Постанова

від 09.09.2014 по справі 807/2582/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2582/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КАТ" про стягнення податкового боргу у сумі 9583,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Хустський міжрайонний прокурор звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КАТ", якою просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 9583,31 грн. по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ухвалою суду від 12 серпня 2014 року, у відповідності до ст.183-2 КАС України, судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КАТ" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон 2464).

Відповідно до п.1 ст.4 Закону 2464, платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків, створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам, покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону 2464, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу 7) ч. 1 ст. 4 Закону 2464, встановлюється у відсотках до визначеної абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону 2464 бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Частиною 12 ст. 9 Закону 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Оскільки, підприємство не сплатило єдиний внесок за відповідний базовий звітний період, то вони стали вважатися простроченою заборгованістю із сплати єдиного внеску.

Станом на 30.06.2014 року заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КАТ" по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 9583,31 грн. за період з 31.12.2012 року по 30.06.2014 року.

Пунктом 7 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З метою погашення боргу Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області відповідачу вручено вимоги від 07.10.2013 року за № Ю-800/17 (на суму 2576,02 грн.) та від 02.04.2014 року за № Ю-800/17 (на суму 6854,77 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Хустською ОДПІ доведено наявність заборгованості відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правомірність звернення до суду, відповідачем дані обставини не спростовано (заперечення проти позову відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід стягнути з ТОВ "ЛЕО-КАТ" 9583,31 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.256 КАС України, постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 183 - 2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Хустського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КАТ" про стягнення податкового боргу у сумі 9583,31 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КАТ" (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Колгоспна, 25 Д код 37605047) на користь Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Духновича, 17 код 38629252) заборгованість у сумі 9583,31 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні тридцять одна копійка) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті