Рішення

від 28.08.2014 по справі 910/13881/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13881/14 28.08.14

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів

Шевченківського району»

До Приватного підприємства «Капітал-Інвест»

Про стягнення 55 349,48 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Денисюк В.В. - по дов. № 89-Д від 25.12.2013

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Приватного підприємства «Капітал-Інвест» про стягнення 55 349,48 грн. заборгованості, з яких: 51 699,33 грн. основного боргу, 1 086,60 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 2 563,52 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 90 від 01.04.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13881/14 та розгляд справи призначено на 29.07.2014.

Відповідачем 24.07.2014 до відділу діловодства суду подано заяву про застосування строків позовної давності до суми боргу в розмірі 14 636,96 грн., яка виникла станом на 01.10.2010 та нарахованих на цю суму 911,88 інфляційних втрат та 1 525,45 грн. - 3% річних.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 справу № 910/13881/14 передано на розгляд судді Трофименко Т.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13881/14 від 29.07.2014 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи призначено на 21.08.2014.

Відповідач у поданому 04.08.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10 231,68 грн. В іншій частині позову просить відмовити посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог, які зазначені в заяві про застосування позовної давності. Зазначає, що відповідач отримував послуги неналежної якості та замість загальної площі 148,80 кв. м. фактично опалювались лише 30 кв. м.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 18.08.2014 справу № 910/13881/14 передано судді Сіваковій В.В., у зв'язку з виходом судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/13881/14 від 21.08.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи був відкладений на 28.08.2014.

Позивачем в судовому засіданні 28.08.2014 подано заперечення на відзив відповідача.

Позивач в судовому засіданні 28.08.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 28.08.2014 не з'явився.

В судовому засіданні 28.08.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2007 між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради (сторона-1) та Приватним підприємством «Капітал-Інвест» (сторона-2) було укладено договір надання та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 90 (далі - договір).

Відповідно до умов п. 1.1. вказаного договору сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення тощо), в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку 1 до договору.

Згідно з п. 1.2. договору сторона-2 користується приміщенням загальною площею 148,8 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Котовського, 27 на підставі договору купівлі-продажу № 000376/10 від 29.03.2006.

Відповідно до окремого доручення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.09.2010 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району; КП ЖЕКам доручено передати Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень, скласти акт станом на 01.10.2010; Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві проводити розрахунки з орендарями та власниками нежитлових приміщень за спожиті комунальні послуги.

Згідно загальних положень статуту Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», який зареєстрований державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації 27.06.2012, Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих комунальних послуг за період з 14.09.2010 по 21.03.2014, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість та нараховані збитки від зміни індексу інфляції та 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 5.1. договору сторонами погоджено, що договір діє з моменту укладення по 31.03.2010.

Відповідно до п. 5.4. договору у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні правовідносини не подано.

Відповідно до п. 2.1.1. договору сторона-1 зобов'язується на підставі розрахунків виробників послуг по першій вимозі сторони-2 інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг.

Згідно з п. 2.1.2. договору сторона-1 зобов'язується в 3-х денний термін з моменту надходження від виробників послуг розрахунків надати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг.

Відповідачем не заперечується той факт, що йому рахунки на оплату не було виставлено.

В матеріалах справи наявний складений Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець» Шевченківської районної у м. Києві ради зведений перелік сальдо погоджених актів звірок станом на 01.10.2010, що переданий до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві, з якого вбачається, що заборгованість ПП «Капітал-Інвест» по приміщенню за адресою: м. Київ, вул. Котовського, 27 становить 14 636,96 грн.

Дана заборгованість зазначена у першій строчці в розрахунку заборгованості по договору.

Пунктом 3.1.2. договору передбачено, що сторона-2 зобов'язана у разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги повідомити про це сторону-1, додавши документальне обґрунтування відмови на протязі 3 (трьох) днів.

Матеріали справи свідчать, що відповідач звертався до позивача з претензіями щодо якості послуг що надаються. Позивачем було повідомлено відповідача про відсутність підстав для перерахунку.

Отже, посилання відповідача на те, що послуги надавались неналежної якості та замість загальної площі 148,80 кв. м. фактично опалювались лише 30 кв. м. не приймаються судом до уваги, оскільки незважаючи на те, що в деяких приміщеннях відповідача радіатори не працюють та зашити під гіпсокартон температура повітря в усіх приміщеннях не нижче встановленої норми (акт від 09.01.2013, лист № 1722 від 26.04.2013 ).

Відповідачем інших доказів в підтвердження своїх тверджень не надано.

Дані обставини свідчать, що відповідач у заявлений позивачем період спожив комунальні послуги, а отже відповідач має сплатити їх вартість позивачу.

Відповідно до п. 3.1.1. договору сторона-2 зобов'язується в 3-х денний термін після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону-1 в зазначений період.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріали справи свідчать, що всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за спожиті комунальні послуги, в результаті чого виникла заборгованість, що становить за розрахунками позивача 51 699,33 грн.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості по договору у першій строчці значиться сума боргу в розмірі 14 636,96 грн., строк оплати якої був до 14.10.2010.

Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Отже, з урахуванням викладеного, строк позовної давності для звернення з даним позовом про сплату за надані послуги в сумі 14 636,96грн. починається обчислюватись з 14.10.2010 та відповідно закінчується 14.10.2013.

Як вбачається зі штампу вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва позовна заява позивача подана до суду 09.07.2014.

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач у поданих заяві та відзиві просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача про стягнення 14 636,96 грн.

Посилання позивача на те, що строк позовної давності за даною вимогою в силу ст. 264 Цивільного кодексу України був перерваний, у зв'язку з тим, що відповідач частково здійснював оплату за договором не приймаються судом до уваги, оскільки документально не підтверджені. Так, дійсно з поданого розрахунку вбачається, що відповідачем здійснювались часткові оплати наданих послуг, проте належних доказів, які б свідчили, що було проведено оплату саме боргу, що виник за період до 14.10.2014, а не поточні платежі, не подано.

Згідно з п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що строк позовної давності для пред'явлення позивачем вимоги по сплату боргу в розмірі 14 636,96грн. станом на день звернення до суду з позовом пропущено, в зв'язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Стаття 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наявні в матеріалах справи договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8252028 від 01.08.2007, розшифровки рахунків абонента та облікові картки підтверджують постачання комунальних послуг.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати наданих комунальних послуг у розмірі 37 062,37 грн. (51 699,33 грн. - 14 626,96 грн.) є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 086,60 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 2 563,52 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не передбачено інший розмір процентів.

Згідно з ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 174,72 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 1 038,07 грн. - 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

В іншій частині позовних вимог про стягнення збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних позов задоволенню не підлягає, оскільки нараховані на суму боргу, строк позовної давності за якою сплив.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Капітал-Інвест» (м. Київ, вул. Котовського, 27, код ЄДРПОУ 32711367) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 37 062 (тридцять сім тисяч шістдесят дві) грн. 37 коп. основного боргу, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 72 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1 038 (одну тисячу тридцять вісім) грн. 07 коп. - 3% річних, 1 263 (одну тисячу двісті шістдесят три) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 04.09.2014.

Суддя В.В.Сівакова