Постанова

від 03.09.2014 по справі 820/14594/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 вересня 2014 р. № 820/14594/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Карпі" про стягнення податкового боргу ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Карпі", в якому, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути податковий борг з до Приватного підприємства "Карпі" з усіх розрахункових рахунків на загальну суму 85373,38 грн., Орендна плата з юридичних осіб - 85373,38 грн., на розрахунковий рахунок 33215812700003, одержувач УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова, код одержувача 37999654 код бюджетної класифікації 13050200, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна №29 від 30.06.2014 року.

У обґрунтування позову позивач зазначив, що заборгованість у відповідача виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань, згідно розрахунку по земельному податку №1400018000 від 10.02.2014 року на суму 85373,38 грн., донарахованого податкового зобов'язання згідно податкового повідомлення рішення N 0001381503 від 27.05.2014 на суму 746,03 грн., та пеня на суму 575,07 грн. Станом на дату судового засідання, відповідач має самостійно узгоджений податковий борг з земельного податку з юридичних осіб, який залишається несплаченим, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути вказані кошти в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання, не прибув повідомлений про дату, час та місце судового засідання відповідно до приписів податкового законодавства.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом відповідно до приписів ст.ст.33-38 КАС України, причин неприбуття відповідач не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідач - Приватне підприємство "Карпі" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в ДПІ м у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів з 20.09.2002 року за №13852 відповідно до довідки №2555/9/20-30-25-01-19 від 04.08.2014 року.

Відповідачем до податкової інспекції було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної форми власності) №1400018000 від 10.02.2014 року, в яких платником самостійно визначено розмір орендної плати за землі за календарний місяць 2014 року у розмірі 26020,84 грн.

Обов'язки платника податку визначені ст. 16 Податкового кодексу України, відповідно до п. 16.1.3 зазначеної статті, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк, відповідно до п 38.1. ст.38 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Податковим органом 20.05.2014 року проведено камеральну перевірку відповідача щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт №1887/20-30-15-03/32134928 та винесено податкове повідомлення-рішення №0001381503 від 27.05.2014 року (докази отримання акту та податкового повідомлення-рішення наявні в матеріалах справи).

Відповідно до положень п. 56.15. ст. 56 ПК України, суми грошових зобов'язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, які оскаржуються платником податків, вважаються неузгодженими. Відповідно, у разі неоскарження податкових повідомлень-рішень , визначені у них суми грошових зобов'язань вважаються узгодженими та такими, що підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п.57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно ст. 61 ПК України органи державної податкової служби здійснюють, зокрема, контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 ПК України, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом складено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 04.03.2014 року №169-25.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Станом на дату судового засідання відповідач має податковий борг перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб на суму 85373,38 грн.

Відповідно до п.п. 8 п. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 5 цього ж Закону визначає, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Стаття 17 даного Закону встановлює, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий (податковий) звітний період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, відповідач має узгоджений податковий борг, який становить 85373,38 грн., та станом на дату судового засідання залишається несплаченим, що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Позивачем 31.03.2014 року винесено рішення про опис майна у податкову заставу №772-25 на підставі вимог ст. 89 Податкового кодексу України, на підставі якого податковим органом складено акт опису майна №29 від 30.07.2014 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем надано докази наявності заборгованості відповідача перед бюджетом, доказів протилежного відповідачем не надано; податковим органом належним чином здійснено заходи для стягнення податкового боргу з відповідача, які передбачені Податковим кодексом України, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст. ст. 11, 12, 51, 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Приватного підприємства "Карпі" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з усіх розрахункових рахунків Приватного підприємства "Карпі" (код ЄДРПОУ 32134928) на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 85373.38 грн., (вісімдесят п'ять тисяч триста сімдесят три грн., 38 коп.), на розрахунковий рахунок 3215812700003, одержувач УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код 3799654 код бюджетної класифікації 13050200, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, згідно акта опису майна № 29 від 30.06.2014р.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.