Рішення

від 02.07.2014 по справі 922/2127/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р.Справа № 922/2127/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ретн", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інформаційних технологій "Онлайн", м. Харків про стягнення 76688,45 грн. за участю представників сторін:

позивача - Огейчук Т.В.

відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 63330,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № NR-107/10, укладеного між сторонами 26.10.2010 року. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4174,36 грн. інфляційних, 4378,50 грн. трьох відсотків річних та 4805,59 грн. пені. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕТН" (надалі - РЕТН, "Позивач") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інформаційних технологій "Онлайн" (надалі - "Замовник", "Відповідач") було укладено договір № N11-107/10 про надання послуг.

Відповідно до п. 1.1. Договору ТОВ "РЕТН" зобов'язується надати Замовнику послугу: "RETN IP VPN" (надалі - Послуги).

Згідно п. 2.6 договору, моментом реалізації послуг вважається останній день звітного місяця. По закінченню звітного місяця разом з іншими документами, зазначеними в п. 4.5 договору, РЕТН направляє Замовнику підписаний акт приймання послуг з зазначенням вартості послуг, наданих РЕТН Замовнику за звітний період і рахунок-фактуру. Протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання підписаного РЕТН акта приймання послуг, Замовник підписує і направляє його оригінал РЕТН поштою з одночасною передачею його копії по факсу. Акти приймання послуг, підписані сторонами, підтверджують приймання Замовником послуг, наданих йому РЕТН за вказаний період в повному обсязі (п. 2.7 договору).

Згідно п. 4.1 договору, вартість послуг, наданих Замовнику, включає в себе: 1-плату за інсталяцію; 2-щомісячну плату за надані Послуги і зазначається в "Замовленні на надання послуг" в гривнях без врахування ПДВ і будь-яких податків і зборів. ПДВ вказується в актах, рахунках окремим рядком за ставкою, встановленою діючим законодавством України.

Відповідно до п. 4.5 договору, РЕТН виставляє Замовнику рахунки на оплату послуг по вказаному Договору не пізніше 5-го числа кожного календарного місяця, наступного за розрахунковим. Оплата всіх рахунків здійснюється Замовником протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту виставлення рахунка. Замовник погоджується оплачувати рахунки, отримані по факсимільному зв'язку. Оригінали рахунків направляються рекомендованою поштою або кур'єром (п. 4.6 договору).

На виконання умов договору, Позивачем надавались Замовнику послуги до жовтня 2012 року включно, проте Відповідачем не оплачено надані послуги за березень 2011 року - жовтень 2012 року у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 63 330,00 грн.

Факт надання послуг за вказаний період підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг, зокрема: актом № 115 від 31.03.2011 року на суму 3480,00 грн., актом № 163 від 30.04.2011 року на суму 4410,00 грн., актом № 207 від 31.05.2011 року на суму 3360,00 грн., актом № 262 від 30.06.2011 року на суму 3000,00 грн., актом № 293 від 31.07.2011 року на суму 3000,00 грн., актом № 345 від 31.08.2011 року на суму 3000,00 грн., актом № 391 від 30.09.2011 року на суму 3000,00 грн., актом № 455 від 31.10.2011 року на суму 3000,00 грн., актом № 534 від 30.11.2011 року на суму 3 750,00 грн., актом № 606 від 31.12.2011 року на суму 3000,00 грн., актом № 36 від 31.01.2012 року на суму 3 000,00 грн., актом № 103 від 29.02.2012 року на суму 3000,00 грн., актом № 160 від 31.03.2012 року на суму 3000,00 грн., актом № 237 від 30.04.2012 року на суму 3300,00 грн., актом № 305 від 31.05.2012 року на суму 3000,00 грн., актом № 376 від 30.06.2012 року на суму 3000,00 грн., актом № 469 від 31.07.2012 року на суму 3000,00 грн., актом № 536 від 31.08.2012 року на суму 3000,00 грн., актом № 613 від 30.09.2012 року на суму 3000,00 грн., актом № 682 від 31.10.2012 року на суму 3000,00 грн.

Рахунок та акт надання послуг за жовтень 2012 року було відправлено на адресу Відповідача 09.11.2012 року, що підтверджується накладною № 1157943 від 09.11.2012 року.

Відповідно до вимог п. 2.8 договору у випадку, якщо Замовник не підписав Акт приймання послуг і не надав Позивачу в письмовому вигляді мотивовану відмову від їх підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання такого Акта, послуги вважаються прийнятими Замовником на дату підписання такого Акта ТОВ "РЕТН".

16 травня 2014 року ТОВ "РЕТН" було повторно відправлено на адресу Відповідача для підписання акт № 682 від 31.10.2012 року.

Проте надані послуги відповідачем оплачені не були.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг у розмірі 63330,00 грн., а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку прострочення по оплаті платежів, передбачених вказаним Договором, РЕТН може стягнути з Замовника пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов'язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, та суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені у розмірі 4805,59 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 4378,50 грн. три відсотки річних та 4174,36 грн. інфляційних.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 63330,00 грн. основного боргу, 4805,59 грн. пені, 4174,36 грн. збитків від інфляції, 4378,50 грн. трьох відсотків річних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інформаційних технологій "Онлайн" (61129, м. Харків, пр. Тракторобудівників, 158, кв. 43, код ЄДРПОУ 36623505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕТН" (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21; поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Гайдара, 54А, код ЄДРПОУ 35573239, р/р 26000014040666 в АТ "Укрексімбанк", МФО 380333) - 63330,00 грн. основного боргу, 4805,59 грн. пені, 4174,36 грн. збитків від інфляції, 4378,50 грн. трьох відсотків річних та 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 липня 2014 року.

Суддя С.Ч. Жельне