Ухвала

від 04.09.2014 по справі 825/777/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/777/14 Головуючий у 1-й інстанції:Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еталон-Буд» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів Чернігівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Еталон-Буд» щодо декларування в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2010 року операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ВС-В», за лютий 2012 року операцій по взаємовідносинам ТОВ «Сталісбуд» та в податковій звітності з податку на прибуток підприємства за відповідний період, за результатами якої складено акт №546/22/31480607 від 17.10.2013 року.

Перевіркою було встановлено наступні порушення: пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податку на додану вартість», п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 39642,00 грн.; п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 46115,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2013 року: №0004982200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 57644,00 грн.; №0004992200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 49553,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

В основу обґрунтування свого рішення про задоволення позову, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Доказом того, що в структурі активів та власному капіталі позивача та його контрагента виникли зміни є наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Еталон-Буд» має ліцензію Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Державної архітектурно-будівельної інспекції на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) (том №1, а.с.21-23).

06.09.2010 року між ПП «Еталон-Буд» (Замовник) та ТОВ «ВС-В» (Виконавець) було укладено ряд аналогічних договорів на виготовлення проектно-кошторисної документації №06/09 та №10/09.

Відповідно до п.п.1.1 договорів Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки з виготовлення проектно-кошторисної документації.

Відповідно до пп.1.2 договору проектна-кошторисна документація повинна бути виконана згідно з будівельними нормами і правилами діючими на момент розробки проектно-кошторисної документації.

Відповідно до пп.2.1 договору для проведення проектних робіт Виконавець, за кошти Замовника, котрий останній сплачує в порядку, зазначеному розділом 4 даного договору, замовляє вихідні дані, в тому числі і необхідні технічні умови, висновки органів МНС, санепідстанції, завдання на проектування та інші документи, які необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Передача вихідних даних оформлюється актом прийому-передачі вихідних даних, який підписується сторонами. Дата складання акту прийому-передачі вихідних даних є датою відліку строку виконання проектних робіт.

Виконання умов договорів підтверджується: актами надання послуг; предпроектною документа-цією на «Реконструкція існуючої шахти ліфта з встановленням ліфта в 3-х поверховій будівлі головного корпусу КЛПЗ «Ніжинська центральна міська лікарня ім.. Галицького», «Будівництво адміністративної будівлі з приміщеннями для знефторюючої установки (з опаленням від теплового насосу)»; відомістю робочих креслень основного комплекту.

Разом з тим, 01.09.2010 року між ПП «Еталон-Буд» (Генпідрядник) та ТОВ «ВС-В» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №01/09.

Відповідно до пп.1.1 договору Генпідрядник зобов'язується сплатити, а Субпідрядник виконати роботи з реконструкції адміністративної будівлі.

Згідно з пп.2.1 договору строк виконання робіт становить 60 календарних днів від дати їх початку. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Генпідрядником.

Виконання договору підтверджується: актом надання послуг від 24.09.2010 року № 69; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; актом приймання виконання будівельних робіт за вересень 2010 року; договірною ціною; локальним кошторисом №2-1-1 на загальнобудівельні роботи.

Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку.

01.02.2012 року між ПП «Еталон-Буд» (Замовник) та ТОВ «Сталісбуд» (Виконавець) було укладено договір на виконання проектно-кошторисної документації №01/02-12.

Відповідно до пп.1.1 договору Виконавець зобов'язується виконати проектно-кошторисну документацію на РП «Реконструкція будівлі колишньої школи під житло для лікарів по вул. Гарнієра, 24, м. Корюківка. Частина проекту ВК, ОВ».

Відповідно до пп. 1.2 договору проектно-вишукувальна робота повинна бути виконана згідно з будівельними нормами і правилами діючими на момент розробки проектно-вишукувальної документації.

Виконання договору підтверджується: актом надання послуг від 29.02.2012 № 2902; проектними роботами на «Реконструкція будівлі колишньої школи під житло для лікарів по вул. Гарнієра, 24, м. Корюківка, Частина проекту ВК, ОВ».

Позивач розрахувався за надані послуги у безготівковій формі, що підтверджується випискою по рахунку.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції з придбання послуг між позивачем та ТОВ «Сталісбуд» та ТОВ «ВС-В» мали реальний характер, оскільки придбання послуг, зазначених у податкових накладних та актах надання послуг, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Приватного підприємства «Еталон-Буд», наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку, також господарські операції спричинили реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів Чернігівської області - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.