Рішення

від 09.09.2014 по справі 902/1142/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2014 р. Справа № 902/1142/14

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна,7 )

до :відділу освіти Тростянецької РДА (24300, Вінницька обл., смт. Тростянець, вул. Леніна,103А)

про стягнення 39 996,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи згідно договору №1439 від 12.11.2013р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

При секретарі судового засідання Головаченко Т.В.

За участю представників:

позивача - Цехмістер В.В. (довіреність № 31 від 08.08.14р.);

відповідача - Павленко М.К. ( довіреність № 1113/01 від 04.09.14р.)

ВСТАНОВИВ :

Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" до відділу освіти Тростянецької районної державної адміністрації про стягнення 39996,00 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи згідно умов договору №1439 від 12.11.2013р.

Ухвалою суду від 06.08.2014 року порушено провадження у справі №902/1142/14 з призначенням судового засідання на 09.09.2014 року.

В судове засідання 09.09.2014 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (далі - підрядник) та відділом освіти Тростянецької районної державної адміністрації (далі - замовник) було укладено договір № 1439 від 12.11.2013 року (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічне очищення системи опалення Четвертинівської СЗШ І-ІІІ ст. с.Четвертинівка Тростянецького району Вінницької області.

Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити роботи, зазначені в п. 1.1. цього договору (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.2.1. договору загальна сума договору складає 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до п.3.1. договору за виконані роботи згідно з п.1.1. договору Замовником сплачується Підряднику сума, яка буде обумовлена всіма актами виконаних робіт.

Відповідно до п.3.2. договору оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Відповідно до п. 3.3. Договору кінцевий термін оплати Замовником виконаних і прийнятих робіт з урахуванням п. 3.2. договору здійснюється не пізніше 31 травня 2014 року.

Згідно п. 5.1. Договору прийом виконаних Підрядником робіт оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в і довідкою КБ-3 та здійснюється Замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність робіт до приймання.

15.11.2013 року позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору, про що сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками Акт здачі-приймання робіт (КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт (КБ-3) на загальну вартість 39 996,00 грн. (а.с. 11-18).

Відповідачем роботи прийняті без зауважень та претензій.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт згідно вищевказаного акту не виконав, відтак у останнього виникла заборгованість щодо оплати вказаних робіт в сумі 39996,00 грн.

Не проведення відповідачем розрахунків за виконанні підрядні роботи стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно положень частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивачем свої зобов'язання згідно договору було виконано в повному обсязі, без претензій та зауважень, що підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи.

Натомість відповідачем порушено умови договору та не здійснено оплату за виконані роботи.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача обґрунтованою та правомірною, з огляду на що позов в сумі 39996,00 грн. боргу підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 39996,00 грн. заборгованості за виконанні підрядні роботи.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відділу освіти Тростянецької районної державної адміністрації (24300, Вінницька область, смт. Тростянець, вул. Леніна, буд. 103, корпус А; код ЄДРПОУ 02141466) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Енгельса,56, оф.31; код ЄДРПОУ 37100186) 39 996,00 грн. заборгованості; 1827,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09 вересня 2004 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи