Рішення

від 02.09.2014 по справі 909/906/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 р. Справа № 909/906/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І., секретар судового засідання Ковальчук Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Артемакс-ХХI", вул. Голосківське шосе, 3, м.Кам''Янець-Подільський, Хмельницька область,32300, код 37368646

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Латерес" вул. Сорохтея,35а,м. Івано-Франківськ,76018, код 38555029

про стягнення 71 554,10 грн. заборгованості та 1 827,00 грн. судового збору

за участю представників сторін:

від позивача: Гнідко С.І. - представник (довіреність № б/н від 01.09.14) ;

Микитюк В.М.- представник (довіреність № б/н від 01.09.14)

встановив , що товариство з обмеженою відповідальністю "Артемакс-ХХI" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латерес" про стягнення заборгованості у розмірі 71554,10 грн., та 1827 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч приписам ЦК України, ГК України і умовам договору поставки товару від 11.04.14 № 11-04/14 не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару.

Представники позивача в судовому засідання поданий позов підтримали, та просять суд його задоволити. Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, письмового відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне:

20.06.13 між товариством з обмеженою відповідальністю "Артемакс-ХХI" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Латерес" (відповідач) було укладено договір поставки №11-04/14

За умовами даного договору позивач зобов"язується поставити та передати у власність відповідачеві вугільну продукцію, а відповідач прийняти цей товар і оплатити його згідно умов договору.

У відповідності до домовленостей передбаченим договором поставки, в період з 12.04.14 по 08.05.14 позивач передав а відповідач прийняв у власність вугільну продукцію на загальну суму 85000,88грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними (копії 15-18 а.с.)

Однак, відповідач оплатив лише першу поставку повару, перерахувавши позивачу всього 20400,00грн.,а решту поставок товару не оплатив взагалі, внаслідок чого на момент подання позову відповідач заборгував позивачеві за отриманий товар64600,88грн. (85000,88-20400,00)

Фактом поставки товару є специфікації, які є невід"ємною частиною договору (підписаними скріпленими печатками обох сторін та наявними в матеріалах справи з 11-14 а. с.)

Пунктом 9.3. зазначеного вище договору передбачено, що Покупець, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу Постачальника забов"язаний сплатити суму боргу а також 20 відсотків від простроченої суми.

Відповідно розрахунку(а.с.22)відповідач за порушення грошового зобов"язання зобов"язаний сплатити 3396,29грн інфляційних втрат та 3556,93грн.20 відсотків від простроченої суми заборгованості.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в ст.ст.179, 193 ГК України.

Приписами ч.1 п.1 ст.530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене та те, що документами наявними в матеріалах справи, підтверджено, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту часткового невиконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

У відповідності до ст.49 ГПК України, відповідачу слід відшкодувати позивачу витрати.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. 82, - 85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Латерес", вул. Сорохтея, 35А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 38555029 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Артемакс-ХХI" вул. Голосківськешосе, 3, м. Кам''Янець-Подільський, Хмельницька область, 32300, код ЄДРПОУ 37368646 - 64600,88грн. (шістдесять чотири тисячі шісот гривень 88коп.) - простроченої заборгованості, 3396,29грн. (три тисячі триста дев"яносто шість гривень 29коп.) - інфляційних втрат, 3556,93грн. (три тисячі п"ятсот п"ятдесять шість гривень 93коп.) - 20 відсотків річних, та 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.09.14

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"