ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.08.14р. Справа № 904/4363/14
до Житлового кооператива "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-ІІІ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості у загальному розмірі 230 125,98 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Представники:
від прокуратури: Булавка Л.С. - посвідчення № 024839 від 11.03.2014р., прокурор прокуратури Дніпропетровської області;
від позивача -1: не з"явився;
від позивача-2: Власенко Н.В. - дов. від 13.01.2014р. № 107/01, спеціаліст 1-ї категорії з претензійно-позовної роботи;
від відповідача: не з"явився.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" звернувся до господарського суду з позовом до Житлового кооператива "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-ІІІ" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 230 125,98 грн., який складається з сум: 200 523,33 грн. - основного боргу, 9 115,14 грн. - інфляційних, 1 425,87 грн. - 3% річних, 7 137,90 грн. - пені, 11 923,74 грн. - 7% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (Теплопостачальна організація) та Житловим кооперативом "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-ІІІ" (Споживач) договору № 633 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2013р. в період з листопада 2013р. по березень 2014р. теплопостачальною організацією було поставлено споживачу теплову енергію на суму 200 523,33 грн. В строки, встановлені договором відповідач вартість наданих йому послуг за поставлену теплову енергію не сплатив, що і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави з позовом до господарського суду.
Позивач-2 позовні вимоги прокурора заявлені в інтересах держави підтримує в повному обсязі.
Представники позивача-1 та відповідача в дане судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином за адресами зазначеними в позовній заяві.
Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представників позивача-1 та відповідача до суду не надходили.
Суд вважає, за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою прокурора та представника позивача-2 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-2, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (Теплопостачальна організація) та Житловим кооперативом "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-ІІІ" (Споживач) укладений договір № 633 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.11.2013р.
За цим договором Теплопостачальна організація -Продавець бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві - Покупцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, Споживач - Покупець зобов'язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 договору).
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем-2 в період з листопада 2013р. по березень 2014р. було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 200 523,33 грн., на доказ чого надані копії актів здачі-приймання робіт (а.с.14-22).
Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошові формі, відповідно до встановлених тарифів.
Відповідно до п.6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п.6.3. договору оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем - Покупцем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30 (тридцяти) відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 (п'ять) днів до початку здійснення споживання. Решта 70 (сімдесят) відсотків вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем - Покупцем протягом місяця споживання теплової енергії. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.
Тариф на постачання теплової енергії з 01.01.2011р. складає 256,25 грн. з 1 Гкал з ПДВ.
У встановлений договором строк відповідач зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію в повному обсязі не виконав, заборгованість не сплатив. Сума основного боргу, що підлягає стягненню, складає 200 523,33 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджено, у тому числі актом звірки за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2013р. по 31.03.2014р. станом на 26.08.2014р., що відповідач за спожиту теплову енергію не розрахувався.
Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів оплати спожитої теплової енергії, враховуючи підписання акту звірки відповідачем, що розцінюється судом як визнання відповідачем суми основного боргу за договором, вимога прокурора про стягнення основного боргу у розмірі 200 523,33 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.7.2.7. договору Споживач-Покупець несе відповідальність. За порушення строків оплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки. Строк позовної давності, щодо стягнення штрафних санкцій, встановлено у три роки.
Позивачем-2 нарахована пеня у відповідності з вимогами закону за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за період з 21.12.2013р. по 15.05.2014р. у загальному розмірі 7 137,90 грн. (розрахунок (а.с.13)).
Крім того, позивачем-2 за прострочення оплати спожитої теплової енергії понад 30 (тридцяти) днів нараховано до сплати відповідачу штраф у розмірі 7% на суму 11 923,74 грн . (розрахунок (а.с.13)).
Одже, прокурор просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.
Суд, вважає за можливе задовольнити ці вимоги прокурора, виходячи з наступного.
Відповідач здійснював оплату за спожиту теплову енергію несвоєчасно, чим порушив умови укладеного договору.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань пердбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягненя пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статттею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремиим та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
Враховуючи положення закону, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо одночасного стягнення пені та штрафу у розмірах визначених позивачем.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.12.2013р. по 15.05.2014р. у сумі 1 425,87 грн . та інфляційні у розмірі 9 115,14 грн., згідно розрахунку який знаходиться в матеріалах справи (а.с.13).
Перевіривши розрахунок позивача-2, судом встановлено, що разрахунок 3% річних та інфляційних відповідає вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи, що станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачем заборгованості за поставлену теплову енергію сторонами до матеріалів справи не надано, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у загальному розмірі 230 125,98 грн. , який складається з сум: 200 523,33 грн. - основного боргу, 9 115,14 грн. - інфляційних, 1 425,87 грн. - 3% річних, 7 137,90 грн. - пені, 11 923,74 грн. - 7% штрафу.
Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Житлового кооператива "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-ІІІ" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкр-н 5-й Зарічний, 93, код ЄДРПОУ 23025126) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 200 523,33 грн. - основного боргу, 9 115,14 грн. - інфляційних, 1 425,87 грн. - 3% річних, 7 137,90 грн. - пені, 11 923,74 грн. - 7% штрафу.
Видати наказ.
Стягнути з Житлового кооператива "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК-ІІІ" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкр-н 5-й Зарічний, 93, код ЄДРПОУ 23025126) на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 220 300 01) 4 602,52 грн. - судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено
02.09.2014р.
Суддя В.Г. Бєлік
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2014 |
Оприлюднено | 08.09.2014 |
Номер документу | 40358312 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бєлік Вікторія Геннадіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні