Рішення

від 04.06.2014 по справі 758/12656/13-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12656/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 червня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Неганової Н. В. ,

при секретарі - Савіцькому Я. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАЛЬ Інвест», приватного підприємства «АВАЛЬ-Інвест», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах» про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що у вересні 2012 року їй терміново знадобилися грошові кошти в розмірі 300 000 гривень для придбання нерухомості, оскільки через тяжку хворобу матері лікарі порадили переїхати до Криму, де сприятливий морський клімат. У засобах масової інформації позивачка знайшла рекламне оголошення ТОВ «АВАЛЬ Інвест», звернулась до консультанта і отримала інформацію про те, що компанія може надати їй кредит у розмірі 300 000 гривень під 5,04 % річних на строк 15 років (180 місяців) з умовою погашення кредиту щомісячно по 1/180 частині від суми кредиту із сплатою винагороди компанії у виді відсотків. Обов»язковою умовою для отримання грошей була оплата першого внеску в розмірі 10 500 гривень та страховки в розмірі 780 гривень. Дані умови позивачку влаштували і вона 19.09.2012 року з ТОВ «АВАЛЬ Інвест» уклала угоду №014443, а також зробила вказані платежі згідно наданих їй реквізитів. Грошові кошти пообіцяли перерахувати на банківський рахунок на протязі 7 днів, однак в обумовлений термін гроші на рахунок позивачки не надійшли. На звернення позивачки в офіс ТОВ «Аваль Інвест» в м. Києві їй порадили чекати перерахунку та оплатити щомісячний платіж в розмірі 2 926 гривень 66 копійок для участі в наступному розподілі грошового фонду, в разі несплати якого ОСОБА_1 буде позбавлено права на отримання коштів. 10.10.2012 року позивачка сплатила цей щомісячний платіж, однак грошей так і не отримала. ОСОБА_1 зазначає, що отримала від консультанта неправдиву інформацію щодо правочину, який уклала, також її було введено в оману недобросовісною рекламою відповідача, що мала неточності, двозначні висловлювання і твердження. Крім того, як зазначає в позові позивачка, повний текст договору їй повністю прочитати не давали до оплати нею першого внеску в розмірі 10 500 гривень, та згодом після читання договору ОСОБА_1 зрозуміла, що сплатила не перший внесок, а платіж, що покриває витрати компанії з включення її до програми «Перший Страховий БАНК». Як виявилось згодом, позивачка гроші оплатила на рахунок ПП «АВАЛЬ-Інвест», а потім зобов»язана була сплачувати кошти на рахунок ТОВ «АВАЛЬ Інвест», точніше накопичувати їх там. Також однією з обов»язкових вимог отримання кредиту було укладення позивачкою договору добровільного страхування від нещасного випадку, що вона й зробила, уклавши 19.09.2012 року такий договір за №5368/12 з ТзДВ «Страхова компанія «Укркомстрах». ОСОБА_1 вважає умови договору та програми «Перший Страховий БАНК» несправедливими та такими, що порушують чинне законодавство України. Так, в договорі порушено принципи рівності сторін щодо строків вчинення дій, має місце неспівмірний обсяг прав і обов»язків сторін, застосовується явна підміна основних понять і категорій чинного законодавства, закріплення окремих положень правил непослідовне та заплутане, сутність програми в тексті договорів визначена абсолютно не конкретно, заплутано та суперечливо. В програмі закріплені загальні фрази неконкритезованого змісту, що дозволяє підприємству довільно і у власних інтересах впливати на правовідносини. В умовах договору вбачаються ознаки здійснення відповідачем нечесної підприємницької діяльності. Внаслідок нероз»яснення консультантом усіх положень угоди, порядку надання кредиту та інших обставин, що випливають з умов договору, позивачка, як вона вважає, неправильно сприйняла угоди №014443 з ТОВ «АВАЛЬ Інвест», № 014443 з ПП «АВАЛЬ-Інвест» та № 5368/12 від 19.02.2012 року з ТзДВ «Страхова компанія «Укркомстрах». Ці угоди, на думку позивачки, були укладені під впливом обману і нечесної підприємницької практики. А тому правочин є нікчемним і визнання його судом недійсним не вимагається. Позивачка просить стягнути з ПП «АВАЛЬ-Інвест» сплачені на його рахунок відповідно до угоди №014443 від 19.09.2012 року грошові кошти в розмірі 10 500 гривень, стягнути з ТОВ «АВАЛЬ Інвест» сплачені відповідно до угоди №014443 від 19.09.2012 року грошові кошти в розмірі 2 926 гривень 66 копійок, стягнути з ТзДВ «Страхова компанія «Укркомстрах» сплачені відповідно до угоди №5368/12 від 19.09.2012 року грошові кошти в розмірі 780 гривень.

В судове засідання позивачка не з»явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представники відповідачів в судове засідання повторно не з»явилися, про причини неявки не повідомили, тому суд вважав за можливе розглядати справу за їх відсутності і постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 19.09.2012 року між ПП «Аваль-Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір №01448 (а.с.12), відповідно до якого ПП «Аваль-Інвест» приймає на себе зобов»язання надавати ОСОБА_1 інформаційні, консультаційні та роз»яснювальні послуги з питань діяльності та подальшої участі у програмі діяльності «Перший Страховий БАНК», а також оформити договір № 014443 від 19.09.2012 року та додатки до нього між засновником та ТОВ «Аваль Інвест» з дотриманням вимог чинного законодавства України. Відповідно до п.2.1 цього договору вартість плати за надання послуг, погоджена сторонами, зазначена в додатку №1 до договору № 014443 від 19.09.2012 року і становить 10 500 гривень.

19.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАЛЬ Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір № 014443, за умовами якого товариство зобов»язується вчинити від імені та за рахунок ОСОБА_1 певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку №1 до даного договору на умовах діяльності Програми «Перший Страховий БАНК», що міститься в додатку №2 до даного договору, і які є невід»ємними частинами цього договору, у тому числі: забезпечити обслуговування учасника за умовами договору; повідомити учасника програми про реєстрацію договору; організовувати та проводити розподіл фонду учасників, здійснити надання безвідсоткової позики на користь учасників за рахунок фонду учасників; надати інші послуги (а.с.11, 15-16).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що учасник зобов»язується одноразово сплатити вступний платіж у день підписання сторонами даного договору; своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний платіж, який включає в себе платіж до фонду учасників, за рахунок якого товариство надає відповідні суми у безвідсоткову позику та платіж за юридичний супровід за програмою «Перший Страховий БАНК».

19.09.2012 року позивачка сплатила ПП «Аваль-Інвест» вступний платіж в розмірі 10 500 гривень згідно з договором № 014443 від 19.09.2012 року, що підтверджується копією квитанції №А8-1505 від 19.09.2012 року (а.с.17).

Також ОСОБА_1 було сплачено ТОВ «АВАЛЬ Інвест» згідно з договором № 014443 від 19.09.2012 року: 10.10.2012 року - 1 666 гривень 66 копійок до фонду учасників та 1 260 гривень - плату за юридичний супровід (а.с.18).

19.09.2012 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків №5368/12, за умовами якого страховик бере на себе зобов»язання у разі настання страхового випадку здійснити згідно з чинним законодавством України виплату страхувальнику в порядку і на умовах, визначених цим договором та правилами, а страхувальник зобов»язується сплатити страховий платіж у визначений цим договором строк та виконувати інші умови цього договору. Страховий платіж за договором становить 780 гривень. Страховим ризиком за договором є смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії договору страхування (а.с.13-14).

19.09.2012 року позивачка сплатила страховий платіж за вказаним договором страхування 780 гривень, що підтверджується копією квитанції (а.с.17).

Позивачка зазначає, що вказані вище договори є нікчемними, укладеними нею із застосуванням нечесної підприємницької практики та через введення її в оману, а умови договорів є несправедливими.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір добровільного страхування від нещасних випадків №5368/12 від 19.09.2012 року містить усі істотні умови договору, що визначені цивільним законодавством, укладений в письмовій формі дієздатними особами, а сторони діяли вільно.

Позивачкою не зазначено які саме умови договору страхування є несправедливими і в чому полягає нечесна підприємницька діяльність Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах». Також позивачкою не надано доказів на підтвердження того, що цей договір укладений нею через введення її в оману.

Посилання позивачки на те, що укладення договору страхування було однією з умов для отримання позики, суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження цього не надано жодних доказів. Крім того, за змістом п.5.2 додатку №2 до договору № 014443 від.19.09.2012 року умови договору особистого страхування життя мають бути викладені в т.ч. у договорі безвідсоткової позики.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Укркомстрах» сплачених відповідно до угоди №5368/12 від 19.09.2012 року грошових коштів в розмірі 780 гривень задоволенню не підлягає.

Споживач, відповідно до ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів", при отриманні продукції, послуг, що надаються на території України, має право на захист своїх прав.

Справедливість умов договору визначається ст.18 Закону України „Про захист прав споживача", за якою визначено, що несправедливими є умови договору, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, зокрема несправедливими є умови договору про встановлення жорстоких обов'язків споживача, тоді як надання послуг обумовлено лише власним розсудом виконавця.

Суд вважає, що укладений договір № 014443 від.19.09.2012 року не містить строків та термінів отримання учасниками позики, не передбачає будь-якої відповідальності товариства за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання учасниками позики, навіть у разі повної оплати вартості. Угодою передбачено, що у випадку розірвання договору учасниками, поверненню підлягає сума внесків протягом 30 днів від дня закриття програми до якої належав учасник, що не встановлює остаточний строк проведення розрахунку з учасником.

Для отримання позики створюється система за участю інших учасників, які повинні діяти з дотриманням укладених угод, лише за таких умов можливе виконання умов договору для кожного учасника, що створює залежність учасників між собою, які фактично не перебувають у будь-яких зобов'язаннях між собою.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на викладене, суд вважає договір № 014443 від.19.09.2012 року, укладений між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАЛЬ Інвест» нікчемним, а отже недійсним.

За змістом ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ «АВАЛЬ Інвест» сплачених відповідно до угоди №014443 від 19.09.2012 року грошових коштів в розмірі 2 926 гривень 66 копійок підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ПП «АВАЛЬ-Інвест» сплачених на його рахунок відповідно до угоди №014443 від 19.09.2012 року грошових коштів в розмірі 10 500 гривень, то вони також підлягають задоволенню, оскільки є вступним платежем за цим договором, про що зазначено і в квитанції про сплату цього платежу (а.с.17).

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений частково, а тому підлягає частковому задоволенню.

На підставі наведеного, ст.ст. 6, 215, 216, 627, 638 ЦК України, ст.ст. 4, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 10, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 226 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПП «АВАЛЬ-Інвест» (код 37576074) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 500 гривень (десять тисяч п'ятсот гривень).

Стягнути з ТОВ «АВАЛЬ Інвест» (код 36456998) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2 926 гривень 66 копійок (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість гривень шістдесят шість копійок).

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н. В. Неганова