Рішення

від 18.08.2014 по справі 910/9728/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9728/14 18.08.14

За позовом Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Марія"

про стягнення 114 893,79 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ходаківський Ю.П. (за довіреністю від 18.06.2014);

від відповідача: Свіщ О.А. (за довіреністю від 31.07.2014).

В судовому засіданні 18 серпня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно-західна залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Марія" про стягнення 114 893,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 суддею Капцовою Т.П. порушено провадження у справі №910/9728/14 та призначено розгляд справи на 23.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 відкладено розгляд справи на 14.07.2014.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-23/503 від 09.07.2014, у зв'язку із тривалим лікарняним судді Капцової Т.П., призначено повторний автоматичний розподіл справи у Господарському суді міста Києва, справу №910/9728/14 передано для розгляду судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №910/9728/14 до свого провадження. Розгляд справи призначено на 18.08.2014.

В судове засідання, призначене на 18.08.2014, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

В судовому засіданні представником позивача надано заяву №18/08 від 18.08.2014 про зменшення розміру позовних вимог, прийняту судом до розгляду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2013 між Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (далі за текстом - ДТГО «Південно-Західна залізниця») та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Марія» (далі за текстом - ТОВ фірма «Марія», замовник) було укладено Договір №ПЗ/ПЧ-3-136522/НЮ (далі за текстом - договір) про поточне утримання та технічне обслуговування залізничної під'їзної колії при станції Київ-Жовтневий, яка знаходиться на балансі замовника.

В позовній заяві позивач наголошує на тому, що на виконання умов договору відповідачем сплачено 50% попередньої оплати, а позивачем надано послуги з поточного утримання та технічного обслуговування залізничної під'їзної колії при станції Київ-Жовтневий, яка знаходиться на балансі відповідача.

Позивач вказує на те, що свої зобов'язання за договором виконав повністю.

Однак, відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо здійснення оплати за договором, на підставі чого виникла заборгованість.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 100 103,33 грн., пеню у сумі 6 450,49 грн., 3% річних у сумі 1 382,24 грн., інфляційні втрати у сумі 6 957,73 грн.

В судовому засіданні 18.08.2014 представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначає, що оплата суми основного боргу у розмірі 100 103,33 грн. була здійснена 18.08.2014, що підтверджується платіжним дорученням №5344 від 18.08.2014. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача суму штрафних санкцій у розмірі 14 790,46 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.05.2014, 23.06.2014, 09.07.2014 суд зобов'язував відповідача надати відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, як це передбачено ст. 59 Господарського процесуального кодексу України. Однак, всупереч вимог суду, відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2013 між ДТГО «Південно-Західна залізниця» (виконавець) та ТОВ фірма «Марія» (замовник) було укладено Договір №ПЗ/ПЧ-3-136522/НЮ про поточне утримання та технічне обслуговування залізничної під'їзної колії при станції Київ-Жовтневий, яка знаходиться на балансі замовника.

У відповідності до п.1.1. вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати замовникові послуги по поточному утриманню та технічному обслуговуванню, з урахуванням забезпечення якісними матеріалами та комплектуючими, під'їзної колії станції Київ-Жовтневий, яка знаходиться на балансі замовника.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що замовник зобов'язується оплатити надані послуги по поточному утриманню та технічному обслуговуванню під'їзної колії.

Згідно з п.2.1. ціна договору складає 208 866,46 грн., в тому числі ПДВ - 34 811,08 грн., згідно Калькуляції.

Відповідно до п.3.1. договору сторони домовились про те, що замовник сплачує виконавцю попередню оплату в розмірі 50% від загальної вартості послуг з дня підписання договору.

На виконання умов договору відповідачем було сплачено на рахунок позивача 50% від загальної вартості послуг (104 433,23 грн.), що підтверджується платіжним дорученням Ф3-000785 від 16.07.2013, наявним в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.3. договору визначено, що оплата проводиться згідно акту надання послуг підписаного обома сторонами протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору 13.11.2013 позивачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено на адресу замовника лист №3168 від 12.11.2013 з проханням оплатити решту від вартості фактично наданих послуг разом з рахунком №959 від 04.10.2013 на суму 100 103,33 грн., Акт здавання-приймання виконаних послуг, виконавча калькуляція вартості послуг по технічному обслуговуванню під'їзної колії, згідно фактично виконаних робіт. Згідно з поштовою відміткою відповідач отримав зазначений вище лист з доданими документами 15.11.2013.

У відповідності до п.4.2. договору, замовник після отримання акту здавання-приймання виконаних послуг зобов'язується у 3-денний строк підписати Акт уповноваженими особами та надати його виконавцю, або направити мотивовану відмову від приймання виконаних послуг.

Якщо передбачені п.4.2. договору строки, замовник не повертає виконавцю акт здавання-виконання, або не надає свої письмові зауваження, послуги вважаються прийнятими замовником, а акт підписаний виконавцем, є підставою для проведення розрахунків.

В матеріалах справи наявний Акт про приймання-передавання наданих послуг, підписаний та скріплений печаткою начальника відокремленого підрозділу позивача.

Враховуючи п.4.2., п.4.4. договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних послуг, суд прийшов до висновку, що позивачем свої зобов'язання за договором виконано повністю. Зокрема, у вказаному акті зазначено, що позивачем передано, а відповідачем прийнято послуги з технічного обслуговування під'їзної колії ТОВ фірма «Марія» станції Київ-Волинський, які були надані у відповідності до умов договору, загальною вартістю 204 536,56 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 34 089,43 грн.

Також, в підтвердження належного виконання позивачем умов договору, в матеріалах справи наявна Виконавча калькуляція вартості послуг по технічному обслуговуванню під'їзної колії (згідно фактично виконаних робіт) від 02.10.2013, відповідно до якої вартість наданих позивачем послуг складає 204 536,56 грн.

З матеріалів справи слідує, що відповідач не виконав взяті на себе обов'язки за договором щодо оплати належним чином, через що утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 100 103,33 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв на адресу відповідача претензію №НЮ-16-379/130 від 13.12.2013 про сплату боргу у розмірі 100 761,55 грн. разом з штрафними санкціями. Однак, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, за останнім утворилась заборгованість у сумі 100 103,33 грн.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2014 відповідачем було сплачено суму основного боргу у розмірі 100 103,33 грн. згідно платіжного доручення №5344 від 18.08.2014, на підставі чого позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи те, що спір в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 100 103,33 грн. врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом, беручи до уваги подання доказів такого врегулювання до Господарського суду міста Києва, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення ТОВ фірма «Марія» виконання зобов'язань за договором, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 1 382,24 грн. та інфляційних втрат у сумі 6 957,73 грн. судом перевірено та встановлено, що вказані розрахунки відповідають нормам чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За приписами ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 6 450,49 грн. перевірено судом та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором.

Однак, відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань належним чином.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягнення пені у сумі 6 450,49 грн., 3% річних у сумі 1 382,24 грн., інфляційні втрати у сумі 6 957,73 грн. В частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 100 103,33 грн. провадження у справі підлягає припиненню, у зв'язку із врегулюванням спору у цій частині сторонами.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 2 297,88 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, враховуючи часткову оплату боргу відповідачем після порушення провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Марія" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 19121516) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 04713033, р/р 26002001504 в АБ «Експрес Банк», м. Київ, МФО 322959, код ЗКПО 20053145) або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пеню у сумі 6 450,49 грн. (шість тисяч чотириста п'ятдесят гривень 49 копійок), 3% річних у сумі 1 382,24 грн. (одна тисяча триста вісімдесят дві гривні 24 копійки), інфляційні втрати у сумі 6 957,73 грн. (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 73 копійки) та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 297,88 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто сім гривень 88 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" - провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 22.08.2014 р.

Суддя Ю.В. Цюкало