Рішення

від 03.09.2014 по справі 904/4906/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.14р. Справа № 904/4906/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест БДБ", с. Мокіївці, Шепетівський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальфа", м. Дніпропетровськ

про стягнення 325 674,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Ткач В.В. дов. №383 від 01.06.14р.

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гефест БДБ" (далі - Позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мальфа" (далі - Відповідач) про стягнення 325674,00грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 186487,95грн., штрафні санкції у розмірі 1142,00грн., не отриманий прибуток у розмірі 49953,38грн., збитки у розмірі 88092,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №0306/7 від 03.06.14р. щодо своєчасної поставки товару.

Ухвалою суду від 08.07.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 12.08.14р.

12.08.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 03.09.14р.

03.09.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно спеціалізованим витягом з ЄДРПОУ №18962710 станом на 07.07.14р. адресою відповідача є: м. Дніпропетровськ, вул. Верстова, буд. 3Д, кім.2. Відповідачу були направлені судові повістки за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами, що повернулися на адресу господарського суду Дніпропетровської області з відміткою про закінчення строку зберігання.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги суду не виконав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

03.06.14р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест БДБ" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест БДБ" (Покупець) укладено договір поставки №0306/7.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, товар сортамент, якість та ціна якого вказані у специфікаціях, які є невід'ємними частинами.

Пунктом 2.1 договору, встановлено, що ціна на товар встановлюється між позивачем та покупцем, з урахуванням ПВД і вказується у рахунках та інших супровідних документах.

Загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків. (пункт 2.2 договору).

Пункт 2.4 договору, визначено, що оплата всієї вартості товару вказується у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати.

Датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 3.2 договору, строк поставки товару - протягом 3 робочих днів після 100% передплати.

Договір вступає в дію з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.12.14р. (пункт 9.1 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір поставки №0306/7 від 03.06.14р.

На виконання умов пункту 2.4 договору, товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест БДБ" на підставі виставленого відповідачем рахунку №302 від 04.06.14р. на суму 172325,30грн. з ПДВ, здійснено оплату вартості товару на суму 186487,95грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями №171 від 04.06.14р., №480 від 04.06.14р., №172 від 05.06.14р., №184 від 06.06.14р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3.2 договору, строк поставки товару - протягом 3 робочих днів після 100% передплати.

Таким чином, позивачем не виконано належним чином зобов'язання за договором поставки щодо поставки товару.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 6.4 договору, у випадку порушення постачальником строків постачання товару, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, який не поставлено вчасно.

Позивачем наданий розрахунок пені за період з 13.06.14р. по 24.06.14р. складає у розмірі 986,74грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 13.06.14р. по 24.06.14р. складає у розмірі 155,80грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 186487,95грн. - основного боргу, 986,74грн. - пені, 155,80грн. - 3% річних.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення не отриманого прибутку у розмірі 49953,38грн., збитків у розмірі 88092,00грн.

Дані позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами.

25.07.2013р. між позивачем (Генпідрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Сварог-Буковина" (Замовник) було укладено договір генерального підряду №66.

Відповідно до п. 1.1 договору, за цим договором генпідрядник приймає на себе зобов'язання генеральний підряд на виконання робіт замовника по об'єкту „Технічне переоснащення майнового комплексу", що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Сокирянський район, ст. Васкауци, с. Шишківці, вул.. Залізнична, 5, відповідно (в обсягах) до договірної ціни (додаток №1), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Роботи виконуються генпідрядником із матеріалів замовника та генпідрядника, на своєму обладнанні і своїми інструментами, якщо інше не передбачено сторонами у додатковій угоді до цього договору. (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору, встановлено, що строк виконання робіт : до 31.12.14р.

Як зазначає позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №0306/7 від 03.06.14р., у товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест БДБ" відсутня можливість виконати роботи по влаштуванню монолітних залізо - бетонних конструкцій фундаментів під силоси для зберігання зерна за договором генерального підряду №66 від 25.07.2013р., передбачених проектом виконання робіт, що спричинило збитки на загальну суму 133364,00грн., з яких: 49953,38грн. - неодержані доходи, 45953,37грн. - компенсація заробітної плати через вимушений простій працівників, 17701,10грн. - єдиний соціальний внесок згідно кошторисної заробітної плати.

Крім того, з метою влаштування зазначених вище монолітних з/б конструкцій, позивачем укладено договір оперативної оренди обладнання за №394084 від 28.03.14р.

Згідно з пунктом 1.1 договору, орендодавець надає орендарю у тимчасове оперативне користування (оренду) будівельну опалубку PERI ( в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), асортимент, кількість і вартість якого вказується в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Згідно з статтею 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно з приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювана шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи позивача, не приймаються судом до уваги, оскільки позивач не довів належними доказами зв'язок між договорами поставки №0306/7 від 03.06.14р. та договором генерального підряду №66 від 25.07.2013р.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Позивачем при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено жодних доказів вжиття ним заходів, для їх одержання у розумінні ст. 33 ГПК України, господарський суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність всього складу цивільного правопорушення, а саме причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та розміром завданих збитків, оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів прямого та безпосереднього причинного зв'язку між порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки №0306/7 від 03.06.14р. та стягненням не отриманого прибутку у розмірі 49953,38грн., збитків у розмірі 88092,00грн

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мальфа" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Верстова, буд. 3 Д, кім.2, код ЄДРПОУ 39152545) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест БДБ" (30440, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, код ЄДРПОУ 37823033) 186487,95грн. - основного боргу, 986,74грн. - пені, 155,80грн. - 3% річних, 3752,68грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 03.09.2014.

Суддя С.О. Турчин