Рішення

від 04.09.2014 по справі 921/819/14-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2014 р.Справа № 921/819/14-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод" вул.Заводська, 1, смт. Козова, Тернопільської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький цукровий завод" вул. П. Тичини, 3, м. Бучач, Тернопільської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Збаражський цукровий завод" м-н Кармелюка, 1, м. Збараж, Тернопільської області

про cтягнення заборгованості в сумі 400 000 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Бондаренко М.В. (довіреність № б/н від 26.08.2014 р.)

відповідача: Пукало В.І. (довіреність № б/н від 26.08.2014 р.)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод" вул. Заводська, 1, смт. Козова, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький цукровий завод" вул. П. Тичини, 3, м. Бучач, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 400 000 грн.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 15.08.2014р. залучено до участі у справі № 921/819/14-г/4 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Збаражський цукровий завод" м-н Кармелюка, 1, м. Збараж, Тернопільської області.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.08.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав та згідно супровідного листа б/н б/д подав: оригінал договору про переведення боргу № 01/05/2014/1 від 01.05.2014р.; оригінали платіжних доручень № 4312 від 22.04.2014р., № 4311 від 22.04.2014р., № 4310 від 22.04.2014р., № 4309 від 22.04.2014р., № 4308 від 22.04.2014р.; докази надіслання копії позовної заяви № 08/08/2014 від 08.08.2014р. третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження відповідача і третьої особи у ньому станом на 14.08.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 04.09.2014р. позовні вимоги підтримав та згідно супровідного листа б/н від 04.03.2014р. подав: докази надіслання позовної заяви третій особі; оригінал договору поворотної фінансової допомоги № 22/04/2014-КЦЗЗЦЗ від 22.04.2014р., згоду кредитора на переведення боргу № 24/07/14 від 01.05.2014р.

Представник відповідача підтримав відзив № 26/08/2014р. на позовну заяву, у якому повідомив, що взяті на себе зобов'язання не виконав у зв'язку з відсутністю коштів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача письмові пояснення по суті поданого позову суду не надала, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечила. Ухвала від 26.08.2014р. направлена судом їй за адресою: м-н Кармелюка, 1, м. Збараж, Тернопільської області, однак, повідомлення про вручення поштового відправлення станом на день розгляду справи відділом поштового зв'язку відправнику (господарському суду) не повернуто. Проте, враховуючи п. п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. № 958, згідно яких нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції у межах області становить п'ять днів (враховуючи день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку), суд вважає, що третя особа повідомлена належним чином про місце і час проведення судового засідання.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 04.09.2014р. для надання можливості позивачу подати оригінал або належним чином засвідчену копію договору поворотної фінансової допомоги № 22/04/2014-КЦЗЗЦЗ від 22.04.2014р., листа (повідомлення) № 24/07/14 від 01.05.2014р., третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - прийняти участь у її розгляді та подати письмові пояснення по суті поданого позову.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- у відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожною із сторін;

- 22.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод" (надалі - Надавач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Збаражський цукровий завод" (надалі - Отримувач), укладено договір поворотної фінансової допомоги № 22/04/2014-КЦЗЗЦЗ (далі - Договір 1), згідно умов якого Надавач зобов'язався передати у власність Отримувачу кошти у розмірі 215 000 000,00 грн., а Отримувач зобов'язався повернути отриману поворотну фінансову допомогу в порядку та строки, визначені Договором (п.п. 1.1., 2.1. Договору 1);

- за цим Договором проценти не нараховуються та не сплачуються (п. 1.2. Договору 1);

- умовами Договору 1 передбачено, що поворотна фінансова допомога надається Отримувачу в день підписання сторонами Договору 1 у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Отримувача (п.п. 3.1, 3.2. Договору 1);

- згідно п.п. 4.1, 5.2 Договору 1 сторони дійшли згоди, що отримана поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2014р. у безготівковому порядку шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Надавача та вважається поверненою з часу зарахування коштів на поточний рахунок Надавача у банківській установі, що його обслуговує;

- пунктом 8.1 Договору 1 сторонами погоджено, що даний договір набирає чинності з часу надання поворотної фінансової допомоги Отримувачу.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та третьою особою у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору зворотної (поворотної) фінансової допомоги (позики), згідно якого та в силу приписів ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

При цьому правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод" на виконання умов договору поворотної безвідсоткової фінансової допомоги за № 22/04/2014-КЦЗЗЦЗ від 22.04.2014р. надало поворотну безвідсоткову фінансову допомогу третій особі на загальну суму 15 134 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4312 від 22.04.2014р. на суму 14 934 000,00 грн., № 4311 від 22.04.2014р. на суму 50 000,00 грн., № 4310 від 22.04.2014р. на суму 50 000,00 грн., № 4309 від 50 000,00 грн., № 4308 від 22.04.2014р. на суму 50 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин вважається схваленим у разі, якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Отже, виконання Договору позики, шляхом перерахування Позикодавцем суми коштів та їх прийняття Позичальником згідно умов даного договору свідчить про схвалення такого правочину сторонами.

- 01.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Збаражський цукровий завод" (надалі - Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучацький цукровий завод" (надалі - Новий боржник), укладено договір про переведення боргу за №01/05/2014/1 (далі - Договір 2), відповідно до умов якого Новий боржник замінив Первісного боржника як зобов'язану сторону за договором № 22/04/2014-КЦЗЗЦЗ від 22.04.2014р;

- у п.п. 2.1.,3.3 Договору 2 сторони погодили, що Новий боржник прийняв від Первісного боржника зобов'язання повернути поворотну фінансову допомогу в розмірі 400 000,00грн. в строк до 30.06.2014р.;

- таким чином, внаслідок укладення договору про переведення боргу сторонами було змінено кінцевий строк повернення позики в розмірі 400 000 грн., а саме з 31.12.2014 року на 30.06.2014 року. За приписами ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом;

- як вбачається з пункту 1.2. Договору 2 він укладений сторонами на підставі письмової згоди Кредитора (позивача у справі) на переведення боргу № 24/07/14 від 01.05.2014р.;

- у пункті 6.1. Договору 2 сторони визначили момент, з якого договір вважається укладеним і набирає чинності, а саме: з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

В силу положень ст. 521 ЦК України форма правочину щодо зміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до ст. 513 ЦК України, тобто у тій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, що переводиться на нового боржника. Отже, виходячи з наведених приписів законодавства та умов Договору переведення боргу, суд дійшов висновку, що даний договір вчинено сторонами з додержанням усіх вимог, що необхідні для чинності правочину і настання правових наслідків згідно його умов.

В силу вимог ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема акту звіряння взаємних розрахунків станом на 08.08.2014р., Відповідач, в порушення умов Договору переведення боргу, та вимог закону, зобов'язання щодо повернення позики в строк до 30.06.2014 року не виконав, у зв'язку з чим станом на день подання позову (14.08.2014р.) його заборгованість перед позивачем становить 400 000,00грн.

В статті 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приймаючи до уваги, що в процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а судом не здобуто жодних доказів, які б свідчили про погашення заявленої суми позову, а тому позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький цукровий завод" 400 000,00 грн. неповернутої в строк до 30.06.2014 року безвідсоткової фінансової допомоги підлягають до задоволення як правомірно заявлені, документально підтверджені та визнані відповідачем.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучацький цукровий завод" вул. П. Тичини, 3, м. Бучач, Тернопільської області, код ЄДРПО 35869406 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Козівзький цукровий завод" вул. Заводська, 1, смт. Козова, Тернопільської області, код ЄДРПО 37822726 - 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. боргу та 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повний текст рішення суду складено " 05 " вересня 2014р.

Суддя Н.М. Бурда