Рішення

від 28.08.2014 по справі 910/14308/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14308/14 28.08.14

За позовом Приватного підприємства «Чугуївський завод мінеральних вод»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергосила»

Про стягнення 229 615,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Красільніков А.М. представник за довіреністю № 7 від 26.08.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Чугуївський завод мінеральних вод» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергосила» (далі - відповідач) про стягнення 229 615,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору № 58 від 20.11.13. поставки обладнання, позивач здійснив передоплату товару. При цьому, оскільки відповідач поставив товар лише частково, позивач листом звернувся до відповідача з вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо його поставки чи повернення суми попередньої оплати. Враховуючи те, що вимога позивача залишилась без задоволення, він вирішив відмовитись від прийняття зобов'язання та вимагати повернення суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.14. порушено провадження у справі № 910/14308/14 та призначено її до розгляду на 28.08.14.

В судовому засіданні 28.08.14. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.14. не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження в даній справі не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача, що наданий позивачем, повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвали суду від 16.07.14.) наявне в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/4308/14.

В судовому засіданні 28.08.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.13. між позивачем (далі - Покупець) та відповідачем (далі - Постачальник) було укладено Договір № 58 поставки обладнання (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Постачальнику компресор SLF 61-3 виробництва компанії ВОGЕ Kompressoren (Німеччина) та осушувач DRY ТЕС VТ 500 (надалі - Обладнання), вартістю 313 020,00 гри., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 28 200,00 євро. Зазначена в дійсному пункті сума Договору в гривнях розрахована за міжбанківським курсом євро до української гривні: 1 євро = 11,1 (курс біржі на 19.11.13.)

Відповідно до п. 1.2 Договору, загальна сума договору складає 313 020,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 52 170,00 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору Постачальник поставляє Обладнання у відповідності зі специфікацією, що є додатком № 1 до Договору та є його невід'ємною частиною.

Постачальник здійснює поставку Обладнання на умовах DDP Київ (редакція Інкотермс-2010) (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що Постачальник здійснює поставку Обладнання протягом 5 (п'ять) робочих тижнів (прийнятих на Україні та в Німеччині) від дня зарахування на його рахунок оплати відповідно до п. 3.1.1 Договору та при умові виконання пункту 3.1.2 Договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору, датою поставки буде вважатися дата, вказана на видатковій або товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 3.1 Договору, Покупець здійснює оплату Обладнання за даним Договором у такий спосіб: не пізніше трьох банківських днів від дати підписання даного Договору Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника 50% вартості Обладнання, що складає 156 510,00 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 14 100,00 євро; не пізніше п'яти банківських днів від дати отримання повідомлення від Постачальника про готовність Обладнання до відвантаження зі складу виробника Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника 45% вартості Обладнання, що складає 140 859,00 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 12 690,00 євро; протягом десяти днів після пуску Обладнання в експлуатацію, але не пізніше тридцяти днів після поставки Обладнання Покупцю, остаточні 5% вартості Обладнання, що складає 15 651,00 грн., що в грошовому еквіваленті в іноземній валюті становить 1 410,00 євро.

Оплата проводиться в національній валюті України, безготівковим перерахуванням на поточний рахунок в банк Постачальника на підставі рахунків-фактур по міжбанківському курсу продажу євро УМВБ на день оплати. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. п. 3.2, 3.3 Договору).

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 7.2 з дня підписання (20.11.13.) до 30.12.14., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідач виставив позивачу рахунки-фактури: № 188 від 20.11.13. на суму 156 510,00 грн. та № 25 від 07.03.14. на суму 162 405,00 грн.

Позивачем у відповідності до наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку позивача було сплачено відповідачу 348 838,98 грн. (156 510,00 грн. + 10 000,00 грн. + 19 923,98 грн. + 162 405,00 грн.) на виконання умов Договору.

Далі, за твердженням позивача та відповідно банківських виписок по особовому рахунку позивача, що містяться в матеріалах справи, відповідач повернув на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 85 923,98 грн. (29 923,98 грн. + 50 000,00 грн. + 2 000,00 грн. + 4 000,00 грн.).

Крім того, відповідач поставив позивачу осушувач DRY ТЕС VТ 500 в кількості 1 шт. вартістю 33 300,00 грн. Вказане підтверджується видатковою накладною № 57 від 17.04.14., що підписана сторонами та скріплена їх печатками.

Проте, в порушення умов Договору відповідач не поставив позивачу компресор SLF 61-3 виробництва компанії ВОGЕ Kompressoren (Німеччина), в зв'язку з чим Покупець звернувся до Постачальника з претензією № 45 від 23.04.14., якою просив здійснити поставку компресора SLF 61-3 виробництва компанії ВОGЕ Kompressoren (Німеччина) або повернути суму попередньої оплати за компресор чи направити відповідь на дану претензію.

Так, як вказана вимога була залишена без задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд відзначає, що відповідач доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі та контррозрахунку пред'явленої до стягнення суми основного боргу не надав, Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого Договором товару (компресора SLF 61-3 виробництва компанії ВОGЕ Kompressoren) у визначені строки, а відповідно позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, за приписами якої визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження поставки ним компресора SLF 61-3 виробництва компанії ВОGЕ Kompressoren згідно з умовами укладеного між ними Договору та у відповідності з приписами чинного законодавства, що регулює договірні зобов'язальні відносини.

Також, відповідачем не доведено існування обставин, які б свідчили про відсутність його вини у невиконанні відповідного зобов'язання, як то форс-мажорних обставин, що завадили здійснити поставку товару (надзвичайної і непереборної за наявних умов сили, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань з поставки товару, внаслідок чого таке зобов'язання втратило для позивача господарський інтерес, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 229 615,00 грн.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзенергосила» (03056, м. Київ, вул. Польова, б. 21; ідентифікаційний код 37210238) на користь Приватного підприємства «Чугуївський завод мінеральних вод» (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул.. Миру, б. 13; ідентифікаційний код 31668426) 229 615 (двісті двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. попередньої оплати та 4 592 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.09.14.

Суддя Т.М. Ващенко