Рішення

від 01.09.2014 по справі 910/13806/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13806/14 01.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мув та Злотник"

про стягнення 7 815,19 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Корнійчук Л.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мув та Злотник" (далі -відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 7 765,74 грн. та 49,45 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати згідно договору оренди нежитлового приміщення №1314 від 01.04.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 10.07.2014 р. вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 04080, м. Київ, вул. вул. Фрунзе, буд. 12.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 р. та від 29.07.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, при цьому, до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 10.07.2014 р. з відміткою «не знаходиться», а конверт з ухвалою суду від 29.07.2014 р. до суду не повернувся.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мув та Злотник" укладено договір оренди нежитлового приміщення №1314, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне (без права викупу) користування нежитлове приміщення загальною площею 10,6 кв.м. (під вхідну групу, з яких 2,5 кв. м.- тамбур і 8,1 кв. м,- сходова клітина, перший поверх), надалі "Приміщення" та одну ділянку даху площею 1,0 кв. м. (для розміщення телевізійної антени на будівлі їдальні), вартість яких визначена звітом незалежного оцінювача про оцінку майна, згідно якого ринкова вартість становить - 66 808,00 грн., що находяться на балансі позивача за адресою: 04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 12.

Згідно п. 1.2. договору, приміщення позивач передає відповідачу з ключами для нього, обладнанням та інвентарем (у разі наявності), у технічно справному стані згідно Акту прийому-передачі орендованого майна.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата за користування Приміщенням визначається за домовленістю Сторін і становить : без ПДВ за базовий місяць оренди: 1096 (одна тисяча дев'яносто шість) гривень 67 копійок на місяць, крім того ПДВ - 219 (двісті дев'ятнадцять) гривень 33 копійки. Разом: 1 316 (одна тисяча триста шістнадцять ) гривень 00 копійок.

Пунктом 3.2. договору, орендна плата за перший календарний місяць оренди сплачується на рахунок позивача у розмірі 100% передоплатою протягом 10-и календарних днів з моменту підписання даного договору. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Зобов'язання по сплаті орендної плати виникають у відповідача з моменту підписання Договору.

У пункті 3.4. договору, відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця на підставі п.3.1. даного Договору у розмірі орендної плати за наступний місяць. Оплата здійснюється у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача, у формі 100% оплати за місяць. Відповідач зобов'язаний самостійно отримати від позивача оформлений рахунок, акти та інші документи.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що договір укладено на строк з 01.04.2013 року до 01.04.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2013 р. позивач передав відповідачеві у користування орендоване майно, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2013 р., а відповідач 01.04.2014 р. повернув позивачеві таке майно з користування згідно акту прийому-передачі (повернення) (копії в матеріалах справи).

Як вказує позивач, та підтверджується матеріалами справи, за період з 01.04.2013 р. по 01.04.2014 р. позивачем було нараховано відповідачеві орендної плати на суму 15 799,80 грн.

При цьому, відповідач лише частково оплатив нараховану орендну плату у розмірі 8 776,75 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень (в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати орендної плати, у зв'язку з чим останній заборгував позивачеві 7 765,74 грн. з урахуванням індексації. Крім того, позивач просить стягнути 49,45 грн. 3% річних за період з 11.10.2013 р. по 31.03.2014 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що за надані позивачем орендні послуги за період з 01.04.2013 р. по 01.04.2014 р. сумою 15 799,80 грн. відповідач розрахувався частково, в результаті чого за відповідачем наявна заборгованість у розмірі 7 023,05 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нежитлового приміщення №1314 від 01.04.2013 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 765,74 грн. з урахуванням індексу інфляції визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 49,45 грн. 3% річних за період з 11.10.2013 р. по 31.03.2014 р.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних, який відповідає вимогам законодавства та проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 49,45 грн. 3% річних за період з 11.10.2013 р. по 31.03.2014 р.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мув та Злотник" (04080, м. Київ, вул. вул. Фрунзе, буд. 12, ідентифікаційний код - 32386203) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут авіаційної технології" (04080, м. Київ, вул. вул. Фрунзе, буд. 19-21, ідентифікаційний код - 14308552) 7 765 (сім тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 74 коп. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 49 (сорок дев'ять) грн. 45 коп. - 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 03.09.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.