Ухвала

від 09.09.2014 по справі 902/1319/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 вересня 2014 р. Справа № 902/1319/14

Суддя господарського суду Вінницької області, Тісецький С.С. , розглянувши матеріали

за позовом : Закладу "Вінницький міжшкільний навчально-виробничий комбінат" (код ЄДРПОУ 21726215, 21000, м. Вінниця, вул. В. Порика, 5-а)

до : Управління ДАІ Управління МВС України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23)

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ :

08.09.2014 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява б/н від 28.08.2014 року Закладу "Вінницький міжшкільний навчально-виробничий комбінат" до Управління ДАІ Управління МВС України у Вінницькій області про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії.

Розглянувши вказану позовну заяву, суд дійшов висновку, що її слід повернути з наступних підстав.

В силу п. 3 ч.1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

За приписами п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Згідно абз. 2 п. 2.22 вказаної вище постанови, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК, а саме: статтею 43 5, пунктом 4 частини першої статті 63.

Всупереч наведених приписів законодавства, позивачем надано копію платіжного доручення № 226 від 19.08.2014 року щодо сплати судового збору в розмірі 3 876,12 грн., яке містить відмітку "копія вірна" та посвідчене підписом і печаткою позивача.

Таким чином, оскільки позивачем не надано оригіналу платіжного доручення в підтвердження сплати судового збору, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

Окрім того, зважаючи на те, що позивачем не надано належних доказів щодо сплати судового збору, судом не вирішується питання стосовно повернення даних витрат.

Принагідно, суд звертає увагу на такі обставини.

Згідно п. п. 2.2.1, 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно , витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання права власності на автомобіль та зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію автомобіля.

Враховуючи викладене, позивачем заявлені позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

При цьому, згідно матеріалів позову, позивачем надано копію платіжного доручення № 226 від 19.08.2014 року щодо сплати судового збору в розмірі 3 876,12 грн. за позовну вимогу про визнання права власності, виходячи із вартості оспорюваного майна.

Разом з тим, доказів стосовно сплати судового збору у вставноленому Законом України "Про судовий збір" розмірі за позовну вимогу немайнового характеру щодо зобов'язання відповідача вчинити дії, позивачем не надано, що також є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Водночас, суд звертає увагу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 4, ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ :

1. Позовну заяву б/н від 28.08.2014 року на 4-х аркушах разом з матеріалами на 36-ти аркушах повернути позивачу.

2. Копію ухвали направити позивачу та відповідачу рекомендованим листом.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - в наряд

2 - позивачу (21000, м. Вінниця, вул. В.Порика, 5-а)

3 - відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23)