Ухвала
від 01.09.2014 по справі 2а-2409/09/1470
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/14795/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Сіроша М.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Синтез-Юг»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011

у справі №2а-2409/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Синтез-Юг»

до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 06.11.2008 №0022692360/0, від 09.01.2009 №0022692360/1 та від 19.03.2009 №0022692360/2, від 29.05.2009 №0022692360/3 в частині зобов?язання по сплаті 362678 грн. донарахованої суми податку на додану вартість і штрафних санкцій 181339 грн., а всього на суму 544017 грн.; від 06.11.2008 №0022682360/0, від 09.01.2009 №0022682360/1 та від 19.03.2009 №0022682360/2, від 29.05.2009 №0022682360/3 в частині зобов?язання по сплаті 529723 грн. донарахованої суми податку на прибуток і штрафних санкцій 105944,60 грн., усього на суму 635667,60 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ фірма «Синтез-Юг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт №1443/23-600/32613032 від 27.10.2008.

Під час перевірки встановлено, що позивач займається оптовою та роздрібною торгівлею пального, постачальниками якого у період з 01.01.2007 по 30.06.2008 були ТОВ «Рубітекс» та ТОВ «Рейнбоу», з якими позивачем укладеного відповідні договори. Відповідачем ініційовано проведення зустрічних перевірок ТОВ «Рубітекс» та ТОВ «Рейнбоу», під час яких було встановлено, що в свою чергу пальне вони отримували від ПП «Деймол-Сервіс».

Подальшою перевіркою постачальника пального ПП «Деймол-Сервіс» встановлено, що у зазначеного підприємства є проблеми з законністю реєстрації статутних документів та службові особи цього підприємства ухилялися від сплати податків.

На підставі цього ДПІ у Центральному районні м. Миколаєва дійшов висновку, що укладені ПП «Деймол-Сервіс» договори з ТОВ «Рейнбоу» та ТОВ «Рубітекс» є нікчемними та не породжують жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Податковий орган кваліфікував зазначені факти як порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4., п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.3.1 ст.3, п.4.1, п.п.4.1.6, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.5.9, п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств».

06.11.2008 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0022682360 про визначення зобов?язання з податку на прибуток в сумі 529723 грн. і штрафних санкцій в сумі 105944,60 грн., а всього на суму 635667,60 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0022692360 про визначення зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 362678 грн. і штрафних санкцій 181339 грн., а всього на суму 544017 грн.

За наслідками адміністративного оскарження скарги платника залишені без задоволення.

Судова колегія знаходить правильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Рейнбоу» та ТОВ «Рубітекс» з огляду на не підтвердження їх реального характеру.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то, відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 цього Закону, сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто необхідною умовою для формування валових витрат та віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надано до перевірки первинні документи бухгалтерського обліку, які є формально складеними та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейнбоу» та ТОВ «Рубітекс», з огляду на відсутність фактичних поставок паливно-мастильних матеріалів до останніх від ПП «Демол-Сервіс».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 27.08.2014 державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Синтез-Юг», ідентифікаційний код 32613032, місцезнаходження: 54000, Миколаївська обл., м.Миколаїв, Центральний район, вул.Колодязна, 35, корп. А, кв.97, припинена.

Відповідно до ч.2 ст.228 КАС України, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Враховуючи, що рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, але після його постановлення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, а саме, припинення юридичної особи ТОВ фірма «Синтез-Юг», яке було стороною по справі, та це судове рішення ще не виконано, колегія приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 223, 228 КАС України провадження по справі необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Синтез-Юг» залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 визнати такою, що втратила законну силу, та закрити провадження у справі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді М.В.Сірош

Ю.І.Цвіркун

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення01.09.2014
Оприлюднено09.09.2014
Номер документу40377793
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-2409/09/1470

Ухвала від 01.09.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Ланченко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні