Рішення

від 03.09.2014 по справі 585/2015/14-ц

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/2015/14-ц

Номер провадження 2/585/696/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Глущенко Є.Д.,

при секретарі - Салій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованого паркану

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги мотивувала тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1932 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, успадкована нею після смерті батька ОСОБА_3, яка розташована в АДРЕСА_1 що межує з земельною ділянкою, належною відповідачу, площею 0,1495 га в АДРЕСА_2. 01 жовтня 2003 р. межі обох земельних ділянок встановлені актом встановлення та узгодження зовнішніх меж, межові знаки передані на зберіганні їй та відповідачу. На початку осені 2013 р. відповідач побудувала металевий паркан, чим здійснила самовільний захват землі впродовж 59,73 м від межі від «А» до «Б» плану меж земельної ділянки, який складає від 0,2 до 1 м. Просила зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого паркану.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, суду пояснила обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнала, заперечення мотивувала тим, що вона дійсно восени 2013 р. в АДРЕСА_2 побудувала металевий паркан на межі земельних ділянок її та позивача у відповідності з межею, що відповідає державному акту на право власності на земельну ділянку.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що позивачу в АДРЕСА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1932 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, успадкована нею після смерті батька ОСОБА_3 Вказане підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ № 110874 (а.с. 11).

В АДРЕСА_2 розташована земельна ділянка площею 0,1495 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 0,2478 га для ведення особистого селянського господарства, які на праві власності належать відповідачу, що успадковані після смерті батька ОСОБА_4 (а.с. 35 -36).

01 жовтня 2003 р. були погоджені та закріплені в натурі межі земельних ділянок сторін, при цьому ніяких претензій заявлено не було. Межові знаки передані на зберігання позивачу та відповідачу. (а.с. 14, 16).

На початку осені 2013 р. відповідач побудувала металевий паркан, яким відокремила свою земельну ділянку від земельної ділянки позивача. Вказану обставину сторони визнали в судовому засіданні. При цьому позивач стверджувала, що відповідач здійснила самовільний захват землі впродовж 59,73 м від межі від «А» до «Б» плану меж земельної ділянки, який складає від 0,2 до 1 м. А відповідач наполягала, що металевий паркан побудований на встановленій раніше межі.

06 грудня 2013 р. на замовлення позивача ТОВ «Геопроект» було відновлено межі земельних ділянок сторін, що підтверджується актом про передачу-прийом земельної ділянки в натурі та листом Державної інспекції сільського господарства № 5579 від 17 грудня 2013 р. (а.с. 15, 17).

Вартість вказаних робіт становить 700 грн., які позивач сплатила згідно квитанції № 450 від 06 грудня 2013 р. (а.с. 7).

В цей же дань Державна інспекція сільського господарства в Сумській області встановила невідповідність меж земельних ділянок сторін, які встановлені актом від 01 жовтня 2003 р. та самовільне захоплення відповідачем частини земельної ділянки позивача, побудови на ній паркану, що призвело до втрати в натурі меж земельної ділянки. Відповідач відмовилась від підписання вказаного акту, що і визнала в судовому засіданні (а.с. 13).

17 грудня 2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в Сумській області відповідачу вручено припис № 5-1 з вимогою звільнити самовільно зайняту земельну ділянку позивача в 30-ти денний термін (а.с. 18).

14 лютого 2014 р. державним інспектором сільського господарства в Сумській області Ярмаком М.А. складено протокол про адміністративне правопорушення № 13-1 відносно відповідача, відповідно до якого постановою про накладення адміністративного стягнення від 25 лютого 2014 р. відповідач притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 188-5 КУпАП, яка звернута до виконання (а.с. 19-20, 24).

Наведені факти свідчать, що між сторонами виникли земельні правовідносини з приводу самовільного зайняття земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні нею, відшкодування матеріальної шкоди. Ці правовідносини регулюються ст. ст. 152, 212 ЗК України, ст. ст. 386, 391, 1166 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідач дійсно самовільно зайняла частину земельної ділянки позивача в АДРЕСА_2 на межі впродовж 59,73 м земельної ділянки позивача від межі від «А» до «Б» плану меж земельної ділянки, де встановила металевий паркан.

Тому, як це і прописано в ст. 212 ЗК України, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, а вимоги позивача в цій частині - задоволенню.

Доводи відповідача про те, що вона при встановленні металевого паркану не зайняла земельну ділянку позивача, а паркан встановила на межі земельної ділянки згідно державного акту, не підтверджується жодними доказами, як цього вимагає ст. 60 ЦПК України, тому не приймаються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

І оскільки, позивач внаслідок неправомірної дії відповідача по самовільному зайнятті земельної ділянки, змушена була звертатися у ТОВ «Геопроект» для відновлення межі земельних ділянок сторін, за що сплатила 700 грн., то позовні вимоги позивача про відшкодування цих витрат підлягають задоволенню.

При подачі позовної заяви позивач не сплатила судовий збір з вимоги про відшкодування 700 грн., тому судовий збір з цієї вимоги в сумі 243 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212-214, 218 ЦПК України, ст. ст. 152, 212 ЗК України, ст. ст. 386, 391, 1166 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 110871, виданого 16 серпня 2004 року, шляхом знесення самочинно побудованого паркану впродовж 59,73 м земельної ділянки ОСОБА_1 від межі від «А» до «Б» плану меж земельної ділянки, кадастровий номер якої 5924187300:04:001:0030 з приведенням земельної ділянки ОСОБА_1 до попереднього стану.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 700 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 243 грн. 60 коп. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 243 грн. 60 коп. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач Роменський УДК, ЄДРПОУ 23635184, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, рахунок 31213206700303, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 26440788 - судовий збір ст.4 п.1 п.п.1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Суддя - підпис -

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Є. Д. Глущенко