Рішення

від 04.09.2014 по справі 910/14122/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14122/14 04.09.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» простягнення заборгованості в розмірі 150 145 гривень 73 копійки

Представники:

від Позивача: Сіленко А.О. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Темпус» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до овариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 150 145 гривень 73 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 26 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Темпус» («Перевізник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» («Замовник») укладено Договір № 2607 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, відповідно до умов якого сторони погодили, що перевізник від свого імені та за рахунок Замовника надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні. Так, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Темпус» на підставі Заявок Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» було надано останньому послуги по організації вантажних перевезень загальною вартістю 149 100 гривень 00 копійок. Однак, станом на 29.05.2014 року Відповідачем на сплачено грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» за надані послуги по організації вантажних перевезень. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» 149 100 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 849 гривень 66 копійок - неустойки та 196 гривень 07 копійок - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.07.2014 р. порушено провадження по справі № 910/14122/14, судове засідання призначено на 30.07.2014 р.

29.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 14.07.2014 року.

30.07.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 року відкладено розгляд справи на 13.08.2014 року.

13.08.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із відрядженням директора.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/14122/14 передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/14122/14 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В., розгляд справи призначено на 04.09.2014 рік.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року справу № 910/14122/14 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2014 року справу № 910/14122/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 04.09.2014 рік.

04.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло Клопотання про перенесення розгляду справи, відповідно до якого Відповідач просить Суд перенести розгляд справи для надання часу для примирення.

В судовому засіданні 04.09.2014 року представник Позивача підтримав вимоги, доводи позовної заяви, подав для долучення до матеріалів справи оригінал Акту взаємних розрахунків, підписаний представниками сторін та заперечив проти задоволення Клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд зазначає, що Клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відповідача в судове засідання 04.09.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 04 вересня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

26 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Темпус» («Перевізник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» («Замовник») укладено Договір № 2607 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що перевізник від свого імені та за рахунок Замовника надає транспортно-експедиційні послуги по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполученні.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, перевізник виконує визначені договором послуги за плату і за рахунок Замовника. Вартість послуг транспортного експедирування складається з вартості послуг Перевізника, вартості транспортування, вартості додаткових послуг.

Як вбачається з Заявок на перевезення, Рахунків на оплату, Актів надання послуг та Акту звірки взаєморозрахунків за період: 1 квартал 2014 року, Позивач надав Відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 149 100 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем на сплачено грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» за надані послуги по організації вантажних перевезень. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» 149 100 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 849 гривень 66 копійок - неустойки та 196 гривень 07 копійок - 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №2607 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з Заявок на перевезення, Рахунків на оплату, Актів надання послуг та Акту звірки взаєморозрахунків за період: 1 квартал 2014 року, Позивач надав Відповідачу транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 149 100 гривень 00 копійок.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Темпус» за надані послуги.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору №2607 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, не здійснив повну оплату наданих послуг, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 149 100 гривень 00 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» в частині стягнення 196 гривень 07 копійок - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.9. Договору №2607 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом визначено, що у випадку прострочення оплати за надані послуги замовник сплачує перевізнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» в частині стягнення 849 гривень 66 копійок - неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» (02121, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОЛЕКТОРНА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 38703152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ СМИРНОВА-ЛАСТОЧКІНА, будинок 3/5, Ідентифікаційний код юридичної особи 38261367) 150 145 (сто п'ятдесят тисяч сто сорок п'ять) гривень 73 копійки , з яких: 149 100 гривень 00 копійок - суму основної заборгованості, 849 гривень 66 копійок - неустойки та 196 гривень 07 копійок - 3% річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан-Транс-Сервіс» (02121, м.Київ, ВУЛИЦЯ КОЛЕКТОРНА, будинок 3, Ідентифікаційний код юридичної особи 38703152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Темпус» (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ СМИРНОВА-ЛАСТОЧКІНА, будинок 3/5, Ідентифікаційний код юридичної особи 38261367) 3 002 (три тисячі дві) гривні 92 копійки судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 вересня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин