Справа № 510/884/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.08.2014 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- при секретарі Пройка С.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача - Долинської сільради Ренійського району позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності. Відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо задоволення позовних вимог не заперечували, просили про розгляд справи без їхньої участі.
Представник неповнолітньої позивачки - ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія договору оренди землі від 25.08.2005р.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.07.2005р. серії ЯА № 088689, оформленого на ім'я ОСОБА_5; копія акту про перенесення в натуру меж земельної ділянки від 15.12.2003р.; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1; копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_5; копія рішення виконкому Долинської сільради від 02.10.2008р. про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2; копії інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 21.08.2013р.; постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.08.2014р.; копія довідки Долинської сільради про склад сім'ї ОСОБА_5 на день її смерті.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що неповнолітня позивачка ОСОБА_2, діюча через свого законного представника - ОСОБА_1, звернулася із відповідними вимогами та просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно, зазначивши, що за життя її матері - ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.07.2005р. серії ЯА №088689 належала земельна ділянка площею 2,55 га, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району.
На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядилася належним їй майном, заповіту не залишила, ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка, діюча через свого законного представника, не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття. В даний час, при зверненні представника позивачки до нотаріуса для оформлення та отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів (відсутності витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) на вищевказану земельну ділянку, про що 07.08.2014р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельну ділянку, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
На момент смерті ОСОБА_5 разом із нею мешкала позивачка - її донька, батьки - відповідачі у справі, які являються спадкоємцями першої черги за законом. Батьки померлої за прийняттям спадщини після смерті доньки не зверталися, на неї не претендують, не заперечували, щоб право на земельну ділянку в порядку спадкування позивачка оформила на себе.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці її не прийняли та на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже, позивачка у справі є спадкоємицею першої черги за законом (1261 ЦК України). Вона у передбачений законом строк не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, але на день смерті матері мешкала разом із нею.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання всіх правовстановлюючих документів на земельну ділянку).
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї. В даний час оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво позивачка не може, оскільки за життя ОСОБА_5 не було отримано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, у зв'язку із чим в даний час позивачка вимушена звернутися до суду із позовом.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням викладених позивачкою, її представником та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку, що належала ОСОБА_5
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2, діючої через свого законного представника - ОСОБА_1, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 2,55 га із кадастровим номером 5124180500:01:001:0055, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №088689 від 10.07.2005 року, що належала ОСОБА_5, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Дудник
Суд | Ренійський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2014 |
Оприлюднено | 09.09.2014 |
Номер документу | 40350913 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ренійський районний суд Одеської області
Дудник В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні