Ухвала

від 03.09.2014 по справі 805/7216/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року справа №805/7216/14

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Яковенко М.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 805/7216/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТА-Н-ДЕМ» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування зазначив, що відповідачем неправомірно зроблено висновок щодо завищення загальних витрат на суму 1 499 447 грн., по угодам укладеним з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Паралель-М-ЛТД», що в свою чергу, на думку відповідача, призвело до заниження податку на прибуток на 286 518 грн., та податку на додану вартість в сумі 149 888 грн., оскільки усі витрати підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які в свою чергу, надані перевіряючим, під час проведення планової виїзної документальної перевірки. Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області №000212201 від 26.05.2014 року та №0002112201 від 26.05.2014 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 805/7216/14, позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області №000212201 та № 0002112201 від 26 травня 2014 року.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 197 КАС України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТА-Н-ДЕМ» (ідентифікаційний код 38176770, 86149, Донецька область, м.Макіївка, вул. Зарічна, буд.2) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом 11.07.2012 року, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ, є платником податку на додану вартість, що підтверджується довідкою форми 4-ОПП, діє на підставі статуту.

7 травня 2014 року Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.07.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 11.07.2012 року по 31.12.2013 року складено акт №1287/05-18/22-01/38176770.

У акті перевірки зазначені порушення: п. 138.1, 138.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.1, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 286 518 грн., у тому числі 2012 рік - 17 041 грн., 2013 рік - 269 477 грн.; абз. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 149 888 грн., у т.ч. листопад 2012 року - 2138 грн., грудень 2012 року - 14092 грн., січень 2013 року - 9957 грн., лютий 2013 року - 11228 грн., березень 2013 року - 11970 грн., квітень 2013 року - 10245 грн., травень 2013 року - 10566 грн., червень 2013 року - 10330 грн., липень 2013 року - 11346 грн., серпень 2013 року - 10639 грн., вересень 2013 року - 13958 грн., жовтень 2013 року - 13330 грн., листопад 2013 року - 12518 грн., грудень 2013 року - 7571 грн.

26 травня 2014 року на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: №000212201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 187 360 грн., у т.ч. за основним платежем - 149 888 грн., за штрафними санкціями - 37472 грн.;

№0002112201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 358 147,50 грн., у т.ч. за основним платежем 286 518 грн., за штрафними санкціями - 71 629,50 грн.

Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є те, що позивачем не доведено зв'язок віднесення до складу валових витрат: витрат на списання ПММ для вантажного автотранспорту, витрат на складські логістичні послуги, витрат на послуги з проведення маркетингових досліджень з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 статті 138 ПК України визначено в загальному склад витрат операційної діяльності окремо для юридичних осіб і банківських установ, які в подальшому більш конкретно регламентуються в інших пунктах ст. 138 ПКУ. Операційні витрати підприємств включають в себе собівартість товарів, робіт, послуг на основі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 ПК України, - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.3 пункту 138 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-ХІV від 16.07.99 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 (далі за текстом - Положення N 168/704).

Пунктом 2.4 Положення N 168/704 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення N 168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Разом з тим, судом встановлено, що 1 липня 2013 року між замовником ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» та виконавцем ФОП ОСОБА_2 укладено договір №01/17-13, предметом якого є надання послуг, які зазначені в додатку №1, що є невід'ємною частиною вказаного договору. Пунктом 3.1 визначена загальна сума послуг по договору та складає 100 000 грн. в місяць без ПДВ. В додатку №1 від 01.07.2013 року, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані найменування, характеристика та вартість послуг.

Виконання вимог вказаного договору підтверджується актами виконаних робіт, а саме актом №1 від 31.07.2013 року щодо підтвердження виконання замовлених робіт на суму 50 000 грн. без ПДВ, актом №2 від 31.08.2013 року - на суму 50 000 грн. без ПДВ, актом №3 від 30.09.2013 року - на суму 50 000 грн. без ПДВ, актом №4 від 31.10.2013 року - на суму 100 000 грн. без ПДВ, актом №5 від 31.11.2013 року - на суму 100 000 грн. без ПДВ, актом №6 від 31.12.2013 року - на суму 100 000 грн., та звітами про проведення маркетингових досліджень щодо ситуації на ринку вершкового масла за липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» за КВЕД є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, при цьому, основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 за КВЕД є дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки. Отже, надання ФОП ОСОБА_2 послуг щодо проведення маркетингових досліджень відносно ситуації на ринку вершкового масла відповідає його основному виду діяльності, що в свою чергу, необхідне для зростання обсягів оборотів при здійсненні господарської діяльності ТОВ «ТА-Н-ДЕМ».

На підтвердження оплати вказаних послуг до суду надано видаткові касові ордера від 10.09.2013 року, 20.09.2013 року, 01.11.2013 року, 29.11.2013 року, 23.12.2013 року, 24.12.2013 року, 28.12.2013 року.

У податковому обліку дані операції по придбанню послуг у ФОП ОСОБА_2 віднесені до складу витрат у 2013 році у сумі 450 000 грн.

Відповідно до пп. 14.1.108. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України , маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до спожи вача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослі дження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника по датку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Отже, доцільність несення витрат на маркетингові послуги пояснюється бажанням позивача прискорити товарообіг і як наслідок прискорити рух грошового обігу, що в торгівельній діяльності має велике значення. На підтвердження значного зростання обсягів замовлення та реалізації товарів позивачем надані статистичні відомості.

1 листопада 2013 року між виконавцем ФОП ОСОБА_3 та замовником ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» укладено договір про надання складських логістичних послуг №б/н предметом якого є надання комплексу логістичних послуг, пов'язаних із складуванням та обслуговуванням продукції замовника, при цьому відповідно до п.2.1 право власності на ТМЦ належать замовнику, підставою для надання послуг за цим договором є письмове замовлення, що надається замовником, узгоджений перелік та вартість послуг, відображені в додатках, оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Виконання вимог вказаного договору підтверджується додатком №1 до вказаного договору, що містить відомості про вартість та перелік наданих послуг; актами надання послуг №1 від 30.11.2013 року та №2 від 31.12.2013 року щодо складування та обслуговування продукції на суму загальні суми 150 000 грн., звітами про проведені послуги за листопад 2013 року та грудень 2013 року відповідно.

На підтвердження оплати вказаних послуг до суду надано видаткові касові ордера від 28.12.2013 року, 28.12.2013 року, 24.12.2013 року, 23.12.2013 року, 29.11.2013 року.

У податковому обліку дані операції по придбанню послуг у ФОП ОСОБА_3 віднесені до складу витрат у 2013 році в розмірі 300 000 грн.

Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_3 за КВЕД є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; надання комбінованих офісних адміністративних послуг; складське господарство (основний); транспортне оброблення вантажів. Отже, надання ФОП ОСОБА_3 послуг пов'язаних із складуванням та обслуговуванням продукції відповідає його основному виду діяльності, що в свою чергу, дає можливість у повному обсязі здійснювати господарську діяльність з оптового продажу швидкопсувних продуктів. При цьому, доцільність несення додаткових витрат на складські логістичні послуги обумовлена збільшенням оборотів та обсягів відвантаженої продукції.

Послуги з маркетингового дослідження та надання складські логістичні послуги не створюють певних матеріальних результатів, не можуть мати певного натурального вимірника, а можуть бути оцінені лише у грошовому виразі, тому зазначення найменування наданих послуг в додатку до договору, що є невід'ємною частиною є достатніми для розкриття змісту та обсягу зазначених господарських операцій.

Таким чином, позивачем доведена доцільність та обґрунтованість отриманих маркетингових послуг та складських логістичних послуг, надані первинні документи мають усі необхідні обов'язкові реквізити, що передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Докази того, що вказані первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем правомірно сформовані дані податкового обліку по зазначених господарських операціях.

Щодо невірного, на думку відповідача, відображення позивачем в бухгалтерських документах списання паливно-мастильних матеріалів суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що до складу витрат на збут позивачем включені витрати по списаних паливно-мастильних матеріалів на доставку товарів до покупців. Відповідач вважає, що з наданих до перевірки подорожних листів не можливо встановити виробниче використання паливно-мастильних матеріалів, в зв'язку з відсутністю відміток щодо пунктів завантаження та розвантаження товарів, в результаті чого неможливо визначити фактичне списання ПММ, за період, що підлягав перевірці.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» використовуються орендовані транспортні засоби марки MAN 18.224, KIA CLARUS, ГАЗ 3302, що підтверджується договорами найму (оренди) транспортного засобу від 22.11.2012 року, договором оренди комунального майна №б/н від 06.12.2012 року, договором оренди автомобіля №б/н від 01.12.2012 року.

Для здійснення перевезень орендованими транспортними засобами, ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» укладені договори на придбання паливо-мастильних матеріалів.

Так, 26 жовтня 2012 року між продавцем ТОВ «Параллель-М ЛТД» та покупцем ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» укладено договір №08148/12-СТ предметом якого є передача палива у власність покупцеві.

Виконання умов цього договору підтверджується накладними №ВТ-0093719 від 29.10.2012 року; №ВТ-0095110 від 05.11.2012 року; №ВТ-0096311 від 13.11.2012 року; №ВТ-0097473 від 20.11.2012 року; №ВТ-0098409 від 27.11.2012 року; №ВТ-0099517 від 04.12.2012 року; №ВТ00100821 від 11.12.2012 року; №ВТ00101691 від 18.12.2012 року; №ВТ00102822 від 25.12.2012 року, податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

1 січня 2013 року між продавцем ТОВ «Параллель-М ЛТД» та покупцем ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» укладено договір купівлі-продажу №00868/13-СТ предметом якого є передача палива у власність покупцеві.

Виконання умов цього договору підтверджується накладними №ВТ00105180 від 15.01.2013 року, №ВТ00106172 від 22.01.2013 року, №ВТ00106973 від 29.01.2013 року, №ВТ00108211 від 05.02.2013 року, №ВТ00109184 від 12.02.2013 року, №ВТ00110088 від 19.02.2013 року, №ВТ00111006 від 26.02.2013 року, №ВТ00112295 від 05.03.2013 року, ВТ00113137 від 12.03.2013 року, №ВТ00114086 від 19.03.2013 року, №ВТ00115122 від 26.03.2013 року, №ВТ00116235 від 02.04.2013 року, №ВТ00117350 від 09.04.2013 року, №ВТ00118493 від 16.04.2013 року, №ВТ00119456 від 23.04.2013 року, № ВТ00120716 від 30.04.2013 року, №ВТ00120937 від 07.05.2013 року, №ВТ00121901 від 14.05.2013 року, №ВТ00123023 від 21.05.2013 року, №ВТ00123991 від 28.05.2013 року, №ВТ00125313 від 04.06.2013 року, №ВТ00126397 від 11.06.2013 року, №ВТ00127354 від 18.06.2013 року, №ВТ00128047 від 25.06.2013 року, №ВТ00129151 від 02.07.2013 року, №ВТ00130210 від 09.07.2013 року, №ВТ00131171 від 16.07.2013 року, №ВТ00132058 від 23.07.2013 року, №ВТ00132945 від 30.07.2013 року, №ВТ00134225 від 06.08.2013 року, №ВТ00135179 від 13.08.2013 року, №ВТ00136045 від 20.08.2013 року, №ВТ00136816 від 27.08.2013 року, №ВТ00137976 від 03.09.2013 року, №ВТ00139084 від 10.09.2013року, №ВТ00139945 від 17.09.2013 року, №ВТ00140869 від 24.09.2013 року, №ВТ00141940 від 01.10.2013 року, №ВТ00143049 від 08.10.2013 року, №ВТ00144047 від 15.10.2013 року, №ВТ00144977 від 22.10.2013 року, №ВТ00145877 від 29.10.2013 року, №ВТ00147056 від 05.11.2013 року, №ВТ00148094 від 12.11.2013 року, №ВТ00149024 від 19.11.2013 року, №ВТ00149903 від 26.11.2013 року, №ВТ00151001 від 03.12.2013 року, №ВТ00151965 від 10.12.2013 року, №ВТ00153001 від 17.12.2013 року, №ВТ00153880 від 24.12.2013 року, податковими накладними, що містяться в матеріалах справи.

Оплата за ПММ здійснена позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок предметом якого є передача палива у власність покупцеві, що підтверджується банківськими виписками.

На підтвердження здійснення перевезень зазначеними автотранспортними засобами, позивачем до суду надані подорожні листи автомобіля, акти списання ПММ, що містяться в матеріалах справи.

В податковому обліку операції по придбанню ПММ віднесені до складу витрат у 2012 році - 81 149 грн., у 2013 році - 668 298 грн.

З акту перевірки, також, вбачається, що віднесення до складу валових витрат списання ПММ для вантажного автотранспорту у сумі 749 447 грн., призвело до заниження податку на додану вартість у липні - грудні 2013 року.

Натомість, ТОВ «ТА-Н-ДЕМ» до контролюючого органу за спірні періоди подані податкові декларації з податку на додану вартість. З розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, та реєстру отриманих податкових накладних вбачається, що позивачем, зокрема, до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Параллель-М ЛТД» внесені такі суми ПДВ, як: грудень 2013 року - 10 130,17 грн. листопад 2013 року - 11 715,48 грн., жовтень 2013 року - 14 068,23 грн., вересень 2013 року - 12 305,70 грн., серпень 2013 року - 9 971,10 грн., липень 2013 року - 13 118,73 грн., червень 2013 року - 9 887,70 грн., травень 2013 року - 10 015,63 грн., квітень 2013 року - 11 13,47 грн., березень 2013 року - 11 079,03 грн., лютий 2013 року - 11 325,23 грн., січень 2013 року - 9 256,12 грн., грудень 2012 року - 9 479,68 грн., листопада 2012 року - 9 142,87 грн.

Відповідно до п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Первинний документ у розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.

На думку відповідача, надані позивачем до перевірки подорожні листи не містили пункти завантаження та розвантаження автомобіля, в результаті чого неможливо визначити розхід ПММ.

Наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року N 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» затверджено форму, зокрема, подорожьного листа вантажного автомобіля.

Проте, з затвердженої форми не вбачається такої графи як «пункт завантаження» та «пункт розвантаження автомобіля».

Судом першої інстанції досліджені подорожні листи, з яких вбачається , що в останніх заповнено відповідні графи, зокрема, «звідки взято вантаж», «куди доставлено вантаж» із зазначенням міста, найменування продукції, також заповнені графи в розділі «Робота водія та автомобіля», та «Рух палива», з яких вбачається можливість визначити марку палива, кількість виданого палива та його залишок, показники спідометра та інше.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року N 488/346 заповнено подорожні листи, відповідно, останні є первинним документами та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, при цьому, суб'єктом владних повноважень, не доказано помилковість заповнення позивачем «маршруту», в той час як позивачем доведено фактичне використання паливно-мастильних матеріалів.

За таких обставин, позивачем правомірно віднесено до складу витрат на збут витрати по списаних паливно-мастильних матеріалів та доведено пов'язаність такого списання з господарською діяльністю товариства.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що всі спірні операції позивача здійснені в межах його господарської діяльності, первинні документи в сукупності, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит та враховані витрати, оформлені належним чином, внаслідок чого відповідачем не доведене порушення позивачем норм пункту 189.1 статті 189, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 805/7216/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року у справі № 805/7216/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТА-Н-ДЕМ» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пґять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя - доповідач Блохін А.А.

Судді Міронова Г.М.

Яковенко М.М.