Рішення

від 13.08.2014 по справі 904/4522/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.14р. Справа № 904/4522/14

За позовом Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рога Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, м. Київ, в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Житлово-будівельного кооператива "Рассвет-30", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення 76426,85 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Прокурор: Булавка Л.С., посвідчення № 024839 від 11.03.14р.

Від Позивача: представник Власенко Н.В., довіреність №107/01 від 13.01.14р.

Від Відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рога Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, в особі Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (далі-Позивач), звернувся з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-30" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 6612,33 грн. основного боргу, інфляційні витрати 2774,70 грн., 3% річних 456,47 грн., пені 2446,93 грн. та 7 % штрафу 4628,42 грн.;

винести на стадії порушення провадження у справі ухвалу про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на рахунки та майно Відповідача;

стягнути з Відповідача на користь держави судові витрати.

Позивач обґрунтував свої вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором №579 від 14.10.2013р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач подав до позову:

розрахунок ціни позову;

копії актів здачі-прийняття послуг;

копія договору купівлі-продажу теплової енергії;

копії реєстраційних та статутних документів Відповідача та Позивача.

Під час судового засідання представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 48-49), оскільки під час судового розгляду справи Відповідачем була частково сплачена сума основного боргу у розмірі 30000,00 грн. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-30" на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" суму заборгованості - 36120,33 грн., інфляційні витрати - 2774,70 грн., 3 % річних - 456,47 грн., пеня - 2446,93 грн. та 7% штрафу - 4628,42 грн., а всього 46426,85 грн.

Зазначена заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України.

На виконання вимог ухвали суду від 10.07.2014р. Позивач подав акт звірки за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2013р. по 31.03.2014р. (а.с. 50).

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю, оскільки останній був належним чином повідомлений про слухання справи в суді (а.с. 44, 45). Клопотань про відкладення розгляду справи Відповідач не подавав. Крім того, матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті.

Прокурор та Позивач не заперечували проти закінчення розгляду справи.

Строк вирішення спору був продовжений судом за клопотанням Позивача та Прокурора - до 09.09.14р. в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 02.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача та Прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (далі-Теплопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Рассвет-30" (далі-Споживач-Покупець) 14.10.2013р. укладено договір №579 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір), відповідно до умов якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу-Покупцю теплову енергію, а Споживач-Покупець зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п. 1.1 Договору). Свої договірні зобов'язання Позивач виконав у повному обсязі, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з грудня 2013р. по березень 2014р., які підписані за участю Відповідача (а.с. 14-20).

Пунктом 7.2.7 Договору передбачено, що за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми. Період, за який нараховуються штрафні санкції, становить три роки.

Відповідач в порушення п.п. 6.1-6.3 Договору не виконав свої зобов'язання, не проводив розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунком, у зв'язку з чим станом на 19.05.2014р. за період з грудня 2013р. по березень 2014р. утворилась заборгованість в сумі 66120,33 грн. На момент вирішення спору заборгованість Відповідача склала 36120,33 грн. через погашення частини боргу після порушення справи в суді.

Керуючись ст. 625 ЦК України та п. 7.2.7 Договору Позивач нарахував інфляційні збитки на суму 2774,70 грн., 3% річних 456,47 грн., 7% штрафу 4628,42 грн. та пені 2446,93 грн. за період прострочення з 21.01.2014 року по 29.05.2014 року.

З урахувань встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, 901-903 ЦК України та ст.ст. 4, 173, частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші сторони господарських відносин зобов'язання повинні виконувати належним чином у відповідності з законом, іншими правовими актами, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

У відповідності з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч.4 ст.231 ГК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем з оплати отриманої теплової енергії у гарячій воді своєчасно та у повному обсязі, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 36120,33 грн., 3% річних у розмірі 456,47 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2774,70 грн. підлягають задоволенню.

В частини позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 30000,00 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки після порушення у справі зазначена сума була сплачена Відповідачем.

Щодо нарахування пені у розмірі 2446,93 грн. та 7% штрафу у розмірі 4628,42 грн., суд вважає за можливе, зважаючи на те, що кооператив не є прибутковою організацією, кошти якого формуються за рахунок його членів - громадян, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, частини першої ст. 233 ГК України зменшити суму пені та 7% штрафу та визнати пеню на суму 1000,00 грн. та 7% штрафу на суму 1000,00 грн., а в стягненні решти пені у розмірі 1446,93 грн. та 7% штрафу у розмірі 3628,42 грн. відмовити.

В задоволенні вимог Прокурора щодо винесення на стадії порушення провадження у справі ухвали про забезпечення позову, а саме: накладення арешту на рахунки та майно Відповідача слід відмовити за недоведеністю наявності обставин, які можуть бути підставою для забезпечення позову.

Судові витрати у справі покладаються повністю на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України та з урахуванням п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-30" (50056, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, м-н Сонячний, 39, код ЄДРПОУ 21928752) на користь Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, р/р 26037301133 в філія Жовтневого відділення №7714 ВАТ "Ощадбанк", МФО 805012, код ЄДРПОУ 00130850) суму заборгованості у розмірі 36120,33 грн. основного боргу, інфляційні витрати 2774,70 грн., 3% річних 456,47 грн., пені 1000 грн. та 7 % штрафу 1000 грн.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-30" (50056, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, м-н Сонячний, 39, код ЄДРПОУ 21928752) в дохід державного бюджету в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269; р/р 31214206783005; МФО 805012; КБКД 22030001; призначення платежу (необхідно вказати): судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891 та пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору (ст. 4 Закону України "Про судовий збір") 1827,00 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 1446,93 грн. та 7% штрафу на суму 3628,42 грн. відмовити.

В частини позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 30000,00 грн. провадження у справі припинити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся

Повне рішення складено - 03.09.14р.