Рішення

від 04.09.2014 по справі 912/2660/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 рокуСправа № 912/2660/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2660/14

за позовом: прокурора Новоархангельського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, в особі Кіровоградського відділення Українського фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград

до фермерського господарства "Голобородька Юрія Івановича"

про стягнення 11220,14 грн

за участю представників сторін:

від прокуратури - прокурор відділу прокуратури м. Кіровограда Боруш А.О., посвідчення прокурора № 019543 від 12.08.2013.

Прокурор Новоархангельського району в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фермерського господарства "Голобородька Юрія Івановича" - 11220,14 грн заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) по договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №4 від 23.12.2010, з них: 10000,00 грн основного боргу, 890,14 грн пені, 330,00 грн інфляційних втрат, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позивач подав до суду докази сплати заборгованості в сумі 10000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких клопотань на адресу суду не надіслав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.08.2014 (а.с. 24, 25).

За викладених обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2010 між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "Голобородька Юрія Івановича" укладено договір №4 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (надалі-Договір, а.с. 9-10).

За умовами укладеного договору позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у розмірі 100000,00 грн. (розділ 1 Договору), а відповідач прийняв зобов'язання використати підтримку (допомогу) за цільовим призначенням і повернути її у визначений договором строк.

Відповідно до розділу 2 Договору фінансова підтримка (допомога) надається для придбання сільськогосподарської техніки, поновлення обігових коштів.

Згідно з пунктом 3.4.2. Договору фермерське господарство "Голобородька Юрія Івановича" зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) за наступним графіком:

- до 01.12.2011 року в сумі 20000,00 грн

- до 01.12.2012 року в сумі 20000,00 грн

- до 01.12.2013 року в сумі 20000,00 грн

- до 01.12.2014 року в сумі 20000,00 грн

- до 01.12.2015 року в сумі 20000,00 грн

Умови Договору узгоджені між сторонами шляхом їх підписання та скріплення печатками.

При вирішенні спору, господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір №4 від 23.12.2010 за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача згідно платіжного доручення №18 від 23.12.2010 суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі100000,00 грн (а. с. 12 зворотній бік).

Відповідачем кошти фінансової підтримки (допомоги), строк сплати якої наступив до: 01.12.2011 року в сумі 20000,00 грн та до 01.12.2012 року в сумі 20000,00 грн повернув, що підтверджується виписками ГУДКСУ у Кіровоградській області (а.с.29,30).

У зв'язку з неповерненням відповідачем коштів фінансової підтримки (допомоги) в сумі 20000,00 грн до 01.12.2013 позивачем на адресу відповідача направлявся претензійний лист від 09.01.2014 № 53-011/12 (а.с. 12). Як наслідок відповідачем було сплачено відповідно до банківських виписок від 15.01.2014 та 21.01.2014 (а.с. 13 на звороті, а.с. 31) частину основного боргу в сумі 10000,00 грн.

21.05.2014 на адресу відповідача повторно направлено претензійний лист № 53-011/31 від 21.05.2014 (а.с.14). Відповідь на вищезазначену претензію позивачем не отримано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує положення статті статті 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, викладені в позовній заяві, вимоги прокурора щодо стягнення 10000,00 грн основного боргу є обґрунтованими.

Поряд з цим, господарський суд враховує, що відповідачем після звернення прокурора з даним позовом до господарського суду погашено заборгованість перед позивачем в сумі 10000,00 грн, що підтверджується копією виписки ГУДКСУ у Кіровоградській області про сплату від 15.08.2014 (а.с. 32).

Отже предмет спору в частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу припинив своє існування.

Враховуючи дані обставини, провадження у справі в частині стягнення заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) в сумі 10000,00 грн необхідно припинити на підставі підпункту 1-1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 890,14 грн за період з 01.12.2013 по 21.05.2014.

У відповідності до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в пункті 5.2. Договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

При вирішенні питання про стягнення пені з відповідача в сумі 890,14 грн господарський суд враховує наступне.

В доданому до позовної заяви розрахунку (а.с. 11) сума пені за період з 01.12.2013 по 21.05.2014 складає 890,14 грн. При цьому, розраховуючи зазначену суму пені позивач взяв до уваги облікову ставку НБУ в розмірі 9,5 % річних за весь період нарахування, але не врахував, що з 01.12.2013 по 14.04.2014 облікова ставка НБУ була встановлена на рівні 6,5% річних. Тому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 01.12.2013 по 21.05.2014 складає 669,86 грн.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з 01.12.2013 року по 21.05.2014 року, в межах заявлених прокурором вимог в сумі 330,00 грн, враховуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, підлягають задоволенню.

За викладених обставин, позовні вимоги прокурора Новоархангельського району до фермерського господарства "Голобородька Юрія Івановича" про стягнення пені та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково: в частині стягнення пені в сумі 669,86 грн. та в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 330,00 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Голобородька Юрія Івановича" (26123, Кіровоградська область, Новоархангельський район, ідентифікаційний код 31802699) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, ідентифікаційний код 20029342), від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 84, ідентифікаційний код 22217705) - 999,86 грн заборгованості, в тому числі: 330,00 інфляційних втрат та 669,86 пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фермерського господарства "Голобородька Юрія Івановича" (26123, Кіровоградська область, Новоархангельський район, ідентифікаційний код 31802699) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1218,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення заборгованості по фінансовій (допомозі) підтримці сумі 10000,00 грн. припинити.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу за адресою: м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 та відповідачу за адресою: Кіровоградська обл., Новоархангеський р-н, с. Копенкувате.

Повне рішення складено 09.09.2014

Суддя О.Б. Шевчук