Постанова

від 22.08.2014 по справі 810/4724/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 22 серпня 2014 року                           №810/4724/14 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві адміністративну справу за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС» про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: 06.08.2014 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – Податковий орган) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС» (далі – відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю в сумі 112036,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має перед Державним бюджетом України заборгованість зі сплати орендної плати за землю в сумі 112036,20 грн., у тому числі основний платіж за лютий-квітень 2014 року 110538,00 грн. та фінансові санкції 1498,20 грн., які у добровільному порядку погашені не були. Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІС», код за ЄДРПОУ 32219901, зареєстроване як юридична особа 29.01.2003, та як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області. 24.01.2014 Товариством до Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плаката за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою самостійно визначено загальну суму орендної плати за землю на 2014 рік, яка дорівнює 442152,00 грн., із розбивкою по місяцям - по 36846,00 грн. щомісячно. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем орендна плата за лютий-квітень 2014 року в сумі 110538,00 грн. не сплачена. Крім того, 11.03.2014 Податковим органом за результатами камеральної перевірки (акт №222/15-2/322219901 від 11.03.2014) прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0001541501, яким Товариству нараховано фінансові санкції з орендної плати за землю в розмірі 1498,20 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачеві у день прийняття (відправлення 0820503075200) та повернуто адресату із відміткою поштової установи «за закінченням встановленого терміну зберігання». Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з орендної плати за землю складає 112036,20 грн. Доказів часткової чи повної сплати заборгованості, а також відомостей щодо адміністративного чи судового оскарження приведеного податкового повідомлення-рішення, відповідачем не надано. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного. Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Згідно зі статтею 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Відповідно до статті 17. Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI. Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу Україні платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і  нерезиденти  України),  юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти  оподаткування  або провадять  діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких  покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Стаття 8 Податкового кодексу України закріплює види податків та зборів, що справляються на території України. Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно із п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Згідно з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. За приписами пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до пп. 20.1.19, 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючи органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254  КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІС» (код за ЄДРПОУ 32219901) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 112036 (сто дванадцять тисяч тридцять шість) грн. 20 коп., у тому числі орендна плата за землю за лютий-квітень 2014 року в сумі 110538,00 грн. та фінансові санкції відповідно до податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0001541501 від 11.03.2014 в розмірі 1498,20 грн. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.