Ухвала

від 05.09.2014 по справі 804/12889/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 05 вересня 2014 року                    м. Київ                              К/800/47097/14 Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 р. у справі № 804/12889/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акма-Станкоімпорт» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, – В С Т А Н О В И В : Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 02.09.2014р. направила по пошті до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі. Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, – через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 р. набрала законної сили та виготовлена у повному обсязі 23.04.2013 р., тоді як касаційну скаргу було подано скаржником до суду касаційної інстанції 02.09.2014 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, лише вказує про несвоєчасне отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, а саме – 28.05.2014 р. При цьому, жодних причин пропуску строку подання касаційної скарги з часу отримання копії рішення суду апеляційної інстанції – 28.05.2014 р. до часу подання касаційної скарги – 02.09.2014 р. відповідачем не наведено. Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: розписка про отримання оскаржуваного судового рішення (у разі його нарочного одержання), оригінал поштового конверту, в якому рішення суду було надіслано на адресу скаржника (у разі отримання копії рішення поштою), а також будь-які інші фактичні дані, що засвідчили б дату ознайомлення податкового органу з повним текстом ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 р., з огляду на яку скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Згідно з ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою. Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом  тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, - У Х В А Л И В : 1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без руху. 2. Встановити Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків касаційної скарги – протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. 3. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                          І.В. Приходько