КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4433/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
У Х В А Л А
Іменем України
08 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Старової Н.Е., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003812206 від 24.10.2013р., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Медеол» звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0003812206 від 24.10.2013р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин по справі, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
05 вересня 2014 року до канцелярії суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання.
Розглянувши означене клопотання, колегія судді суддів вважає його необґрунтованим, адже будь-яких доказів на підтвердження викладеного в клопотання про відкладення розгляду справи до суду надано не було, а відтак в його задоволенні слід відмовити.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі наказу ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів м.Києва від 14.10.2013р. № 100 та направлення від 14.10.2013 року №29 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання товариства з обмеженою відповідальністю "Медеол" (код ЄДРПОУ 33297399) вимог валютного законодавства по контракту від 20.05.2013р. №20/SM, згідно листа ПАТ "Фортуна-Банк" від 10.09.2013р. №727/14-1.
За результатами перевірки складено Акт № 265/26-52-22/06/33297399 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" внаслідок несвоєчасного надходження товару на територію України по контракту від 20.05.2013р. №20/SM, який укладено між ТОВ "Медеол" та фірмою "Swindon Trading Co Ltd" (Кіпр).
24.10.2013 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0003812206, яким у зв'язку з порушенням ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", позивачу визначено суму грошового зобов'язання - пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД у розмірі 895 277,28 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
За змістом ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Водночас, пунктом 1 Постанови НБУ від 14.05.2013 № 163, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 за № 718/23250, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
За змістом ст. 1 Митного кодексу України, ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 Митного кодексу України, товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Відповідно до Митного кодексу України, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту. При цьому, пропуск через митний кордон, у відповідності із п. 49 ч. 1 ст. 4 Кодексу, є дозвіл митного органу відповідній особі на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.
Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та фірмою нерезидентом фірмою "Swindon Trading Co Ltd" (Кіпр) укладено контракт від 20.05.2013 № 20/SM на поставку товару (дизельне паливо).
24.05.2013 позивач на виконання такого контракту здійснив попередню оплату компанії нерезиденту "Swindon Trading Co Ltd" (Кіпр) кошти у сумі 2 023 000,00 доларів США (16 169 839,00 грн.), у зв'язку з чим граничний термін отримання товару - 21.08.2013.
Також в Акті перевірки відповідач зазначає, що товар на митну територію України не надійшов, валютні кошти повернулись в повному обсязі, проте, з порушенням законодавчо встановленого терміну, а саме: 06.09.2013р. - 367 037,00 дол. США (2 933 726,74 грн.); 09.09.2013р. - 1 655 963,00 дол. США (13 236 112,30 грн.).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується позивачем, за контрактом від 20.05.2013р. №20/SM, товар в 90 - денний встановлений термін, на митну територію України не надійшов.
Таким чином, за період з 22.08.2013р. по 06.09.2013р. за 16 днів виникла заборгованість в сумі 2 023 000,00 дол. США (16 169 839,00 грн.)
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу були наявні підстави для нарахування пені за порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994р. за №185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медеол» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя Н.Е.Старова
суддя В.В.Файдюк
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Старова Н.Е.
Файдюк В.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2014 |
Оприлюднено | 09.09.2014 |
Номер документу | 40383801 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Є.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні