грн. та за рахунками за орендну плату на загальну суму 27925,42грн.

Посилаючись на несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати та не застрахування відповідачем орендованого майна, КЕВ м. Одеси звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача ТОВ „НІКОС" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 27925,57грн., заборгованості з компенсації податку на землю - 950,76грн., пені - 680,65грн., штрафу - 837,77грн.; розірвання договору №5/06-2 від 25.07.2006р. оренди нерухомого військового майна - будівель та споруд загальною площею 249кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248, яке знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС" повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси із складанням акту прийому-передачі нерухомого військового майна - будівлі та споруди загальною площею 249кв.м, а саме: технічну будівлю за генеральним планом №2 площею 130,3кв.м, полу підвальне приміщення за генеральним планом №3 площею 24,7кв.м, туалет за генеральним планом будівля №4 площею 1кв.м, сховище за генеральним планом будівля №5 площею 93кв.м, розташоване за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248, яке знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 цього кодексу є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.759 цього кодексу за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.762 вказаного кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Так, судом встановлено порушення відповідачем умов договору №5/06-2 від 25.07.2006р., щодо своєчасної сплати орендних платежів та компенсації податку на землю, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 27925,57грн. та відшкодування податку на землю у розмірі 950,76 грн., у зв'язку з чим дані вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 680,65грн. та штрафу у розмірі 837,77грн.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.3 договору, за прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та за невиконання вимог п. 5.3 понад три місяці, орендар сплачує штраф в розмірі 3% від вартості орендованого майна.

Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, зробленого відповідно до п.11.3 договору оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р., суд дійшов висновку, що він здійснений належним чином, а тому сума пені, заявлена до стягнення підлягає задоволенню у розмірі 680,65грн.

Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, зробленого відповідно до п.11.3 договору оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р., суд дійшов висновку, що він здійснений належним чином, а тому сума штрафу, заявлена до стягнення підлягає задоволенню у розмірі 837,77грн.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. Також, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У даній справі, договором оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р. передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати пені та штрафу, а отже, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань із оплати орендної плати, є правомірним одночасне стягнення з останнього штрафу та пені.(Аналогічна позиція викладена у Постановах ВГСУ від 09.04.2012р. у справі №20/246-08, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011).

З посиланням на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р. зобов'язань з повного та своєчасного перерахування орендних платежів та застрахування орендного майна, позивачем також заявлені вимоги про розірвання договору №5/06-2 від 25.07.2006р. укладеного з ТОВ „НІКОС" оренди нерухомого військового майна - будівель та споруд загальною площею 249кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 та яке знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Частина 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013р. №12 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати те, що Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Згідно до ч.ч.2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Так, у постанові Верховного суду України від 08.05.2012р. по справі №5021/966/2011 в аналогічних спірних правовідносинах викладено правову позицію, із якої вбачається, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, в порушення умов договору №5/06-2 від 25.07.2006р., орендарем не виконувались договірні зобов'язання з своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 27925,57грн., заборгованість з компенсації податку на землю - 950,76грн., а також відповідачем не виконувалися договірні зобов'язання щодо застрахування орендованого майна. Викладене свідчить про наявність підстав для розірвання договору оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р. укладеного з ТОВ „НІКОС", щодо приймання у строкове платне користування нерухомого майна, а саме - будівель та споруд загальною площею 249кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 та яке знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси.

Відповідно до п.2 ст.202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. При цьому, в силу п.1 ст.27 Закону, у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Суд, дослідивши договір оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р. та правовідносини сторін, що склались по ньому, встановив, що мало місце прострочення відповідачем строків оплати орендних платежів та мале місце порушення умов договору щодо застрахування об'єкту оренди, що є порушеннями зобов'язання з боку відповідача за вказаним договором, яке носить істотний характер, що спричинило позбавлення в значній мірі позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. З врахуванням викладеного, та з огляду на те, що договір оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р. розірвано в судовому порядку, позовна вимога позивача про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС" повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси із складанням акту прийому-передачі нерухомого військового майна - будівлі та споруди загальною площею 249кв.м, а саме: технічну будівлю за генеральним планом №2 площею 130,3кв.м, полу підвальне приміщення за генеральним планом №3 площею 24,7кв.м, туалет за генеральним планом будівля №4 площею 1кв.м, сховище за генеральним планом будівля №5 площею 93кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС" заборгованості з орендної плати у розмірі 27925,57грн., заборгованості з компенсації податку на землю - 950,76грн., пені - 680,65грн., штрафу - 837,77грн.; розірвання договору №5/06-2 від 25.07.2006р. укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „НІКОС" оренди нерухомого військового майна - будівель та споруд загальною площею 249кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС" повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси із складанням акту прийому-передачі нерухомого військового майна - будівлі та споруди загальною площею 249кв.м, а саме: технічну будівлю за генеральним планом №2 площею 130,3кв.м, полу підвальне приміщення за генеральним планом №3 площею 24,7кв.м, туалет за генеральним планом будівля №4 площею 1кв.м, сховище за генеральним планом будівля №5 площею 93кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 4263грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКОС" (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 29-а, кв. 52, код ЄДРПОУ 20921512, р/р 26003010197082 в ПАТ „Банк Восток", МФО 307123) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м.Одеса, вул. Єврейська,13, код ЄДРПОУ 08038284, р/р 31250201300394 ГУДКСУ в Одеській області , МФО 828011) заборгованість з орендної плати у розмірі 27925(двадцять сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять)грн.57коп., заборгованість з компенсації податку на землю - 950(дев'ятсот п'ятдесят)грн.76коп., пеню в розмірі 680(шістсот вісімдесят)грн.65коп., штраф в розмірі 837(вісімсот тридцять сім)грн.77коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят дві)грн.

3.Розірвати договір оренди нерухомого військового майна №5/06-2 від 25.07.2006р.,- будівель та споруд загальною площею 249кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, який укладено між Військовою частиною А1620 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІКОС".

4.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "НІКОС" (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 29-а, кв. 52, код ЄДРПОУ 20921512, р/р 26003010197082 в ПАТ „Банк Восток", МФО 307123) повернути Квартирно-експлуатаційному відділу міста Одеси зі складанням акту прийому-передачі нерухоме військове майно - будівлі та споруди загальною площею 249кв.м, а саме: технічну будівлю за генеральним планом №2 площею 130,3кв.м, полупідвальне приміщення за генеральним планом №3 площею 24,7кв.м, туалет за генеральним планом будівля №4 площею 1кв.м, сховище за генеральним планом будівля №5 площею 93кв.м, розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольського р-н, с/р Авангардівська, військове містечко №248 та знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.09.2014р.

Суддя С.Ф. Гут