Рішення

від 27.08.2014 по справі 910/8141/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/8141/14 27.08.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Супутникові Комунікації" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур" простягнення 475 420, 50 грн. За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Супутникові Комунікації" пророзірвання договору №18 від 31.05.2014,

Головуючий суддя Літвінова М.Є.

Судді Головіна К.І.

Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом): Олексенко Н.В. - представ. за довір.; від відповідача (позивач за зустрічним позовом): Жиленкова В..В. - представ. За довір.

У судовому засіданні 27.08.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Супутникові Комунікації" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур" про стягнення заборгованості у розмірі 475 420,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2014 порушено провадження у справі №910/8141/14, розгляд справи призначено на 26.05.2014.

В судовому засіданні 26.05.2014, 23.06.2014 оголошено перерву на 23.06.2014 та на 07.07.2014, відповідно.

Ухвалою від 23.06.2014, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В судовому засіданні 07.07.2014 в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 21.07.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 суд з власної ініціативи призначив колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу № 910/8141/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Літвінова М.Є., суддя Головіна К.І., суддя Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/8141/14 прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначений на 30.07.2014.

Ухвалою від 30.07.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.08.2014.

Відповідач заперечив проти задоволення первісних позовних вимог та подав зустрічний позов.

У відзиві на зустрічний позов, відповідач за зустрічним позовом заперечив проти його задоволення з тих підстав, що чинним законодавством не передбачено припинення договору ні у зв'язку з істотним коливанням курсу гривні, ні у зв'язку з втратою ним супутникової ємності.

В судовому засіданні 27.08.2014, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.05.2013, між ТОВ "Поверхность-Супутникові Комунікації" (виконавець) та ТОВ "Поверхность Спорт-Тур" (замовник) укладений договір №18 (далі -Договір), за умовами якого, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по наданню замовнику технічних послуг з:

- прийому телевізійного сигналу телеканалів шляхом їх супутниковому прийому або одержання наземною доставкою у пункті постачання згідно Додатку №1 до Договору;

- забезпечення компресування, мультиплексування (з підключенням до системи скремблювання замовника) сигналів телеканалів супутник Земля, який надається виконавцю замовником (далі -Супутник замовника) для ретрансляції сигналу телеканалів на території України через наземну станцію супутникового зв'язку Технічні параметри Супутнику замовника вказані у Додатку №2 До Договору;

- забезпечення моніторингу якості мовлення кожного з телеканалів під час виконання пунктів 1.1.1, 1.1.2 Договору та сигналів, який ретранслюється із супутника замовника, вказаного у Додатку №2 до Договору. Вимоги до моніторингу згідно цього п.1.1.3 визначаються сторонами в окремому Додатку №4 до цього Договору, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість послуг за Договором визначається у додатку №3 до Договору.

Замовник щомісячно до 20 числа місяця, що передує місяцю надання виконавцем послуг, здійснює 100% попередню оплату послуг виконавця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку, виписаного виконавцем (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 3.2.1 Договору, замовник здійснює оплату послуг виконавця за період з 01.06.2013 по 30.06.2013 в строк до 20.06.2013.

Виконавець щомісячно у перший день місяця, наступного за місяцем, у якому були надані послуги складає та направляє замовнику акт приймання-передачі наданих послуг листом або кур'єром на адресу замовника (п. 3.5 Договору).

Замовник, в свою чергу, у одноденний строк після отримання акту, розглядає його, і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю листом або кур'єром. У випадку, якщо замовник не підписав або не повернув виконавцю акт протягом 5 календарних днів з дати отримання акту, послуги за цим Договором вважаються прийнятими замовником без зауважень, а сума, що зазначена в акту вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті (п. 3.6 Договору).

Умови та порядок надання послуг сторони визначили у 4 розділі Договору.

Договір набирає чинності з 01 червня 2013 року і діє до 30 червня 2014 включно, а в частині виникнення фінансових зобов'язань замовника по Договору до їх повного виконання. Якщо сторона не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору за 30 днів до закінчення строку його дії, то Договір пролонгується на 1 рік (п. 10.1 Договору).

До Договору сторонами укладено ряд додаткових угод.

В обґрунтування заявлених первісних позовних вимог, позивач вказав на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати за надані послуги за період з 01.04.2014 по 30.04.2014, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 466 756,80 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підтвердження того, що за період з 01 по 31 березня 2014 відповідач приймав надані позивачем за Договором послуги, позивач надав суду акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.03.2014, який підписаний сторонами та скріплений печатками.

З посиланням на умови договору, зокрема п.3.2, позивач зазначає, що відповідач за послуги з 01.04.2014 по 30.04.2014 не здійснив попередню оплату у розмірі 100 %, тому позивач 07.04.2014 поштою направив відповідачу рахунок-фактури №5 від 05.03.2014 для оплати наданих послуг за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 згідно умов договору №18 від 31.05.2013 на суму 388 964,00 грн., крім того ПДВ - 77 792,80 грн., всього - 466 756,80 грн.

В якості доказу направлення цього рахунку позивач надав суду опис вкладення від 07.04.2014.

Як свідчать матеріали справи, відповідач надісланий рахунок на його адресу не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Замовник щомісячно до 20 числа місяця, що передує місяцю надання виконавцем послуг, здійснює 100% попередню оплату послуг виконавця шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі рахунку, виписаного виконавцем (п. 3.2 Договору).

Тобто, слід зазначити, що до 20 лютого 2014 відповідач зобов'язаний був здійснити 100% попередню оплату послуг у розмірі 466 756,80 грн., однак в порушення умов Договору та вищенаведених норм Цивільного кодексу України, не здійснив оплату вартості наданих послуг, тобто не виконав свої зобов'язання , а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

07.04.2014 позивач звернувся до відповідача з вимогою №20, яка залишена без відповіді та задоволення, однак доказів направлення її позивач суду не представив.

З опису вкладення від 07.04.2014 вбачається, що на адресу відповідача також були надіслані рахунки на оплату наданих послуг.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач за первісним позовом заяви до стягнення пеню у розмірі 4 156,00 грн. та 3 % річних - 4 507,70 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Умовами Договору передбачено (п. 6.3), за несвоєчасну оплату послуг виконавця, у строки передбачені п.п.3.2, 3.2.1 Договору, замовник сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі подвійної одлікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за весь період прострочення, крім того 36 % річних від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, починаючи з настання строку оплати відповідного місяця надання послуг за Договором.

Таким чином, пеня, що підлягає до стягнення становить 4 156,00 грн. за розрахунком позивача та за період, який позивач визначив вірно.

За перерахунком суду, розмір відсотків річних є дещо більшим, ніж заявлений позивачем, однак враховуючи, що суд не може виходити за межі позовних вимог, за відсутності клопотання заінтересованої сторони (п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України), тому відсотки річних підлягають стягненню у розмірі 4 507,70 грн., заявленому позивачем.

Що стосується зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

ТОВ "Поверхность-Супутникові комунікації" звернулося із зустрічним позовом про розірвання Договору №18 від 31.05.2014 та зобов'язання повернути обладнання, яке було передане за актом прийому-передачі 31.05.2013 та 01.06.2013.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначив, що вказаний договір підлягає розірванню у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору - коливання валюти.

У відзиві на зустрічний позов відповідач заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог та зазначив, що умовами Договору не передбачено можливість дострокового припинення Договору ні у зв'язку з істотним коливанням курсу гривні, ні у зв'язку з втратою ним супутникової ємкості.

Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, 09.04.2014 ТОВ "Поверхность Спорт-Тур" звернулось до ТОВ "Поверхность-Супутникові Комунікації" з телеграмою, в якій просить ТОВ "Поверхность-СК" припинити з 09.04.2014 самостійно й забезпечити припинення третіми особами (субвиконавцями) передачу будь-яких сигналів та використання супутникової ємності всіма технічними та експлуатаційними засобами згідно Договору №18 від 31.05.2013 про надання технічних послуг. Крім того, товариство повідомило про те, що з ТОВ "ПСТ" в односторонньому порядку контрагентом розірвано договір про надання супутникової ємності.

Додатково, 08.04.2014 ТОВ "Поверхность Спорт-Тур" направило листа №36 до ТОВ "Поверхность-Супутникові Комунікації" з проектом додаткової угоди про припинення Договору для її підписання з боку останнього.

Як свідчать матеріали справи, вказана додаткова угода сторонами підписана не була.

У відповідь на лист, ТОВ "Поверхность-Супутникові комунікації" листом №25 від 11.04.2014 зазначив, що надає згоду на припинення передачі будь-яких сигналів та використання супутникової ємності з технічними параметрами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 10.3 Договору, сторони погодили, що Договір може бути розірвано: за письмовою згодою сторін, у випадку прийняття замовником рішення про припинення своєї діяльності з направленням виконавцю письмово повідомлення про таке рішення за 60 днів до розірвання Договору, за ініціативою виконавця у випадку прострочення оплати послуг замовником більш ніж на 10 робочих днів і більше, тощо.

Частиною 1 статті 652 ЦК України, передбачено, що у разі істотної обставини, якими сторони керувались при укладенні Договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частина 2 статті 352 ЦК України, встановлює, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлений частиною 4 цієї статті - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторонами не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому, слід зазначити, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що сторони не дійшли згоди щодо розірвання спірного Договору, додаткових угод чи договорів про розірвання його не підписували, а обставина на яку посилається позивач за зустрічним позовом, не є істотною в розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 352 ЦК України.

Крім того, слід зазначити, що в додатку №3 до Договору сторони погодили вартість послуг та порядок їх розрахунку у вигляді формули, що включає в себе: S - вартість послуг на дату оплати, So - базова вартість послуг, встановлена на дату, що погоджена сторонами у цьому додатку в розмірі 323 956,00 грн., що становить еквівалент 40 000,00 дол. США за курсом, зафіксованим на сайті www.bank.gov.ua, а саме "середньозважений курс на міжбанківському ринку" станом на 30 травня 2013 року, A1 - вартість долару США в гривнях за курсом, зафіксованим на сайті www.bank.gov.ua, а саме "середньозважений курс міжбанківському ринку", на день виставлення рахунку, або на день складання акту, якщо умовами договору цього договору та відповідних додатків передбачено можливість оплати послуг після складання акту, A2 - вартість долару США в гривнях за курсом, зафіксованим на сайті www.bank.gov.ua, а саме "середньозважений курс на міжбанківському ринку", який на 30.05.2013 року дорівнює 8,09989 грн. за 1 долар США, K - коефіцієнт, який враховує податок на додану вартість, що діє на дату оплати, а на дату підписання договору дорівнює 1,2.

Сторони також погодили, що даний перерахунок вартості послуг згідно п. 1 цього додатку застосовується в разі, якщо частка, яка отримана в результаті ділення показника А1 НА А2 перевищує 1. У випадку, коли даний показник менше 1, то застосовується базова вартість послуг в розмірі 323 956,00 грн., що становить еквівалент 40 000,00 дол. США за курсом, зафіксованим на сайті www.bank.gov.ua, а саме - "середньозважений курс на міжбанківському ринку" станом на 30.05.2013.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позивач за зустрічним позовом не довів суду належними та допустимими доказами наявність обставин щодо є підставою для розірвання договору №18 від 31.05.2014.

Враховуючи, що суд визнав не обгрунтованими та не доведеними зустрічні вимоги щодо розірвання договору №18 від 31.05.2014, тому підстав для другої вимоги - повернення обладнання за цим договором, не має, оскільки вона є похідною від першої.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача, а судовий збір за зустрічним позовом на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность Спорт-Тур" (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 48-Б, код 32850078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поверхность-Супутникові комунікації" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, код 31452632) суму основного боргу у розмірі 466 756,80 грн. (чотириста шістдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 80 коп.), пеню - 4 156,00 грн. (чотири тисячі сто п'ятдесят шість гривень 00 коп.), 36 % річних - 4 507,70 грн. (чотири тисячі п'ятсот сім гривень 00 коп.) та 9 508,40 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот вісім гривень 40 коп.) судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення: 03.09.2014

Суддя М.Є. Літвінова