Ухвала

від 04.09.2014 по справі 809/1215/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Справа № 13592/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Матковської З.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджіт Копі» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджіт Копі» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджіт Копі» (далі Позивач, ТОВ «Діджіт Копі» відповідно) звернулося до суду з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - Відповідач, Калуська ОДПІ відповідно) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 01.10.2013 року в задоволенні позову відмовив.

Дану постанову оскаржив в апеляційному порядку позивач, який просить скасувати постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Юридичне агентство «Авента», ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс», ТОВ «Маркон Груп Ко», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Остін Трейд», а висновки суду першої інстанції суперечать обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Зокрема, судом не було враховано, що контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій з ними були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що, здійснюючи господарські операції з поставки (придбання) ТМЦ та послуг, ТОВ «Діджіт Копі» діяло з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства; договори між Позивачем та його контрагентами не визнані в судовому порядку нікчемними чи недійсними. Посилання на відсутність у контрагентів транспорту, складських приміщень, людських ресурсів безпідставні, оскільки дослідження того, яким чином здійснювалися господарські операції, не проводилося. Відсутність товарно-транспортних накладних також не свідчить про нереальність господарських операцій. Посилання на матеріали кримінальних справ, якими начебто підтверджується незаконність діяльності контрагентів Позивача, неправомірні, тому що у справі, що розглядається, відсутні відповідні вироки суду. Також суд першої інстанції не звернув уваги на арифметичні помилки в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях та акті перевірки. Крім того, апелянт звертає увагу на безпідставність проведення податкової перевірки.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджіт Копі» зареєстроване 08.07.2005 року та є платником податків та зборів, зареєстрований платником ПДВ - 20.07.2005 року.

Відповідачем з 16.10.2012 року по 22.10.2012 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Діджіт Копі», з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Юридичне агентство «Авента» за січень 2009 року, ТОВ «Торговий Дім «Спецтехноресурс» за листопад 2009 року - квітень 2011 року, ТОВ «Маркон Груп Ко» за квітень - липень 2011 року, ТОВ «Остін Трейд» за серпень - листопад 2011 року та ТОВ «Компанія Вайліс» за травень 2010 року - березень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 26.10.2012 року № 2234/22-0/33578151. Отримавши заперечення до акту, відповідачем надана відповідь № 5408/10/220 від 12.11.2012 року, в якій виправлено висновки акту перевірки та остаточно встановлено:

- неможливість ТОВ «Діджіт Копі» реально здійснювати господарські операції з ТОВ «Остін Трейд», ТОВ «Компанія Вайліс», ТОВ «Юридичне Агенство «Авента», ТОВ «Маркон Груп Ко» та ТОВ «Торговий Дім «Спецтехноресурс» щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України: ТОВ «Діджіт Копі» прийнято до виконання від вищенаведених суб'єктів господарювання податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах та суперечать законодавчим та нормативним актам;

- порушення пп. 7.2.3., 7.2.6, 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 216318 грн., та завищено залишок від'ємного значення за листопад 2011 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24) на 1778 грн.

На підставі висновків, наведених в акті перевірки, та з урахуванням відповіді від 12.11.2012 року № 5408/10/220 на заперечення позивача до акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 26.10.2012 р., № 2234/22-0/33578151, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 року за № 000105220 згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 256444,00 грн., з яких - 216318 грн., за основним платежем та 40126 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 12.11.2012 року за № 000106220 згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1778 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень до вищестоящих податкових органів, у відповідності до рішення державної податкової служби в Івано-Франківській області № 68/10/10-319/15/31 від 22.01.2013 року та рішення Міністерства доходів і зборів України № 214/6/99-99/10-15, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення № 000105220 та № 000106220 від 12.11.2012 року - без змін.

Не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся в суд з проханням визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 000105220 та № 000106220 від 12.11.2012 року.

Обґрунтовуючи вимоги апеляції, Позивач зазначив, що відповідачем в порушення п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України проведено перевірку не дивлячись на те, що Позивачем на запит податкової служби надана повна та вичерпна відповідь, яка взагалі виключила потребу в проведенні перевірки в цілому.

Суд першої інстанції дав належну оцінку цим обставинам, зазначивши, що Відповідачем проводилася позапланова невиїзна документальна перевірка, вимоги щодо проведення якої врегульовані статтею 79 ПК України. Приписи пункту 79.1. вказаної статті кореспондуються із статтями 77 та 78 ПК України в частині наявності обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зокрема, підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у випадку, якщо за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звертався до Позивача із запитом від 18.04.2012 року № 708/10/22-0 про надання пояснень та копій підтверджуючих документів щодо взаємовідносин із ТОВ «Компанія «Вайліс», проте, на момент перевірки, витребувані документи в повному обсязі позивачем не надані.

Відтак, за наявності отриманої відповідачем інформації, що всі контрагенти, висвітлені в акті перевірки позивача, мають ознаки фіктивності та створені невстановленими особами з метою формування податкового кредиту з ПДВ, той обсяг первинних документів, які були надані Позивачем, не підтверджував в повному обсязі товарність операцій та не спростовував висновки податкових органів, сформованих на підставі проведених зустрічних перевірок контрагентів та зібраних додаткових матеріалів, а тому у Відповідача були достатні підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки.

Крім цього, вимоги щодо підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, передбачені пунктом 79.2. статті 79 ПК України, Відповідачем виконані в повному обсязі.

Отже, доводи Позивача про відсутність у Відповідача підстав для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки є необґрунтованими та спростовуються встановленими обставинами у справі.

Судом першої інстанції також встановлено, що при розрахунку грошових зобов'язань, визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, Відповідачем не враховувалася сума ПДВ в розмірі 1000 грн., включена позивачем до складу податкового кредиту, в результаті господарських операцій по отриманню юридичних послуг від ТОВ «Юридичне агентство «Авента» в січні 2009 року, оскільки минув строк давності протягом якого податковий орган міг здійснити донарахування відповідного грошового зобов'язання. Дана обставина додатково підтверджується різницею між відображеним (за результатами розгляду заперечення позивача на Акт перевірки) загальним розміром заниженої суми ПДВ - 217318,00 грн., що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет та сумою донарахованого грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 216318,00 грн., визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 000105220 від 12.11.2012 року.

В період з листопада 2009 року по квітень 2010 року, Позивач здійснював фінансово-господарські операції з ТОВ «Торговий Дім «Спецтехноресурс», пов'язані з придбанням комп'ютерної і офісної оргтехніки, також їх складових. Товарність операцій позивач підтверджує видатковими накладними та податковими накладними, які підписані зі сторони ТОВ «Торговий Дім «Спецтехноресурс», посадовою особою ОСОБА_2, та банківськими виписками.

В ході позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, проведеної працівниками ДПІ у Дніпровському районі м. Києва (Акт перевірки від 07.06.2012 року №1239/22-222/35976635) встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» упродовж 2009-2011 років використовувалося в злочинних схемах із створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

Висновки вищевказаного акту ґрунтуються на тому, що 19.01.2012 року СВ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення низки суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема і ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що ТОВ «Торговий Дім «Спецтехноресурс» зареєстроване як платник податків в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за № 17159 від 17.07.2008 р., зареєстроване в Дніпровській районній в м. Києві державній адміністрації за № 10671020000013023 від 16.07.2008р. В ході даної перевірки встановлено, що інформації про транспортні засоби, які зареєстровані згідно з відомостями бази даних АіС «НБД Автомобіль» у період з 01.01.2008 року по 20.02.2012 року за ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» немає; в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна інформація про власників зареєстрованих об'єктів нерухомого майна у період з 01.01.2008 року по 20.02.2012 року за ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» відсутня.

Керівник ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» ОСОБА_2 є громадянкою Молдови і одночасно засновником, керівником та головним бухгалтером на підприємстві, згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.09.2013 року, ОСОБА_2 є керівником і підписантом підприємства, проте згідно відповіді Державної прикордонної служби України вказано, що ОСОБА_2 перетинала державний кордон України 3 рази протягом 2011 року, однак, протягом листопада - грудня 2009 року та січня - квітня 2010 року у період документального оформлення господарських взаємовідносин між ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» та ТОВ «Діджіт Копі» ОСОБА_2 не перетинала Державного кордону України і, фактично не могла підписувати прибуткові та видаткові бухгалтерські документи. Згідно отриманої відповіді Державної прикордонної служби України інформації про видані (продовжені строки дії) та анульовані дозволи на використання праці іноземців, зокрема громадянки Молдови ОСОБА_2 немає.

Згідно матеріалів справи ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» припинено 05.06.2012 року за судовим рішенням у зв'язку із визнанням його банкрутом, проте відомості щодо зняття з обліку останнього, зокрема в органах Міндоходів, в даних Реєстру відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що встановлені обставини підтверджують висновки Відповідача про те, що взаємовідносини ТОВ «Торговий дім «Спецтехноресурс» з ТОВ «Діджіт Копі» за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, внаслідок чого позивачем безпідставно сформовано податковий кредит, та занижено суму ПДВ в розмірі 31566,00 грн. Також, судом встановлено, що первинні документи, підписані невстановленими особами від імені громадянки Молдови - ОСОБА_2, оскільки остання на момент їх оформлення перебувала за межами України, а тому вказані документи вважаються недійсними, в силу вимог статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р., за № 1401/18696, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Оцінюючи господарські взаємовідносини Позивача з ТОВ «Компанія Вайліс» в період з травня 2010 року по березень 2011 року, пов'язані з придбанням комп'ютерної і офісної оргтехніки, складових до них, отримання послуг з ремонту та обслуговування цієї техніки, суд попередньої інстанції виходив з того, що Позивач посилався на наявність всіх первинних документів, які зі сторони ТОВ «Компанія Вайліс» підписані посадовою особою Ппавлуніним В.В. та зазначав, що кредиторська заборгованість по взаєморозрахункам відсутня, Крім цього, Позивач зазначав, що придбані у ТОВ «Компанія «Вайліс» матеріали (датчики, термоплівки, ролики, картриджі, вали первинного заряду, тонери...) використовувалися Позивачем для здійснення ремонту та технічного обслуговування офісної техніки замовників, що підтверджується відповідними розхідними документами. Вивіз товарно-матеріальних цінностей здійснювався безпосередньо директором позивача на власному легковому автомобілі (Мазда «Прімесі»), а тому потреби укладати договір про послуги транспортування з постачальником не було потреби.

Разом з тим, згідно з матеріалами позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Вайліс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 22.05.2009 року по 31.12.2011 року, проведеної працівниками ДПІ у Вишгородському районі Київської області (Акт від 13.02.2012р., №281/23-1/36445186), встановлено, що фінансово-господарські операції між ТОВ «Компанія «Вайліс» та ТОВ «Діджіт Копі» в період з травня 2010 року по березень 2011 року носять безтоварний характер, здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку із сукупністю наступних причин:

- відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств - постачальників за період з травня 2010 року по березень 2011 року до ТОВ «Компанія «Вайліс» і, відповідно, від останнього до ТОВ «Діджіт Копі»;

- фактичне місцезнаходження ТОВ «Компанія «Вайліс» невідоме. Посадові особи та документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Компанія «Вайліс» за юридичною адресою не знаходяться;

- ТОВ «Компанія «Вайліс» не має можливості здійснювати господарські операції через відсутність технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, робіт/послуг: згідно з відомостями бази даних АіС «НБД Автомобіль» не реєструвала транспортні засоби у період з 01.01.2008 року по 20.02.2012 року; у Київському міському бюро технічної інвентаризації інформація про реєстрацію нерухомого майна у період з 01.01.2008 року по 20.02.2012 року за ТОВ «Компанія Вайліс» відсутня;

- відповідно до довідки по формі 1 - ДФ кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 особа (директор підприємства - ОСОБА_5, громадянин Росії). Згідно відповіді Державної прикордонної служби України інформації про видані (продовжені строки дії) та анульовані дозволи на використання праці іноземців, зокрема, щодо громадяна Росії - ОСОБА_5, (директора ТОВ «Компанія Вайліс») - немає;

- в провадженні СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 80-0263 від 19.01.2012 року, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі з прикриття незаконної діяльності, що вчинено повторно ТОВ «Компанія Вайліс» та заподіяло велику матеріальну шкоду державі за ознаками складу злочину, передбаченого ч . 2 ст. 205 КК України. Досудовим слідством встановлено перелік підприємств з ознаками фіктивності, у тому числі ТОВ «Компанія Вайліс», що зареєстроване як платник податків в ДПІ у Вишгородському районі Київської області і яке упродовж 2009-2011 років використовувалося в злочинних схемах із створення штучної видимості законності здійснення фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами. Проведеними в ході досудового слідства по справі слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами виявлено та доведено злочинну діяльність невстановлених осіб, причетних до створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що підтверджується як вилученими під час обшуків речовими доказами, так і свідченнями осіб, які є свідками фіктивного підприємництва.

На ухвалу суду про витребування доказів, Міністерством доходів і зборів України, 12.08.2013 року направлено протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 19 грудня 2012 року, в якому свідок вказав що ніякого відношення до роботи ТОВ «Компанія Вайліс» він немає, перебував на території України в 1999 році один день, ніяких документів щодо господарських операцій від імені підприємства не підписував, інформація щодо підприємства чи особи, яка від його імені підписувала документи невідома. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.09.2013 року, ОСОБА_5 являється керівником та підписантом підприємства, в період з 2009 року по 2012 рік не перебував на території України, що є додатковою ознакою створення фіктивного підприємства на підставну особу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт товарності операцій не може бути доведений первинними документами, які підписані від імені ОСОБА_5, невстановленою особою та що у зв'язку з проведенням безтоварних операцій з ТОВ «Компанія Вайліс», відображених в первинних документах, підписаних невстановленими особами, Позивачем в період з травня 2010 року по березень 2011 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 106482,00 грн.

З матеріалів справи видно, що дослідженням доказів на підтвердження господарських відносин позивача з ТОВ «Маркон Груп Ко» в період з квітня 2011 року по липень 2011 року встановлено наявність первинних документів, на підставі яких проводилися господарські операції з придбання комп'ютерної і офісної оргтехніки, складових до них, а також отримувалися послуги з ремонту і обслуговування цієї техніки. Вказані послуги позивачем оплачені, заборгованість за поставлені товарно-матеріальні цінності відсутня.

Судом встановлено, що в ході позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Маркон Груп Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по серпень 2011 р., проведеної працівниками Яготинської МДПІ (Акт від 08.12.2011р., № 1318/2300/37135774) виявлено порушення п. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, в частині вчинення удаваних правочинів, з метою ухилення від сплати податків третіми особами.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

В ході позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Маркон Груп Ко» встановлено, що згідно баз даних АІС РПП - керівник ТОВ «Маркон Груп Ко» - ОСОБА_7, (громадянка Російської Федерації, є одночасно засновником, керівником та головним бухгалтером на підприємстві). Згідно даних наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 перетинала державний кордон України 3 рази, а саме: 30 липня 2010 року (термін перебування 1 день); 02 листопада 2010 року (термін перебування 1 день) та 12 вересня 2011 року (термін перебування на території України 1 день).

Місцезнаходження платника податків не встановлено. Відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки (АІС «РПП»), стан платника - « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Яготинське бюро технічної інвентаризації повідомило, що за ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774) по реєстровим книгам бюро техінвентаризації нерухомого майна на праві власності в місті Яготині не має. Баришівське РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області повідомило, що за ТОВ «Маркон Груп Ко» транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області № 168 від 28.09.11 підпис, який виконаний на договорі №127 від 09 листопада 2010 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_7, а іншою особою.

Тому є вірним висновок суду першої інстанції, що діяльність даного підприємства була направлена на здійснення протиправної діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Крім того, встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Маркон Груп Ко» господарських операцій через відсутність у суб'єкта господарювання основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт/послуг); у підприємства відсутні бухгалтерські та податкові документи (договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки тощо), такі не надані відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу II ПК України до перевірки.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.09.2013 року, ОСОБА_7 є керівником та підписантом підприємства, що виключає можливість підписання первинних документів іншою особою. Також, вказані у витязі види діяльності у відповідності до даних КВЕД ДК 009:2005 не передбачають та не включають в себе господарські операції в сфері торгівлі комп'ютерною та офісною оргтехнікою.

Оскільки, в ході перевірки ТОВ «Маркон Груп Ко» встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг), надання податкової вигоди покупцям в частині формування податкового кредиту шляхом укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам, штучне формування податкового зобов'язання, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що ТОВ «Діджіт Копі» безпідставно відобразило в податковому обліку операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей на підставі первинних документів, підписаних невстановленими особами, внаслідок чого занизило зобов'язання з ПДВ в розмірі 41334 грн.

Підтверджуючи реальність фінансово-господарських операцій з ТОВ «Остін трейд» по придбанню комп'ютерної та офісної техніки, складових до них, отримання послуг з ремонту та обслуговування цієї техніки за період з серпня 2011 року по листопад 2011 року, Позивач посилається на первинні документи та виписки банку про проведення оплати за дані послуги.

Розрахунки ТОВ «Діджіт Копі» з ТОВ «Остін Трейд» здійснювались за наданими рахунками - фактурами з розрахункового рахунку за рахунок особистих коштів товариства, отриманих від замовників в рахунок оплати послуг по ремонту офісної техніки.

В ході позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Остін Трейд», проведеної працівниками Згурівського відділення Яготинської МДПІ Київської області (Акт від 19.01.2012р., № 8/230 0/37135774) з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з липня 2011 року по листопад 2011 року, встановлено:

- відсутність товариства за місцезнаходженням (фактичне місцезнаходження ТОВ «Остін Трейд» не відоме, фактичне місце здійснення діяльності ТОВ «Остін Трейд» встановити немає можливості. Посадова особа та документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Остін Трейд» за юридичною адресою не знаходяться;

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Остін Трейд» господарських операцій через відсутність у суб'єкта господарювання основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, робіт/послуг. Так, згідно аналізу податкової звітності, наданої до Згурівського відділення Яготинської МДПІ, у ТОВ «Остін Трейд» власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність не виявлено, за інформацією Яготинського бюро технічної інвентаризації за ТОВ «Остін Трейд» нерухомого майна на праві власності в Згурівському районі не зареєстровано, Баришівське ВРЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області повідомило, що за ТОВ «Остін Трейд» транспортні засоби не зареєстровані;

- отримана інформація, що за результатами висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області №159 від 21.09.11 підпис, який виконаний на договорі № 69 від 15 липня 2011 року про визнання електронних документів, виконаний не ОСОБА_9, а іншою особою (керівник ТОВ «Остін Трейд» - ОСОБА_9, громадянин Російської Федерації, є одночасно засновником, керівником та головним бухгалтером на підприємстві. Згідно даних наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_9 перетинав державний кордон України 2 рази протягом 2011 року (термін перебування 2 дні) 22.03.2011 року та 30.05.2011 року);

- у товариства відсутні бухгалтерські та податкові документи (договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки тощо) та не надані відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу II Податкового кодексу України до перевірки;

- діяльність даного товариства була направлена на здійснення протиправної діяльності: ухилення від сплати податків, відмивання та легалізація коштів (10.01.2012 року СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення ТОВ «Остін Трейд» на ім'я громадянина Російської Федерації ОСОБА_9, з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України).

Внаслідок виявлених порушень встановлено, що позивачем занижено зобов'язання з ПДВ по господарським операціях з ТОВ «Остін Трейд» за період з серпня 2011 по листопад 2011 року в сумі 36936,00 грн.

Судом першої інстанції вірно застосовані норми матеріального права, якими регулюються спірні відносини.

Особливості оподаткування операцій податком на додану вартість, визначення операцій, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначення поняття податкової накладної, а також порядку обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 01.01.2011 року регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97, від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон № 168/97).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, а тому на правовідносини, які мали місце після 01 січня 2011 року розповсюджуються приписи Податкового кодексу України.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, із змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Із змісту частини другої статті 9 цього Закону вбачається, що первинні та зведені облікові документи серед обов'язкових реквізитів повинні містити посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Аналогічні приписи передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних, на момент виникнення спірних правовідносин до 21.12.2010 року, регулювалися наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997 року, включно по 01.11.2011 року - наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 21.12.2010 року за № 969.

На сьогоднішній день вищенаведені вимоги врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р., за №1333/20071 (надалі - Порядок).

За змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Відповідно до абзацу 8 пункту 1 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Як правильно зазначив в оскаржуваній постанові суд першої інстанції, враховуючи систематичний характер та значний обсяг поставок оргтехніки та комплектуючих до них, здійснювати весь обсяг операцій щодо прийняття та подальшої реалізації вказаного товару та надання послуг з його обслуговування та ремонту однією особою - директором ТОВ «Діджіт Копі» є неможливим, що в сукупності із встановленими обставинами додатково підтверджує факт безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач формував податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит за операціями оформленими з ТОВ «Торговий Дім «Спецтехноресурс», ТОВ «Маркон Груп Ко», ТОВ «Остін Трейд» та ТОВ «Компанія Вайліс» на підставі податкових накладних та інших первинних документів, які підписані невстановленими особами, а також особами, які заперечували свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення Позивачем відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі № 21-421а11.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджіт Копі» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року у справі № 809/1215/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.З. Улицький

З.М. Матковська