Рішення

від 01.09.2014 по справі 910/13053/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/13053/13 01.09.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13053/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сани України, Важке устаткування», м. Донецьк,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Гірничі машини», м. Донецьк,

державного підприємства «Донецький державний науково-дослідний, проектно-конструкторський та експериментальний інститут комплексної механізації шахт «Дондіпровуглемаш», м. Донецьк, та

Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ,

про визнання недійсним деклараційного патенту №29696 на корисну модель,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача-1 - Громового О.В. (довіреність від 15.12.2012 б/н);

відповідача-2 - Лук'янова О.Л. (довіреність від 29.08.2013 б/н);

відповідача-3 - Лучки І.Ю. (довіреність від 23.05.2013 №2-8/3905).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сани України, Важке устаткування» (далі - ТОВ «Сани України») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним деклараційного патенту № 29696 на корисну модель «Секція механізованого кріплення», володільцем якого є державне підприємство «Донецький державний науково-дослідний, проектно-конструкторський та експериментальний інститут комплексної механізації шахт «Дондіпровуглемаш» (далі - ДП «Дондіпровуглемаш»), у повному обсязі;

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним деклараційного патенту №29696 на корисну модель «Секція механізованого кріплення» в повному обсязі, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»;

- визнання недійсним укладеного ДП «Дондіпровуглемаш» та товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр «Гірничі машини» (далі - ТОВ «Гірничі машини») ліцензійного договору від 14.12.2012 у частині надання ТОВ «Гірничі машини» виключної ліцензії на використання майнових прав інтелектуальної власності на деклараційний патент № 29696 на корисну модель «Секція механізованого кріплення».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2013 (суддя Прокопенко Л.В.) порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2013 призначено у справі № 910/13053/13 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ), та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

13.08.2014 до суду надійшли матеріали справи № 910/13053/13 з висновком від 31.07.2014 № 9032/13-53 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, в якому зазначено, що відомості, які містяться в матеріалах справи № 910/13053/13, не спростовують новизну корисної моделі «Секція механізованого кріплення» за патентом України № 29696.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2014 провадження у справі поновлено.

Представник ТОВ «Сани України» у судове засідання 01.09.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 15.08.2014 не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у судовому засіданні 01.09.2014 без участі представника ТОВ «Сани України» за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

У судовому засіданні 01.09.2014 представник ТОВ «Гірничі машини» надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на висновок експертизи.

У судовому засіданні представники ДП «Дондіпровуглемаш» і Служби надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили, посилаючись на висновок експертизи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідачів, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

14.02.2013 та 19.02.2013 Східною митницею Державної митної служби України за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності було призупинено строком на 10 робочих днів митне оформлення товару «Гідравлічна крепь ZZ3540/6/6/13D» у кількості 3 та 6 штук відповідно, який поставлявся позивачем.

ТОВ «Гірничі машини» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ «Сани України» про:

- визнання дій ТОВ «Сани України» щодо імпорту (ввезення) та випущення товару у вільний обіг такими, що порушують права інтелектуальної власності;

- заборону здійснювати імпорт (ввезення) та реалізацію товару;

- знищення товару «Гідравлічна крепь ZZ3540/6/6/13D» у кількості 9 штук.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.03.2013 було порушено провадження у справі № 905/1659/13-г.

ТОВ «Гірничі машини» обґрунтовувало подання до господарського суду Донецької області вказаного позову тим, що ТОВ «Сани України» порушило майнові права інтелектуальної власності, захищені патентом на корисну модель № 29696.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.07.2013 зі справи № №905/1659/13-г, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.10.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013, позовні вимоги ТОВ «Гірничі машини» задоволено у повному обсязі; визнано дії ТОВ «Сани України» з імпорту (ввезення) та випущенню у вільний обіг на території України товару «Гідравлічна крепь ZZ3540/6.6/13D» такими, що порушують права інтелектуальної власності ТОВ «Гірничі машини» на патент України №29696 на корисну модель «Секція механізованого кріплення»; заборонено ТОВ «Сани України» здійснювати імпорт (ввезення) на територію України товару «Гідравлічна крепь ZZ3540/6.6/13D»: заборонено ТОВ «Сани України» здійснювати реалізацію товару «Гідравлічна крепь ZZ3540/6.6/13D»; зобов'язано ТОВ «Сани України» знищити товар «Гідравлічна крепь ZZ3540/6.6/13D» у кількості 3 штуки, які пред'явлені до митного оформлення за ВМД №700130000/2013/0002261, та у кількості 6 штук, які пред'явлені до митного оформлення за ВМД №700130000/2013/0002549, введеного у цивільний оборот з порушенням прав інтелектуальної власності, та стягнуто з ТОВ «Сани України» на користь ТОВ «Гірничі машини» судовий збір у розмірі 2 867,50 грн. та витрати за проведення судової експертизи у сумі 14 857,92грн.

Позивач просить суд визнати недійсним деклараційний патент № 29696, посилаючись на таке.

За дорученням ТОВ «Сани України» патентний повірений ОСОБА_4 12.04.2013 звернувся до Служби з клопотанням про проведення експертизи деклараційного патенту на корисну модель № 29696 на відповідність умовам патентоздатності.

Державне підприємство «Український інститут промислової власності» провело експертизу та 13.06.2013 було затверджено висновок експертизи щодо умов патентоздатності деклараційного патенту № 29696 (реєстраційний номер заявки u 2007 10239, дата подання 14.09.2007, назва корисної моделі «Секція механізованого кріплення»).

Позивач зазначає, що за результатами експертизи запатентованої корисної моделі було встановлено таке: корисна модель за патентом України № 29696 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї частиною другою статті 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме, за пунктом 1 формули не є новою.

ДП «Дондіпровуглемаш» є власником патенту України № 29696 на винахід «Секція механізованого кріплення»; відомості про видачу патенту України № 29696 опубліковано 25.01.2008 у бюлетені «Промислова власність» № 2.

Частиною першою статті 462 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом. За приписами частини другої статті 464 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон) деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.

Відповідно до частини першої статті 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо вона, відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Згідно із частиною другою статті 7 Закону корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Частиною першою статті 33 Закону встановлено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі, зокрема: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що корисна модель за патентом України № 29696 не відповідає умові патентоздатності «новизна».

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до частини п'ятої статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У пункті 6.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності» зазначено, що у вирішенні спорів про захист права інтелектуальної власності на винахід чи корисну модель господарським судом залежно від обставин справи та суті спору лише за допомогою експертного дослідження можуть бути встановлені фактичні дані про: наявність новизни винаходу чи корисної моделі на дату подання заявки на видачу патенту або якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету (в порівнянні з протиставленим винаходом (корисною моделлю) або відомим технічним рішенням); якщо в процесі вирішення спору між сторонами виникнуть розбіжності стосовно можливого виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), господарський суд залежно від обставин справи має запропонувати судовому експерту роз'яснити питання, чи використано при виготовленні цього продукту кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Так, з метою з'ясування питання про те, чи спростовують новизну корисної моделі «Секція механізованого кріплення» за патентом України № 29696 відомості, які містяться в матеріалах справи № 910/13053/13, ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2013 у справі № 910/13053/13 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено - КНДІСЕ.

13.08.2014 до суду надійшли матеріали справи № 910/13053/13 з висновком від 31.07.2014 № 9032/13-53 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, в якому зазначено, що відомості, які містяться в матеріалах справи № 910/13053/13, не спростовують новизну корисної моделі «Секція механізованого кріплення» за патентом України № 29696.

Отже судом встановлено, що корисна модель «Секція механізованого кріплення» за патентом України № 29696 відповідає такій умові патентоздатності як новизна, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Позивач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували наявність підстав для визнання недійсним деклараційного патенту України № 29696 на корисну модель.

З огляду на наведене у позові слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.09.2014.

Суддя О. Марченко