Постанова

від 03.09.2014 по справі 904/2742/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2014 року Справа № 904/2742/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Орєшкіної Е.В., Подобєда І.М.

секретар судового засідання : Мацекос І.М.

за участю представників сторін

від позивача: Вяльченко Д.В. - представник за довіреністю № 2-20/03/2014 від 20.03.2014

від відповідача-1: не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

від відповідача-2: Штельмах О.С. - керівник особисто, виписка з ЄДРПОУ від 23.09.2008

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід", м. Київ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі № 904/2742/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК "Атлант Груп", м. Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАКО СМУР УКРАЇНА", м.Дніпропетровськ

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід", м.Київ

про стягнення 173 116, 34 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

24.04.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК "Атлант Груп" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАКО СМУР УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" 150 477,77 грн., у тому числі 146 291,76 грн. - сума основної заборгованості, 2134,14 грн. - сума штрафних санкцій (пені), 984,99 грн. - 3% річних, 1066,88 грн. - інфляційних витрат.

Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем-2 грошових зобов'язань перед позивачем за договором підряду № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013р. за актами виконаних робіт № 1 від 29.11.2013р. та № 2 від 30.12.2013р., а також тим, що виконання зобов'язань відповідача-2 за вказаним договором підряду були забезпечені у повному обсязі порукою за договором № 22/11/2013-П/2/2 від 22.11.2013р., при цьому поручителем за договором поруки виступив відповідач-1.

05.06.2014р. позивач надав до господарського суду Дніпропетровської області уточнену редакцію позовної заяви, в якій просив стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАКО СМУР УКРАЇНА" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" 173 116,34 грн., у тому числі 168 930,33 грн. основної заборгованості за договорами підряду № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013р. та № 366-03646-15559 від 09.08.2013р., 2134,14 грн. - сума штрафних санкцій (пені), 984,99 грн. - 3% річних, 1066,88 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 у справі №904/2742/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Смако Смур Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Солід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПСК" Атлант Груп" 168 930грн. 33коп. основного боргу, 2134 грн. 14коп. пені, 984грн. 99коп. річних, 1066грн. 88коп. інфляційних, 3462 грн. 32 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача з урахуванням уточнень щодо стягнення суми основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню солідарно на підставі договору поруки разом із встановленими сумами штрафних санкцій за порушення зобов'язання.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" (відповідач-2) подано апеляційну скаргу про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 у справі №904/2742/14 та про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що на порушення статті 58 Господарського процесуального кодексу України судом неправомірно прийнято уточнену позовну заяву, в рішенні не зазначено підстав її прийняття до розгляду. При цьому, на думку скаржника, в уточненій позовній заяві об'єднано вимоги за різними, не пов'язаними між собою договорами та які не мають спільних доказів, а тому у господарського суду були відсутні підстави для прийняття до розгляду уточнених позовних вимог.

Також скаржник стверджує, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, і не зазначивши в рішенні про наявність таких клопотань, суд порушив принцип змагальності, чим позбавив відповідача-2 можливості скористатися своїми правами, закріпленими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема надати відзив на позовні вимоги, надати свої доводи та міркування, а також не надав можливості виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 25.04.2014р., що в свою чергу призвело до неповного та необ'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Скаржник вказує на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції неправомірно об'єднано строки оплати по обом договорам підряду (пункти 7.3 та 7.4 договорів), оскільки в цих договорах зовсім різні дати укладення, різні строки виконання робіт і зовсім різні строки та умови оплати.

На переконання відповідача-2, обов'язковими умовами виникнення зобов'язання щодо оплати виконаних робіт є підписання акту виконаних робіт та надання позивачем оригіналу рахунку-фактури. Позивачем така умова була проігнорована, рахунок-фактура не був наданий для оплати, а отже, відповідно до умов договору, строк оплати виконаних робіт не пов'язаний лише з моментом підписання акту виконаних робіт.

Скаржник переконаний, що судом необґрунтовано та з порушенням норм абз.2 ч.1 ст.530, ст.613 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 221, ч.3 ст. 220 Господарського кодексу України та пункту 7.3 договору встановлено прострочення оплати виконаних робіт, та відповідно неправомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Крім того відповідач-2 стверджує, що позивачем порушено строки виконання будівельних робіт за договорами підряду № 366-03646-15559 від 09.08.2013р. та № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013р., у зв'язку з чим відповідач-2 застосував по відношенню до позивача штрафні санкції.

Також скаржник зазначає про те, що позивач не виконав свого зобов'язання, передбаченого п.9.2 договорів підряду щодо оформлення гарантійних зобов'язань, тому відповідач має право не здійснювати жодних платежів за договорами до отримання від позивача письмового документа на підтвердження гарантійних зобов'язань.

У доповненнях до апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" зазначає, що ним погашено заборгованість перед позивачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, про що надано відповідну заяву № 168 від 31.07.2014р., вимогу № 143 від 19.06.2014р. разом з доказами відправлення позивачу та відповідачу-1.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами та вимогами відповідача-2 не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції в силі.

Вважає доводи відповідача-2 надуманими та такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідач-1 письмово правову позицію по суті скарги не висловив, в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до канцелярії суду надав письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.07.2014р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко Н.Л. (доповідач), судді - Іванова О.Г., Подобєда І.М., розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 30.07.2014р.

Судове засідання, призначене на 30.07.2014р., було відкладено на 13.08.2014р. за клопотанням відповідача-2.

Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2014р. № 703 у зв'язку з перебуванням судді Подобєда І.М. у відпустці, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Величко Н.Л., судді - Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.

Судове засідання, призначене на 13.08.2014р., було відкладено на 03.09.2014р.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 № 362 у зв'язку з перебуванням судді Іванова О.Г. у відпустці та виходом судді Подобєда І.М. з відпустки, для розгляду справи № 904/2742/14 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Величко Н.Л., судді - Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.

03.09.2014р. до канцелярії Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід", в якому останній просить суд відкласти розгляд справи через проведення між відповідачем-2 та позивачем перемовин щодо укладення мирової угоди по даній справі.

Позивач у судовому засіданні проти задоволення цього клопотання заперечив, посилаючись на його безпідставність.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи від 02.09.2014р. колегія суддів відхиляє враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України. Норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою Господарського процессуального кодексу України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції.

Апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК України щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.

Враховуючи наведене та те, що укладення мирової угоди не було предметом розгляду судом першої інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні 03.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

22.11.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСК" Атлант Груп" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія "Солід" (відповідач-2, скаржник) укладено договір підряду № СД-370-03646-16067.

Пунктом 1.1. вище зазначеного договору, Підрядник зобов'язався за завданням Замовника на свій ризик власними або залученими силами виконати комплекс робіт по влаштуванню промислової підлоги на об'єкті „Будівництво об'єкту громадського призначення з соціально-побутовими та торговельними приміщеннями", в порядку та на умовах, передбачених договором ,місце знаходження об'єкта м. Київ, вул. Ахматової,49 (п.1.2 ).

Склад та обсяги, що підлягають виконанню за Договором, визначені в кошторисі, що є Додатком №1 до договору (п. 1.3.)

В п. 2.2. Договору підряду № СД-370-03646-16067 сторони узгодили, що договірна ціна за Договором є твердою, визначається згідно ДБН Д.1.1-1-2000 і відповідно до кошторису складає 192 315, 62 грн., крім того ПДВ 20% - 38 463, 13 грн., всього - з урахуванням ПДВ 20% - 230 778, 75 грн.;

Підпунктом 2.5. договору, остаточна вартість робіт, яку має сплатити Замовник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних Сторонами на виконання договору і не може перевищувати вартості фактично виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 3.1. договору строк виконання робіт - не пізніше 11 грудня 2013 року включно, з правом дострокового виконання.

Договором встановлено наступний порядок розрахунків за виконані роботи: усі платежі за цим договором здійснюються шляхом переказу коштів у гривнях в безготівковій формі на поточні рахунки Сторін, вказані в договорі, авансовий платіж в розмірі 69875,75 грн. сплачується замовником протягом 3-х банківських днів після підписання цього договору на підставі виставленого рахунку підрядником (п.7.1,7.2 договору)

Підпунктом 7.3. договору, встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється Замовником проміжними платежами (з урахуванням сплачених авансів) на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за формою КБ-3, Актів приймання виконаних будівельних робіт та оригіналу рахунку Підрядника.

Згідно п.п. 7.4. договору, строк оплати становить наступні 20 робочих днів з дати підписання Сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт та надання Підрядником оригіналу рахунку, крім випадків, коли у роботах будуть виявлені недоліки. В цьому випадку строк здійснення оплати продовжується на строк усунення Підрядником виявлених недоліків.

Відповідно до п.8.1.1 договору підряду здача приймання виконаних оформлюється щомісячними довідками КБ-3 та актами приймання виконаних будівельних робіт. Ці документи у 2-примірниках складає підрядник та надає їх замовнику.

Після цього замовник складає у двох примірниках довідки КБ-3,акти приймання виконаних робіт, в яких зазначає обсяги і вартість робіт, виконаних у відповідному періоді силами замовника та силами підрядників, та передає їх для наступного приймання генеральним підрядником.(п.8.1.2 договору)

Акти приймання виконаних будівельних робіт підписуються замовником та повертається у одному примірнику підряднику протягом 10 робочих днів після прийняття генеральним підрядником відповідних робіт або в цей же строк надається вмотивована відмова від прийняття робіт(п.8.1.3 договору).

Згідно умов договору відповідач-2 перерахував на рахунок позивача :

відповідно рахунку №СФ 0000024 від 22.11.13р. - 35000,0.грн. 26.11.2013р

- 30000,0грн. 29.11.2013р.

- 4675,75грн. 10.12.2013р.,

та суму 10000 грн. без зазначення номера рахунку 21.01.2013р. (а.с.31-32). Всього перераховано відповідачем-2 79675грн.75коп.

Позивач виконав передбачені договором роботи, що підтверджено наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт №1 від 29.11.2013 року на суму 173672 ,9грн., №2 від 30.12.2013 року на суму 52294,61 (а.с. 27-28) на загальну суму 225 967,51 грн.

09.08.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ПСК" Атлант Груп" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Солід" (відповідач-2, скаржник) укладено договір підряду № 366-03646-15559 відповідно умов якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик власними або залученими коштами виконати комплекс робіт по влаштуванню промислової підлоги на об'єкті „Реконструкція будівлі для розміщення супермаркету „Білла" місце знаходження об'єкту м. Київ ,пр.Науки, 5.

Склад та обсяги робіт, що підлягають виконанню за цим договором, визначені в кошторисі, що є невід'ємною частиною договору(п.1.3

Згідно п. 2.2. Договору підряду № 366-03646-15559 договірна ціна за Договором є твердою, визначається згідно з ДБН Д. 1.1-1-2000 і відповідно до кошторису складає 297 540 грн., крім того ПДВ 20% - 59 508 грн., всього - з урахуванням ПДВ 20% - 357 048 грн.

За п.3.1 договору підряду № 366-03646-15559, строк виконання робіт - 12 робочих днів з дати отримання авансового платежу згідно з п. 7. 2., з правом дострокового виконання.

Згідно п.п. 2.5. договору, остаточна вартість робіт, яку має сплатити Замовник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних Сторонами на виконання договору і не може перевищувати вартості фактично виконаних робіт.

Договором встановлено наступний порядок розрахунків за виконані роботи: усі платежі за цим договором здійснюються шляхом переказу коштів у гривнях в безготівковій формі на поточні рахунки Сторін, вказані в договорі, авансовий платіж в розмірі 71715,6 грн. сплачується замовником протягом 10-ти банківських днів після підписання цього договору на підставі виставленого рахунку підрядником (п.7.1,7.2 договору)

Підпунктом 7.3. договору встановлено, що оплата виконаних робіт здійснюється Замовником проміжними платежами (з урахуванням сплачених авансів) на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат , Актів та рахунку фактури, крім суми, вказаної в п.7.4 цього договору, яка притримується замовником з коштів, належних до сплати підряднику згідно будь-якого акту Підрядника. Оплата здійснюється тільки по оригіналах рахунків-фактур, коли виникає зобов'язання по договору внаслідок виконання умов цього договору.

Згідно п.п. 7.4. договору, строк оплати становить наступні 20 робочих днів з дати підписання Сторонами акту та надання Підрядником рахунку - фактури, крім випадків коли у прийнятих замовником роботах будуть виявлені недоліки. В цьому випадку строк здійснення оплати продовжується на строк усунення підрядником виявлених недоліків, крім випадків, коли у роботах будуть виявлені недоліки. В цьому випадку строк здійснення оплати продовжується на строк усунення Підрядником виявлених недоліків.

5% від договірної ціни(з урахуванням ПДВ( сплачується замовником на підставі рахунку підрядника не пізніше 25 робочих днів після підписання замовником останнього акта виконаних робіт(п.7.5 договору)

Виконання замовником свого обов'язку щодо остаточного розрахунку обумовлюється виконанням підрядником свого обов'язку зі сплати штрафу та пені, які передбачені цим договором, у разі настання відповідних підстав (зустрічне виконання зобов'язання)

Відповідно до п.8.1.1 договору підряду здача приймання виконаних робіт оформлюється щомісячними довідками та актами . Ці документи у 2-примірниках складає підрядник та надає їх замовнику до 23 числа кожного місяця.

Після цього замовник складає у двох примірниках довідки ,акти, акти приймання-передачі обладнання або інших робіт в яких зазначає обсяги і вартість робіт, виконаних у відповідному періоді силами замовника та силами підрядників, та передає їх для наступного приймання робіт, замовником будівництва..(п.8.1.2 договору)

Акти підписуються замовником та повертаються у одному примірнику підряднику протягом 10 робочих днів після прийняття замовником будівництва відповідних робіт В актах, що підписуються сторонами цього договору, вказуються всі претензії до виконаних робіт(п.8.1.3 договору).

Згідно умов договору відповідач-2 перерахував на рахунок позивача 15.08.2013р. 71715,6 грн. авансу без зазначення № рахунку фактури. І відповідно до п.3.1 договору роботи повинні бути виконані позивачем до 02.09.2013р. включно.

Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2013р. на суму 123179,62 грн., підписаного сторонами - 29.08.2013 р., № 2 за серпень 2013р. на суму 185620,9 грн., підписаного сторонами 30.08.2013 р., № 3 за вересень 2013р. на суму 42638,57 грн. , підписаного сторонами 30.09.2013 р. (а.с. 70-75) позивачем виконано роботи на загальну суму 351 439, 09 грн. за договором підряду № 366-03646-15559.

За виконані роботи відповідачем -2 перераховано на рахунок позивача:

23.08.2013р. - 80000 грн. за договором №366-03646-15559 від 09.08.2013р. без зазначення номеру рахунку фактури;

30.08.2013р. - 80000грн. за вищезазначеним договором та згідно рахунку фактури №СФ 0000020 від 29.08.2013р.

13.09.2013р. перераховано 77084,92 згідно рахунку фактури №СФ 0000021 від 09.09.2013р., з урахуванням авансу на загальну суму 308800,52 грн.

22.11.2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смако Смур Україна" (відповідач-1) укладено договір поруки № 22/11/2013-П/2/2 (далі - Договір поруки).

Відповідно п. 1.1. Договору поруки, Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати по зобов'язанням Боржника, які виникають за Договором підряду № 366-03646-15559 від 09.08.2013 року та Договором № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013 року, включаючи, але не обмежуючись наступним: сплатити платежі за виконані роботи та всі інші платежі на умовах Договорів підряду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених Договором підряду, а також виконати інші умови Договорів підряду в повному обсязі.

В пункті 2.1. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Договорами підряду № 366-03646-15559 від 09.08.2013 року та № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013 року, Поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором, у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Договорами підряду, нарахованих платежів за виконані роботи та неустойки.

01.04.2014р. листом №01.04/14-П позивачем на адресу поручителя ТОВ «СМАКО СМУР Україна» м. Київ було направлено вимогу про сплату заборгованості у сумі 168930,33 ТОВ «Будівельна компанія «Солід» за договорами підряду №366-03646-15559 від 09.08.2013р. та №СД-370-03646-16067 від 22.11.2013р.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202-205 ГК України, ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено колегією суддів, доказів перерахування заборгованості в сумі 168 930,33 грн., відповідач-2, на момент розгляду спору, не надав, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу є обґрунтованими і такими, що задоволені судом першої інстанції правомірно.

Згідно ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за порушення строків оплати за виконані роботи, сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день такого прострочення (п.п. 10.1.).

Згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за загальний період з 30.12.2013 року по 01.04.2014 року складає 2 134,14 грн. є вірною та підлягає стягненню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів враховує, що інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3 % річних - платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума річних за період з 30.12.2013 р. по 01.04.2014 р. складає 984,99 грн.; сума інфляції за період прострочення складає 1 066,88 грн. Вказаний розрахунок є вірним, тому вимоги позивача були обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

У відповідності до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (солідарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

22.11.2013 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смако Смур Україна" (відповідач-1) укладено договір поруки № 22/11/2013-П/2/2. За цим договором сторони визначили, що у випадку невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Договорами підряду № 366-03646-15559 від 09.08.2013 року та № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013 року, Поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором, у тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу за Договорами підряду, нарахованих платежів за виконані роботи та неустойки.

З огляду на викладене та встановлені судом обставини, заборгованість за договорами підряду № 366-03646-15559 від 09.08.2013 року та № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013 року в сумі 168 930,33 грн., 2 134,14 грн. пені, 984,99 грн. річних та 1 066,88 грн. інфляції, обґрунтовано стягнуто господарським судом першої інстанції солідарно з першого та другого відповідачів.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача-2 про те, що позивачем порушено строки виконання будівельних робіт за договорами підряду № 366-03646-15559 від 09.08.2013р. та № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013р., у зв'язку з чим відповідач-2 застосував по відношенню до позивача штрафні санкції; про те, що позивач не виконав свого зобов'язання, передбаченого п.9.2 договорів підряду щодо оформлення гарантійних зобов'язань, тому відповідач має право не здійснювати жодних платежів за договорами до отримання від позивача письмового документа на підтвердження гарантійних зобов'язань, а також доводи скаржника про відсутність заборгованості перед позивачем згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 168 від 31.07.2014р. з наступних підстав.

Апеляційним господарським судом не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у господарському суді першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України. Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Питання несвоєчасного виконання робіт за договорами підряду та нарахування у зв'язку з цим санкцій не було предметом розгляду суду першої інстанції.

Як вбачається з доповнення до апеляційної скарги вимога про сплату нарахованої суми санкцій 405941,30 грн. та сплати її протягом семи днів була направлена підряднику листом від 19.06.2014р. №143 тільки 20.062014р., тобто після того як спір щодо стягнення заборгованості солідарно з відповідачів було розглянуто судом по суті з винесенням рішення від 10.06.2014р. Заява про зарахування зустрічних однорідних вимог також направлена підряднику тільки листом 31.07.2014р. і яка надіслана 04.08.2014р. Тобто, зазначені докази не існували на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Крім того, у підтвердження факту несвоєчасного виконання робіт підрядником у строки передбачені договорами, а саме до 02.09.2013р та 11.12.2013р. відповідно, відповідачем-2 не надано доказів на підставі яких можна було б встановити таке порушення.

Колегія суддів також вважає безпідставними доводи скаржника про те, що позивачем в уточненій редакції позовної заяви об'єднано вимоги за різними, не пов'язаними між собою договорами та які не мають спільних доказів, а тому у господарського суду були відсутні підстави для прийняття до розгляду уточнених позовних вимог.

Частиною першою статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, пунктом 1.1. Договору поруки, укладеного між позивачем, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смако Смур Україна" (відповідач-1), як поручителем, поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед кредитором відповідати по зобов'язанням боржника (відповідача-2), які виникають за Договором підряду № 366-03646-15559 від 09.08.2013 року та Договором № СД-370-03646-16067 від 22.11.2013 року.

Таким чином, позивачем в уточненій позовній заяві об'єднано вимоги, зв'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами - Договором поруки № 22/11/2013-П/2/2 від 22.11.2013 року.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача на зміну предмета або підстави позову до початку розгляду господарським судом справи по суті шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає переходу до розгляду позовних вимог по суті, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України.

Матеріали справи свідчать, що уточнена позовна заява була подана позивачем з дотриманням вимог статей 22, 54, 57, 58, 65 Господарського процесуального кодексу України. Фактично, уточнена редакція позовної заяви від 05.06.2014р. є зміною предмету позову, яка відбулась до початку розгляду справи по суті, про що свідчить протокол судового засідання від 10.06.2014р. Отже, господарський суд першої інстанції діяв в межах повноважень, визначених процесуальним кодексом.

Колегія суддів також не приймає до уваги твердження скаржника про те, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, і не зазначивши в рішенні про наявність таких клопотань, суд порушив принцип змагальності, чим позбавив відповідача-2 можливості скористатися своїми правами, закріпленими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України).

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, передбаченому статтею 87 ГПК України.

В матеріалах справи відсутні і скаржником не надано доказів порушення господарським судом попередньої інстанції порядку повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи. Більш того, скаржник не був обмежений у праві і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами та скористатися своїми правами, закріпленими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема надати суду відзив на позовні вимоги, надати свої доводи та міркування, а також виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 25.04.2014р.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Солід" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 року у справі №904/2742/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено 08.09.2014р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд