Ухвала

від 03.09.2014 по справі 924/1304/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення

справи про банкрутство

"03" вересня 2014 р. 924/1304/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Яроцький А.М., розглянувши матеріали

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАРІ" м. Хмельницький

про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАРІ" м. Хмельницький

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАРІ" м. Хмельницький про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАРІ" м. Хмельницький з посиланням на ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В обґрунтування поданої заяви ліквідатор посилається на те, що 23.06.2014р. загальними зборами учасників ТОВ "АСКАРІ" прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "АСКАРІ" шляхом його ліквідації у зв'язку із незадовільними результатами фінансово-господарської діяльності, визначено особу ліквідатора товариства - Шаповал Ірину Володимирівну, визначено двомісячний строк для звернення з кредиторськими вимогами до ТОВ "АСКАРІ".

Як зазначає заявник, 26.06.2014р. ТОВ "АСКАРІ" подано державному реєстратору виконавчого комітету Хмельницької міської ради протокол загальних зборів учасників №3/14 від 23.06.2014р. про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації, однак докази вищевказаного в матеріалах справи відсутні.

За наслідком надіслання 16.07.2014р. у ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ліквідаційної декларації), органом податкової служби складено акт від 22.05.2014р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АСКАРІ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Транселем" за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р. та з ТОВ "Капрод" за період з 01.02.2014р. по 28.02.2014р."

З вищевказаного акту перевірки ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві ліквідатор визначив суму кредиторських вимог в розмірі 574 706,20 грн.

До заяви про порушення справи про банкрутство заявником додано копії виписки з ЄДРПОУ від 27.05.2014р., акту від 22.05.2014р., протоколу №3/14 від 23.06.2014р., фінансового звіту від 30.06.2014р., податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 6 міс. 2014р.

Розглянувши матеріали поданої заяви, судом враховується таке:

Згідно з ч. 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 статті 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

В ч. 4 ст. 11 Закону визначено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі це є підставою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Стаття 84 розділу VII Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Стаття 95 Закону встановлює особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

За умовами ст. 95 наведеного Закону визначено обов'язок ліквідатора (ліквідаційної комісії) звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

З огляду на викладене, необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання боржником ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення; учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу, виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи; з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється; комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи; комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Крім загальних правил щодо порядку припинення юридичних осіб, передбачених статтею 105 Цивільного кодексу України, цей Кодекс встановлює і спеціальні правила порядку ліквідації юридичної особи, які спрямовані на забезпечення прав та інтересів кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до ст. 41 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" до повноважень ліквідатора віднесено проведення інвентаризацію та оцінки майна банкрута.

Згідно з вимогами Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Частина 7 ст. 111 Цивільного кодексу України визначає, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

На етапі затвердження проміжного ліквідаційного балансу з'ясовуються питання про достатність чи недостатність в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, у разі достатності яких ліквідаційною комісією здійснюється продаж майна юридичної особи.

За недостатньої вартості майна ліквідаційна комісія має діяти відповідно до правил статті 110 Цивільного кодексу України, яка приписує в цьому випадку здійснювати ліквідацію в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Слід зазначити, що тільки після виявлення всіх кредиторів та оцінки вартості наявного майна боржника у повному обсязі, у встановленому законодавством порядку, у тому числі, з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а також можливе звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в порядку ст. 95 Закону України.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону про банкрутство, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство є: публікація оголошення згідно з вимогами ст. 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу та оцінка вартості наявного майна боржника, тощо.

Іншою обов'язковою умовою звернення з заявою про банкрутство є дотримання вимог викладених в ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до вимог наведеної статті до заяви боржника, в тому числі, додаються: перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу.

З огляду на зміст наведеної норми Закону передумовою прийняття заяви про порушення справи про банкрутство є аналіз наявності обставин, які дають підставу для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство.

Згідно з вимогами ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду в тому числі, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, а також з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Судом встановлено, що при зверненні до суду ліквідатором не подано: перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартості, а також інформації про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх імені або найменування, місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційних кодів юридичних осіб або реєстраційних номерів облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строків їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника, докази повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію та вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, докази проведення інвентаризації та оцінки майна боржника, проміжний ліквідаційний баланс складений та затверджений відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, відомості про оцінку майна банкрута з урахуванням вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», докази публікації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення та повідомлення органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування про прийняття рішення про припинення юридичної особи, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що ліквідатором ТОВ "АСКАРІ" не дотримано позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 95 Закону, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не додано належних доказів, які б підтверджували, що вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, доказів, які б підтверджували наявність заборгованості перед кредиторами у визнаному ліквідатором розмірі, не додано документів визначених в ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому заяву ліквідатора ТОВ "АСКАРІ" про порушення справи про банкрутство належить повернути без розгляду в порядку ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Окремо судом враховується, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Згідно з позицією Вищого господарського суду України викладеною в п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 (із змінами, внесеними згідно з Листами Вищого господарського суду №01-06/1149/2013 від 07.08.2013 та № 01-06/1862/2013 від 26.12.2013) у визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами. У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАРІ" м. Хмельницький про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАРІ" м. Хмельницький повернути без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АСКАРІ" (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 5, оф. 331, код 38778249) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6090,00 грн. сплачений згідно квитанції №1024.23.1 від 02.09.2014р. на підставі п.2. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11р. № 3674-VI.

Додаток: заява з додатками на 29 аркушах, оригінал квитанції №1024.23.1 від 02.09.2014р.

Суддя А.М. Яроцький

Віддрук. 2 прим. :

1 - для суду,

2 - заявнику - рекомендованим: м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд. 5, оф. 331.