Рішення

від 03.09.2014 по справі 914/2517/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 р. Справа № 914/2517/14

За позовом: приватного підприємства «Іридомед», м. Стрий, до відповідача:приватного підприємства «Елекс», м. Стрий, третя особа:корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України, м. Київ, про: стягнення коштів за договором відступлення права вимоги. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Биченко С.О. - довіреність від 24.06.2014 р., відповідача:не з'явився, третя особаКамоцький Б.О. - довіреність від 25.07.2014 р. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства «Іридомед» до приватного підприємства «Елекс» про стягнення коштів. Ухвалою від 15.07.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.07.2014 р. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору оренди №95О-3/3 від 21.12.2010 р. не сплачував орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 124.767,62 грн. Крім того, відповідачу нараховано 8.671,35 грн. інфляційних втрат, 5.260,75 грн. - 3% річних. Позивач набув право вимоги до відповідача відповідно до договору про відступлення права вимоги №172ВВ-3/3 від 25.12.2012 р., укладеного з третьою особою.

Позивач у в судове засідання 30.07.2014 р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Згідно з цією заявою просить стягнути з відповідача 104.767,62 грн. боргу, 13.535,03 грн. інфляційних втрат, 5.050,36 грн. - 3% річних.

У зв'язку зі зменшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи, причин неприбуття не повідомив, проти вимог позову в установленому порядку не заперечив, жодних заяв чи клопотань суду не подавав. Таким чином, судом було створено відповідачу усі можливості для висловлення власної позиції з приводу предмета спору та подання доказів на свій захист. Протягом всього часу провадження у справі, проведення судових засідань, відповідач жодним чином не заперечив проти позовних вимог, а тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи. З огляду на зазначене розгляд справи здійснюється на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами та відсутності представника відповідача.

Третя особа у поданому поясненні підтримала позовні вимоги.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України та приватним підприємством "Елекс" укладено договір оренди №95О-3/3 від 21.12.2010 р. (надалі - Договір оренди). За умовами цього договору орендодавець (третя особа у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) зобов'язується прийняти в платне користування нежиле приміщення (офіс, надалі - об'єкт оренди) та сплачувати орендодавцеві орендні платежі.

Позивачем передано, а відповідачем прийнято у належному для експлуатації стані нежитлове приміщення за адресою: м. Стрий, вул. Колесси, 16/1, про що складено акт приймання-передачі від 21.12.2010 р.

Між корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України та приватним підприємством "Елекс" укладено договір від 08.08.2012 р. №148Р-3/3 про реструктуризацію 134.767,62 грн. заборгованості до 20.08.2013 р. за Договором оренди.

Між корпоративним недержавним пенсійним фондом Національного банку України та приватним підприємством "Іридомед" укладено договір №172ВВ-3/3 від 25.12.2012 р. (надалі - Договір про відступлення права вимоги). За цим договором первісний кредитор (третя особа у справі) відступає, а новий кредитор (позивач у справі) набуває право вимоги за договором про реструктуризацію заборгованості за Договором оренди у сумі 124.767,62 грн. До матеріалів справи долучено докази перерахування коштів за цим договором позивачем третій особі.

Позивачем скеровано на адресу відповідача претензію від 07.02.2014 р. про оплату вартості оренди сумі 104.767,62 грн. Відповідач отримав претензію 13.02.2014 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

Доказів погашення решти заборгованості в сумі 104.767,62 грн. відповідачем не надано.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між відповідачем та третьою особою виникло зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий же обов'язок визначається статтею 286 Господарського кодексу України. Відповідно до пункту 6.2.1 Договору оренди відповідач зобов'язався вчасно сплачувати орендну плату.

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач порушив узяті на себе зобов'язання зі своєчасної оплати орендної плати, отримавши вимогу про оплату заборгованості не погасив боргу, вимоги про стягнення такої заборгованості є підставними. З огляду на зміну кредитора у зобов'язанні на підставі Договору про відступлення права вимоги, вимоги позивача про стягнення 104.767,62 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 5.050,36 грн. - 3% річних, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат судом здійснено перерахунок позовних вимог таким чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 27.12.2012 - 17.02.2013 124767.62 1.001 124.52 124892.14 18.02.2013 - 29.09.2013 114767.62 0.993 -803.49 113964.13 30.09.2013 - 04.07.2014 104767.62 1.128 13408.63 118176.25 Всього: 12.729,66 За таких обставин вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат є обґрунтованими частково, у сумі 12.729,66 грн. В іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Крім того, суд розглядав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. №3770/14 від 29.07.2014 року), якою позивач просив стягнути з відповідача 123.353,01 грн. боргу. Таким чином, до сплати підлягає 2.467,06 грн. судового збору. З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне повернути зайво сплачений судовий збір у розмірі 416,94 грн.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 1, 4 3 , 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Елекс» (адреса: вулиця Матійціва, 4-А, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 31755120) на користь приватного підприємства «Іридомед» (адреса: вулиця Шевченка, будинок 14, офіс 1, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 36680152 ) 104.767,68 грн. боргу, 12.729,66 грн. інфляційних втрат, 5.050,36 - 3% річних, 2.451,02 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути приватному підприємству «Іридомед» (адреса: вулиця Шевченка, будинок 14, офіс 1, місто Стрий, Львівська область, 82400; ідентифікаційний код 36680152) судовий збір в сумі 416,94 грн., зайво сплачений відповідно до платіжного доручення №202 від 09.07.2014 р.

Повне рішення складено 05.09.2014 р.

Суддя Рим Т.Я.